Рішення № 21487551, 14.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11

Суддя Корсун В.Л.

м. Запоріжжя

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69106, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ”, 69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 36

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок”, 69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 36

про визнання недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н; визнання недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н; зобовязання відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10; торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9; торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5

Головуючий суддя Корсун В.Л.

суддя Горохов І.С.

суддя Владимиренко І.В.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 05.02.10

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 20.10.11 № 20-10

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 21.03.11 № 21-03

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.10 у справі № 09-07/1059-6/263/10, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.11, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) задоволено. Визнано недійсними рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (надалі ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ”) від 26.02.10 б/н та рішення адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н в частині позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 торгівельних місць на Запорізькому автомобільному ринку.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.11 у справі № 09-07/1059-6/263/10 касаційну скаргу ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.11 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.10 у справі № 09-07/1059-6/263/10 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарському суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено справу № 09-07/1059-6/263/10 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.06.11 справу прийнято до провадження та присвоєно № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11, судове засідання призначено на 08.07.11. У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 08.07.11 за клопотанням представника позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 05.09.11.

В судовому засіданні 05.09.11 судом оголошувалась перерва до 06.09.11.

Заявою від 05.09.11 про уточнення позовних вимог, проти якої не заперечив представник відповідача та третьої особи, і яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд визнати недійсними рішення ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н, рішення адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н в частині позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 торгівельних місць на Запорізькому автомобільному ринку. Крім того, просить суд зобовязати ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” повернути на попереднє місце належні ОСОБА_1 торговельні кіоски, демонтовані з торговельного місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10; торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9; торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 06.09.11 № К-34/11, на підставі ст.ст. 46, 22 ГПК України, розгляд справи № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді - Горохов І.С., Яцун О.В.

Ухвалою від 06.09.11 судом прийнято до провадження справу № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді - Горохов І.С., Яцун О.В. Розгляд справи № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 розпочато спочатку, судове засідання призначено на 29.09.11.

В судовому засіданні 29.09.11 судом оголошувалась перерва до 03.11.11.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 03.11.11 № К-48/11, у звязку з хворобою судді Горохова І.С., справу № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді - Яцун О.В., Владимиренко І.В.

Ухвалою від 03.11.11 судом прийнято справу № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді - Яцун О.В., Владимиренко І.В. Розгляд справи № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 розпочато спочатку, судове засідання призначено на 24.11.11.

В судовому засіданні 24.11.11 судом оголошено перерву до 30.11.11.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 30.11.11 № К-52/11, у звязку з хворобою судді Яцун О.В., справу № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді - Горохов І.С., Владимиренко І.В.

Ухвалою від 30.11.11 судом прийнято справу № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді - Горохов І.С., Владимиренко І.В. Розгляд справи № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 розпочато спочатку, судове засідання призначено на 30.11.11.

В судовому засіданні 30.11.11 та 18.01.12 судом оголошувалась перерва до 18.01.12 та до 27.01.12 відповідно.

Ухвалою від 27.01.12, за клопотанням представника позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 13.02.12.

Ухвалою від 13.02.12 розгляд справи судом відкладено на 14.02.12.

За заявою представників сторін та третьої особи розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 14.02.12, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін та третій особі розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви від 05.09.11 про уточнення позовних вимог. Пояснював, що позивач є підприємцем, який провадить торговельну діяльність на Запорізькому автомобільному ринку, що належить третій особі - ТОВ “Автомобільний ринок”. 01.09.07 між позивачем та відповідачем були укладені договори про надання послуг ринку за №№ 58, 179, 205. На території ринку ФОП ОСОБА_1 належать 3 торговельні павільйони (кіоски), що розташовані на торговельних місцях НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5, НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9 та НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10. 28.07.10. Замки на торговельних павільйонах, що належать позивачу, були зрізані відповідачем, весь товар, що перебував в них був вилучений. Рішенням ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н, рішенням адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н, а також наказом директора ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.07.10 № 11 позивача було позбавлено торговельних місць, котрі ФОП ОСОБА_1 займала. Вказані рішення обґрунтовані п. 34 Правил торгівлі на ринках, тобто систематичним і грубим порушенням позивачем вказаних Правил. Позивач вказує, що ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” не є самостійним субєктом відносин між ринком і продавцями оскільки єдиним законним землекористувачем ділянки є третя особа - ТОВ “Автомобільний ринок”. У звязку з чим, на думку позивача, відповідач не мав права позбавляти ФОП ОСОБА_1 торговельного місця на ринку. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. 20 Господарського кодексу України, п. 34 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105, просить суд позов задовольнити та визнати недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н; визнати недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н, а також зобовязати відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10; торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9; торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5.

Відповідач у відзиві від 24.11.10 б/н на позовну заяву, у поясненні від 05.09.11, в уточненому відзиві від 06.09.11 на позовну заяву вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а отже є такими, що не підлягають задоволенню судом з огляду на наступне. 24.07.03 між Запорізькою міською радою та ТОВ “Автомобільний ринок” укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,7985 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, цільове призначення якої є розташування автомобільного ринку на строк до 2013 року. 01.08.10 між ТОВ “Автомобільний ринок” та ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” укладено договір управління майном № 1, за умовами якого ТОВ “Автомобільний ринок” передало відповідачу в управління нерухоме майно - цілісний майновий комплекс “Автомобільний ринок”, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36. За умовами вказаного договору відповідач здійснює управління цим майном в інтересах ТОВ “Автомобільний ринок” для функціонування автомобільного ринку. 01.09.07 між сторонами у справі укладено договори №№ 59, 179, 205 про надання послуг ринку. 26.11.08 відповідачем було направлено на адресу позивача повідомлення про сплив дії договорів з 01.01.09. У звязку з чим, на думку відповідача, договірні відносини між сторонами у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 відсутні. Позивачем договори про надання послуг ринку з 01.01.09 не укладались. Отже, на думку відповідача, позивач втратив право розміщення на території ринку розбірних металевих конструкцій, що не належать ринку. Виходячи із положення п. 34 Правил торгівлі на ринках м. Запоріжжя, позивач повинен був протягом 10-ти днів звільнити територію ринку від не належних відповідачу розбірних металевих конструкцій. Керуючись п. 34 Правил торгівлі на ринках м. Запоріжжя, 26.02.10 рішенням робочої комісії, 01.04.10 рішенням адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” та 26.07.10 наказом директора ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” № 11 були ухвалені рішення про позбавлення торгівельних місць позивача та інших фізичних осіб-підприємців. Також, відповідач стверджує, що ТОВ “Автомобільний ринок” є землекористувачем земельної ділянки відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, але третя особа не має функціональних обовязків з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу, так як відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” не отримувала дозволу на розміщення обєкту торгівлі та сфери послуг. У звязку з чим, ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” діє в інтересах ТОВ “Автомобільний ринок”, є субєктом господарювання на ринку та є ринком. На підставі викладеного, відповідач вважає, що він є законним володільцем майна, отриманого за договором управління, а тому видані у звязку з виробничою необхідністю оспорюванні рішення від 26.02.10 та від 01.04.10 не суперечать діючому законодавству. З огляду на викладене, просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи проти позову заперечив повністю, про що зазначено у письмовому відзиві від 24.11.10 б/н на позовну заяву. Пояснював, що посилання позивача на Правила торгівлі № 288/6576 є не коректним та не обґрунтованим оскільки вказані Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування. ТОВ “Автомобільний ринок” є землекористувачем земельної ділянки відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, але третя особа не має функціональних обовязків з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу, так як відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” не отримувала дозволу на розміщення обєкту торгівлі та сфери послуг. Таким чином, відповідач є законним (титульним) володільцем майна, отриманого за договором управління, а тому має право вимагати від усіх і кожного усунення будь-яких порушень свого права та у разі необхідності вправі використовувати для захисту власних інтересів (інтересів установника) зобовязальні і речові засоби захисту. З огляду на викладене, третя особа вважає, що оспорюванні рішення не суперечать діючому законодавству та нормативним актам України, у звязку з чим, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

24.07.03 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з договором про внесення змін від 29.11.07, за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець, відповідно до рішення 10 сесії 24 скликання Запорізької міської ради від 16.07.03 № 24 та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.05.03 № 190/4 зобовязався передати, а Орендар прийняти в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,7985 га (...) Цільове призначення земельної ділянки: для розташування автомобільного ринку (п.п. 1.2., 1.3. договору оренди).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору оренди, договір укладається на термін до 29.05.13.

Інститут управління майном є способом здійснення прав на чуже майно з визначеною метою, правила якого закріплені в главі 70 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 1029 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобовязується за оплату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ч. 1). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя (ч. 2).

Відповідно до приписів ст. 1030 ЦК України, предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (ч. 1). Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік (ч. 3).

Пунктом 5 ст. 1033 ЦК України визначено, що Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

01.08.07 між товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (Управитель) та товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” (Установник управління) укладено договір управління майном № 1, за умовами якого (п. 1.1.) Установник управління передає Управителеві нерухоме майно в управління, а Управитель зобовязується здійснювати управління цим майном в інтересах Установника управління для функціонування автомобільного ринку.

Відповідно до п. 1.2. договору управління майном, під майном мається на увазі: цілісний майновий комплекс “Автомобільний ринок”, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36. Перелік переданого майна зазначено в акті прийому-передачі (Додаток 1), який є невідємною частиною даного договору.

Передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього до Управителя. Вигодонабувачем за цим договором є Установник майна (п. п. 1.3., 1.4. договору управління майном).

Розділом 2 договору управління майном сторони визначили, що у процесі здійснення управління майном Установника управління Управитель діє без доручення і має право укладати договори оренди, підряду, будівництва і реконструкції майна, надавання послуг на ринку по закріпленню за торговим місцем, а також інші договори і угоди, повязані з ефективним функціонуванням майна. В установленому законом порядку взимати (словами оригіналу) з торгуючих на ринку ринковий збір, з подальшим його перерахуванням згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 2.1.1. договору). Взимати з торгуючих збір за закріплення торгового місця, бронювання, а також плату (збір) за надання обовязкових та додаткових послуг ринка (п. 2.1.2. договору).

Згідно з п. 2.5.2. договору управління майном, у процесі здійснення управління майном Установник управління зобовязаний не втручатись у поточну діяльність Управителя.

Відповідно до п. 8.1. договору управління майном, цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації та діє протягом 1 року.

Пунктом 8.2. зазначеного договору сторони визначили, що за умови відсутності заяви одної зі сторін про припинення договору по закінченню строку дії договору він вважається пролонгованим на термін та на умовах, передбачених цим договором.

01.08.07 між товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (Управитель) та товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” (Установник управління) у відповідності до умов договору управління майном від 01.08.07 № 1 підписано акт прийому-передачі майна (Додаток № 1 до договору управління майном від 01.08.07 № 1), за яким Установник управління передав, а Управитель прийняв цілісний майновий комплекс “Автомобільний ринок”, розташований на земельній ділянці площею 12,7985 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36.

Вбачається, що договір управління майном від 01.08.07 № 1, станом на час виникнення спірних правовідносин, був чинним, в установленому порядку не розірваний та не визнаний судом недійсним.

Отже, умовами договору управління майном від 01.08.07 № 1 ТОВ “Автомобільний ринок” передало в управління цілісний майновий комплекс, розташований на земельній ділянці площею 12,7985 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, у т.ч. право на укладення договорів оренди.

Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 06.09.05 (із змінами та доповненнями) визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, ін. документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності (ст. 1).

Статтею 4 Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 06.09.05 (із змінами та доповненнями) передбачено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру встановлюється необхідність одержання документа дозвільного характеру.

Судом встановлено, що ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” отримано дозвіл за № 10066 на розміщення обєкту торгівлі та сфери послуг (строк дії з 28.01.08, продовжено до 01.08.10) та дозвіл за № 4845 на розміщення на території обєктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення (строк дії з 01.08.10 по 01.08.11), якими визначено вид діяльності відповідача: послуги авторинку по вул. Оріхівське шосе, 36.

Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 №280 (зі змінами та доповненнями), до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься вирішення питань щодо встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках.

Отже, органи місцевого самоврядування, зокрема сільські, селищні та міські ради, до кола яких відноситься і Запорізька міська рада, мають повноваження встановлювати правила торгівлі на ринках на відповідних територіях.

Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 затверджено Правила торгівлі на ринках, які носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування, зазначаючи на необхідність регулювання окремим договором правовідносин, що складаються між ринком та продавцями при здійсненні ринком діяльності з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів у разі використання торговельного місця на умовах оренди та на визначений термін.

Правила торгівлі на ринках, які встановлюються органами місцевого самоврядування, не повинні суперечити положенням Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.02 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.02 за №288/6576 (зі змінами та доповненнями).

Рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5 затверджені Правила торгівлі на ринках м. Запоріжжя, в яких визначено, що ринок - це субєкт господарювання, створений на відведеній власнику ринку, комунальному підприємству “Запоріжринок”, за рішенням міської ради земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обовязками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту та пропозиції.

Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22.03.02 за № 288/6576 (із змінами та доповненнями), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

З урахуванням вищевикладеного, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ”, який управляє майном ТОВ “Автомобільний ринок” від свого імені та в інтересах ТОВ “Автомобільний ринок”, є ринком в розумінні п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 та п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5.

За таких обставин, твердження позивача, що ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” не є ринком та не є самостійним субєктом відносин між ринком і продавцями, не відповідають дійсності.

Пунктом 15 вказаних Правил передбачено, що в разі встановлення стаціонарного обєкту торгівлі на території ринку (кіоску, павільйону тощо) або зняття торгівельного місця на визначений термін (понад 10 робочих днів ринку) субєкт господарювання зобовязаний укласти з адміністрацією ринку договір про отримання торговельного місця.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.07 між ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” (сторона-1) та приватним підприємством ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договори за №№ 58, 179 та 205 про надання послуг ринку, за умовами яких (п. 2.1. договорів) Сторона-1 за плату надає Стороні-2 послуги щодо користування стороною-2 торговими місцями, які розміщені: в торгівельному ряді № 5 місце НОМЕР_2, в торгівельному ряді № 9 місце НОМЕР_3 та в торгівельному ряді № 10 місце НОМЕР_4, згідно з генеральним планом автомобільного ринку за адресою: 69063, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36.

Відповідно до п. 2.2. договорів, на торговому місці стороною-2 розташовано торгівельний обєкт (кіоск, павільйон, навіс). Торгівельний обєкт загальною площею 27,75 кв.м. (договір № 58) і площею 6,2 кв.м. (договори за №№ 179, 205) та майно, яке знаходиться в ньому є приватною власністю Сторони-2.

Розділами 3, 5 договорів сторони узгодили права та обовязки сторін, а також відповідальність сторін за порушення умов договору.

Пунктом 7.1. вказаних договорів сторони передбачили, що договір вступає в силу з дня підписання і діє до 01.01.09.

Згідно з п. 7.2. договорів, строк дії договору автоматично пролонгується на той же термін, якщо у продовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про його припинення.

Вбачається, що листами від 26.11.08 за №№ 101, 219, 244 ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” повідомляло позивача про те, що 01.01.09 закінчується строк дії договорів від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205. У звязку з чим, ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” пропонувало позивачу укласти додаткові угоди до вказаних договорів, для підписання яких ФОП ОСОБА_1 запрошувалась до адміністрації ринку до 15.12.08. Також, із змісту вказаних листів вбачається, що у випадку неявки до адміністрації ринку або відмови від підписання додаткової угоди до договору до визначеної дати, ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” на підставі п. 7.2. договору заявляє про його розірвання з 01.01.09.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.09 між товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (сторона-1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона-2) укладено додаткові угоди № 1 до договорів про надання послуг ринку від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205.

Так, за змістом додаткових угод від 01.01.09 № 1 до вказаних договорів, сторони узгодили викласти п. 4.1. договорів у наступній редакції: “За послуги ринку сторона-2 сплачує стороні-1 18,00 грн. за один м2 за один місяць в касу чи на розрахунковий рахунок сторони-1. Загальна сума договору складає 499,50 грн. за 1 місяць”. Крім того слідує, що додаткові угоди № 1 вступають в силу з 01.01.09 та діють по 28.02.09 або до затвердження граничного тарифу облдержадміністрацією і являються невідємними частинами договорів від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205 та скасовують дію тих положень основного договору, які суперечать цим додатковим угодам.

Також, як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, після закінченню терміну дії додаткових угод від 01.01.09 № 1, між сторонами були укладені додаткові угоди (всього 5 по кожному з договорів за №№ 58, 179, 205), якими сторони визначали розмір плати за послуги ринку та продовжували строк дії додаткових угод. Так, зокрема, за умовами додаткової угоди № 5 сторони передбачили, що додаткова угода вступає в силу з 01.09.09 та діє по 31.10.09.

Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що з 01.01.09 господарські правовідносини між сторонами за договорами від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205 не припинились, а продовжували існувати з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до вказаних договорів. Даний факт підтверджується також квитанціями позивача про сплату послуг ринку за спірний період, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 відсутні письмові заяви сторін про припинення строку дії спірних договорів, суд дійшов висновку, що договори від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205, які укладались згідно з п. 7.1. договорів на період з 01.09.07 по 01.01.09 (на 1 рік 4 місяці), автоматично продовжили свою дію після 01.01.09 на 1 рік 4 місяці у відповідності до п. 7.2. договору, тобто до 01.05.10.

На підставі викладеного, судом відхиляються, як необґрунтовані, твердження відповідача стосовно того, що договірні відносини між сторонами припинились з 01.01.09 у звязку з направленням 26.11.08 на адресу позивача рекомендованими листами повідомлень про сплив дії договорів від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205. Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджено автоматичну пролонгацію спірних договорів від 01.09.07, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на протокол наради з питання розгляду звернення Запорізької профспілкової організації підприємців авторинку Оріхівське шосе “Єднання” від 21.04.10, що затверджений заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, оскільки в даному протоколі йдеться мова про субєктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність на території автомобільного ринку без укладення договорів про надання послуг ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з виробничою необхідністю збільшення контролю щодо дотримання Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5, при здійсненні фізичними особами та субєктами господарювання торгівлі на ринку, ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” видано наказ від 26.02.10 № 3 про створення робочої комісії по позбавленню торгового місця у складі: голови комісії - директора Білого С.Є., членів комісії - головного бухгалтера ОСОБА_6, адміністратора ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7

Рішенням від 26.02.10 робоча комісія у вищезазначеному складі у звязку з систематичним та грубим порушенням Правил торгівлі на ринках, на підставі п. 34 Правил торгівлі на ринках, вирішила: позбавити з 01.04.10 (…) ОСОБА_1 торгових місць НОМЕР_2 в ряду № 5; НОМЕР_3 в ряду № 9; НОМЕР_4 в ряду № 10.

З матеріалів справи слідує, що направленими на адресу позивача повідомленнями-попередженнями за вих. від 15.04.10 № 29, від 20.05.10 № 51 та від 12.06.10 № 93 ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” вказує, що з часу винесення рішення про позбавлення торговельного місця ФОП ОСОБА_1, позивач вправі протягом 10-ти днів з моменту відповідного повідомлення самостійно звільнити зайняту торговельну площу від належних йому речей, в іншому випадку адміністрація ринку самостійно звільнить зайнятий торгівельний майданчик.

Наказом директора ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.07.10 № 11 у звязку з систематичним та грубим порушенням Правил торгівлі на ринках, на підставі п. 34 Правил торгівлі на ринках та рішень адміністрації товариства від 26.02.10 і від 20.05.10 позбавлено (…) ОСОБА_1 торгових місць НОМЕР_2 в ряду № 5; НОМЕР_3 в ряду № 9; НОМЕР_4 в ряду № 10.

Повідомленням за вих. від 19.07.10 № 203/2 адміністрація автомобільного ринку повідомляє ФОП ОСОБА_1 про закінчення з 23.06.10 10-ти денного строку на звільнення торгівельних місць (НОМЕР_2 в ряду № 5; НОМЕР_3 в ряду № 9; НОМЕР_4 в ряду № 10) від належних позивачу кіосків. Також, ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” вказує, що 26.07.10 кіоски, що належать ФОП ОСОБА_1, будуть демонтовані.

Предметом позову у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 є вимоги про визнання недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н; визнання недійсним рішення адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н та зобовязання відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10, торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9, торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2).

Розглядаючи справу по суті спору судом враховано, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом, у межах його компетенції, офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

З урахуванням викладеного, оспорюванні позивачем у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 рішення відповідача є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами).

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального) характеру державний чи інший орган повинен бути на це уповноваженим.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акту недійсним є порушення у звязку із прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації, позивача у справі.

Відповідно до п. 34 Правил торгівлі на ринках м. Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.05 № 5, адміністрація ринку має право позбавляти продавців торговельного місця в разі: несплати ринкового збору та послуг ринку; відмови продавців, що здійснюють торгівлю із стаціонарних торговельних місць, які не належать ринку, від укладання договору про утримання торговельного місця; систематичного (більше двох разів) порушення Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі.

У випадку позбавлення торговельного місця адміністрація ринку має право звільнити територію ринку від стаціонарного торговельного місця в разі, якщо продавець самостійно не здійснить звільнення торгової площі від належного йому стаціонарного обєкта протягом 10-ти днів з моменту відповідного повідомлення його про позбавлення торговельного місця.

Як свідчать додані до матеріалів цієї господарської справи докази, станом на час винесення оскаржуваних рішень, договори від 01.09.07 за №№ 58, 179, 205 не припинили свою дію оскільки були автоматично пролонговані у відповідності до умов п. 7.2. договору до 01.05.10. Крім того, як встановлено судом відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, позивачем сплачувався ринковий збір за договорами №№ 58, 179, 205 від 01.09.07 та додатковими угодами до вказаних договорів.

Жодних доказів на підтвердження систематичного порушення позивачем Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі матеріали справи №09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11 не містять.

Також, відповідач не надав жодних доказів, які б підтвердили повноваження робочої комісії від 20.05.10, а також доказів, які б підтверджували яким чином її утворено, виходячи з того, що поняття робочої комісії не тотожне з поняттям адміністрації ринку.

Оскільки, як встановлено вище матеріалами справи, станом на час прийняття оскаржуваних рішень, підстави для позбавлення позивача торговельних місць були відсутні, суд дійшов висновку, що: рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10, а також рішення адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н не відповідають вимогам чинного законодавства; що проведені дії відповідача з демонтажу торговельних кіосків, які належать на праві власності ФОП ОСОБА_1 (вказане не оспорювалось учасниками судового процесу у справі № 09-07/1059-6/263/10-17/5009/3547/11) порушують права і охоронювані законом інтереси позивача.

З урахуванням наведеного вище, оскаржуваними у цій справі рішеннями товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н та адміністрації ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н відповідач вплинув на зміст правовідносин сторін та становище позивача оскільки правових підстав для позбавлення позивача права займати спірні торгівельні місця на момент прийняття оскаржуваних рішень судом не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н, визнання недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н та зобовязання відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10, торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9, торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК України (в редакції станом на час звернення ФОП ОСОБА_1 з позовом до суду), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції станом на час звернення ФОП ОСОБА_1 з позовом до суду), (…) із позовних заяв немайнового характеру державне мито стягується в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто - 85 (вісімдесят пять) грн.

Як свідчить зміст позовних вимог, з урахуванням заяви від 05.09.11 про уточнення позовних вимог, позивач просить суд визнати недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н, визнати недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н та зобовязати відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10, торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9, торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5.

Отже, враховуючи зміст позовних вимог, сума державного мита за заявленим позовом повинна складати суму в розмірі 170 грн.: 85 грн. - за позовні вимоги про недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н і визнання недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н та 85 грн. - за позовні вимоги про зобовязання відповідача повернути на попереднє місце належні позивачу торговельні кіоски, демонтовані з торгового місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10; торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9; торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5.

Разом з тим, як вбачається, позивачем сплачено державне мито за квитанцією від 30.08.10 лише в розмірі 85 грн.

Інші докази сплати державного мита в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_1 в доход державного бюджету суму недоплаченого державного мита в розмірі 85 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 170 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 46, 22, 27, 33, 34, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.10 б/н в частині позбавлення ОСОБА_1 торговельного місця НОМЕР_2 в ряду №5, торговельного місця НОМЕР_3 в ряду № 9 та торговельного місця НОМЕР_4 в ряду № 10 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36).

Визнати недійсним рішення адміністрації товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 01.04.10 б/н в частині позбавлення ОСОБА_1 торговельного місця НОМЕР_2 в ряду № 5, торговельного місця НОМЕР_3 в ряду № 9 та торговельного місця НОМЕР_4 в ряду № 10 на Запорізькому автомобільному ринку (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36).

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, код ЄДРПОУ 33985962) повернути на попереднє місце належні ОСОБА_1 торговельні кіоски, демонтовані з торговельного місця НОМЕР_4 в торговельному ряді № 10, торговельного місця НОМЕР_3 в торговельному ряді № 9 та торговельного місця НОМЕР_2 в торговельному ряді № 5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, код ЄДРПОУ 33985962) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69106, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69106, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) - 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В.Л. Корсун

суддя І.С. Горохов

суддя І.В. Владимиренко

Повне рішення складено 20.02.2012.