Рішення № 21487521, 20.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 13/342д/09-13/161д/10

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Першого заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимвівського району, смт Якимівка Запорізької області

до відповідача: Приватного підприємства “АНТЕЙ ПЛЮС М”, м. Запоріжжя

третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач”, м. Запоріжжя

про визнання договору оренди землі недійсним

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 02 від 03.01.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 20.06.2011р.

Від третьої особи: ОСОБА_3, дов. № 318 від 05.01.2012р.

Від прокуратури: Романов Р.О., посвідчення № 83 від 06.08.2008 р.

Розглядається позовна заява першого заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимвівського району до Приватного підприємства “АНТЕЙ ПЛЮС М”, за участю третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” про визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008р.

05.05.2010р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.06.2010р.

01.06.2010р. ухвалою господарського суду зупинено провадження у справі №13/342д/09-13/161д/10 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-168/09 за позовом заступника прокурора Запорізької області до Кирилівської селищної ради Якимівського району про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради, яка розглядається Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

31.01.2012р. ухвалою господарського суду поновлено провадження у справі з 09.02.2012р. та призначено судове засідання на 09.02.2012р.

Ухвалою суду від 09.02.2012р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, судове засідання призначено на 20.02.2012р.

Відповідно до ст. 81-1 господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, на підставах викладених у позовні заяві. Просять суд визнати недійсним договір оренди землі від 13.02.2008р.

Відповідач проти позову заперечив, письмового відзиву не надав.

Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

13.02.2008р. між Кирилівською селищною радою Якимвівського району (орендодавець) та Приватним підприємством “АНТЕЙ ПЛЮС М” (орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно п. 1 договору орендодавець на підставі рішення № 12, двадцять першої сесії, пятого скликання, Кирилівської селищної ради від 12.02.2008р., перелає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для розміщення бази відпочинку, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Пересип.

Згідно п. 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1426га, згідно з додатком, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 145400грн. 38 коп., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Якимівським районним відділом земельних ресурсів 16.01.2008р. за № 161.

Договір укладено на 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації (п. 7 договору).

Згідно п. 6 договору кадастровий номер 2320355400:01:005:0058.

Відповідно до п. 22 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Згідно з п. 52 невідємними частинами договору є: план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання та передачі земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених сервітутів; проект відведення земельної ділянки.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Якимівському районному відділі Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.04.2008 за № 040826400070.

На момент укладання між Кирилівською селищною радою та Приватним підприємством “АНТЕЙ ПЛЮС М” договору оренди земельної ділянки загальної, площею 0,1426га, частина вказаної земельної ділянки площею 0,22 га знаходилась у постійному користуванні Державного підприємства «Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин «Агротехпостач»(правонаступника Запорізького конструкторсько-технологічного інституту сільськогосподарського машинобудування) на підставі Державного акту на право постійного користування землею Б № 012401 від 1980 і не була вилучена у останнього в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Таким чином, надання земельної ділянки в користування на праві оренди без попереднього її вилучення з постійного користування є протиправним та порушує вимоги ч. 5 ст. 116 ЗК України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 7 Закону України “Про оренду землі” визначені підстави переходу права оренди, якою перехід права оренди від однієї юридичної особи до іншої не передбачений.

Згідно ст. 8-1 Закону України “Про оренду землі” право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Статтею 3 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Крім того, статтею 56 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, в т.ч. погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Статтею 103 Земельного кодексу України зазначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Земельна ділянка, що передана ПП “АНТЕЙ ПЛЮС М” в оренду являється суміжною земельною ділянкою, земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування у прокуратури Запорізької області на підставі Державного акту на право постійного користування землею I- ЗП № 001050 від 27.05.99.

Отже, ПП “АНТЕЙ ПЛЮС М” є суміжним землекористувачем з земельною ділянкою прокуратури Запорізької області.

Разом з тим, на адресу прокуратури Запорізької області землевпорядна документація для погодження меж земельної ділянки, яка надається ПП “АНТЕЙ ПЛЮС М” не надходила та не погоджувалась, у звязку з чим, площа та межі земельної ділянки не були погоджені у встановленому порядку.

До того ж, згідно п. 2, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 207 зазначеного Кодексу передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є невід'ємною частиною договору оренди.

Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) був підписаний 13.02.08 представником суміжного землекористувача директором Державного підприємства «Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин «Агротехпостач» Бедаревим Г.О., якого у відповідності до наказу Міністра промислової політики України № 158-Д від 29.10.2007р. було звільнено з займаної посади з 30.10.07.

Наведене свідчить, що на момент підписання акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Бедарев Г.О. не мав повноважень (належного обсягу правоздатності) для вчинення зазначених дій.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту спірного договору оренди, вбачається, що форма та зміст спірного договору суперечить та не відповідає вимогам ст. 14 Закону України "Про оренду землі" та постанові Кабінету Міністрів України № 220 від 03.04.2004р. "Про затвердження Типового договору оренди землі".

Так, в пункті 3 договору оренди землі не міститься відомостей, чи знаходяться на земельній ділянці будь-які обєкти нерухомого майна (перелік характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших обєктів), а також будь-які обєкти інфраструктури.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Спірний договір оренди землі було укладено між сторонами на підставі рішення Кирилівської селищної ради № 12 від 12.02.08 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення бази відпочинку ПП “АНТЕЙ ПЛЮС М”», яким затверджено ПП “АНТЕЙ ПЛЮС М” проект відведення земельних ділянок під розміщення бази відпочинку, які розташовані в смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип Якимівського району Запорізької області та вирішено надати ПП “АНТЕЙ ПЛЮС М” земельні ділянки площею 0,6873 га та 0,1426 га для розміщення бази відпочинку, в довгострокову оренду на 49 років, за рахунок земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Разом з тим, постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 22.04.09 по справі № 2а/168/2009 року рішення Кирилівської селищної ради № 12 від 12.02.08 визнано незаконним та скасовано.

Судом встановлено, що рішення Кирилівської селищної ради № 12 від 12.02.2008р., прийнято з порушенням норм діючого законодавства України. На сьогоднішній день рішення суду набрало законної сили та є чинним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З наведеної норми Закону України «Про оренду землі»слідує, що підставою для визнання договору оренди землі недійсним може бути, зокрема, порушення підстав та порядку набуття права на оренду земельної ділянки, передбачених Земельним кодексом України.

В статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Договір оренди землі 12 від 12.02.2008р. укладений між Кирилівською селищною радою Якимвівського району та Приватним підприємством “АНТЕЙ ПЛЮС М” є таким, що порушує публічний порядок та вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з тим, що укладено з порушенням підстав та порядку набуття права на оренду земельної ділянки, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України.

В даному випадку, спірний договір оренди землі суперечить законодавству, в тому числі: статтям 116, 124, 149, 198 Земельного кодексу України та ст.ст. 6, 14, 15 Закону України «Про оренду землі»та ст. 203 Цивільного кодексу України.

Наведені норми закону дають підстави для визнання договору оренди землі від 13.02.2008р. недійсним.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно з п. 3.2 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладання. Винятком з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними.

Враховуючи характер такого виду угоди як оренда, договір оренди належитьдо категорії договорів, за яким відновити сторони в первинне положенняпрактично неможливо, оскільки факт користування майном річ безповоротна, тобто повернути користування майном в натурі неможливо, отже у такій ситуації припинення угоди, визнаної судом недійсною відбувається на майбутній час.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 26 договору передбачено, що після припинення дії договору, «орендар»повертає «орендодавцеві»земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Статтею 216 ЦК України визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З огляду на наведене, земельна ділянка має бути повернута в розпорядження Кирилівської селищної ради Якимівського району.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що договір оренди землі від 13.02.2008р. укладений в порушення Земельного кодексу України та Закону України “Про оренди землі”, а отже підлягає визнанню недійсними.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 13.02.2008р., укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, код ЄДРПОУ 25489968) та Приватним підприємством «АНТЕЙ ПЛЮС М»(69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35036774), який зареєстровано у Якимівському районному відділі Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України»у Державному реєстрі земель 04.04.2008р. за № 040826400070.

Зобовязати Приватне підприємство «АНТЕЙ ПЛЮС М»(69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35036774) повернути Кирилівській селищній раді Якимівського району (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, код ЄДРПОУ 25489968) земельну ділянку, загальною площею 0,1426 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Пересип, кадастровий номер 2320355400:01:005:0058, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Стягнути з Приватного підприємства «АНТЕЙ ПЛЮС М»(69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35036774, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства «АНТЕЙ ПЛЮС М»(69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35036774, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.02.2012р.