Рішення № 21486594, 20.02.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.02.2012 Справа № 2-3910/11

Номер провадження 2/814/674/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Вєтлугіної Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Запорізького відділення АТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості, де зазначив, що 28.05.2008 р між ВАТ «Сведбанк» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0711/0508/45-019 у відповідності з умовами якого, останній отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 52 000 доларів США на строк по 28.05.2023 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі - 11,9 % річних.

Банк виповнив свої зобовязання, а ОСОБА_1 взяті на себе обовязки, щодо виконання умов договору, не виконує, у звязку з чим станом на 27.09.2011р. має заборгованість за кредитним договором, яка складається із суми основного боргу 63807,47 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 7, 9736 складає 508775,24 грн. та пені 42398,25 грн.

Позивач просить стягнути борг за кредитним договором та судові витрати понесені ними при зверненні із позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що вирішення спору в позасудовому порядку виявилося неможливим, оскільки пропозиції банка відповідачем були відхилені, так однією із пропозицій було продаж квартири відповідачем самостійно, але від неї відповідач також відмовився.

Представник відповідача проти позову заперечував, суду пояснив, що у звязку з фінансовою кризою, відповідач не має матеріальної змоги сплачувати кредит у такому розмірі, а банк не бажає йти на будь які поступки. Так відповідач 30.03.2010 р. звертався до банку із заявою, що має можливість сплачувати кредит тільки у розмірі 2500 грн. щомісяця, але банк запропонував йому тільки реструктуризацію боргу, від якої він відмовився. 22.04.2011 року відповідач запропонував банку прийняти у нього квартиру на баланс банку в рахунок погашення боргу в повному обсязі, на що банк надав відповідь, що готовий розглянути пропозицію відповідача, після надання пакету документів та проведення оцінки вартості квартири. На даний час банк не надав письмової відповіді, щодо можливості здійснити погашення кредиту за рахунок квартири.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

В судовому засіданні встановлено, що 28.05.2008 року між ВАТ«Сведбанк» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0711/0508/45-019 відповідно до якого, останній отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 52 000 доларів США на строк до 28.05.2023 р.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 50,04 кв.м., що передбачено п. 1.4. кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Зобовязання щодо надання коштів банком виконані у повному обсязі. А відповідач, взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту не виконує з травня 2009 року.

Пунктом 9.1 кредитного договору зазначено, що у випадку невиконання позичальником будь - яких своїх зобовязань за цим договором та/або умов договору іпотеки, зазначеного в п. 2.1. цього договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п. 3.1., 3.3. договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобовязаний виконати зазначені зобовязання в порядку, передбаченому п. 9.2., 9.3. цього договору.

Пунктом п. 9.2. кредитного договору передбачено, що вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору або адресою, повідомленою позичальником відповідно до п. 5.5. цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції яка надається банку відділенням звязку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення.

22.03.2011 р. відповідачу було направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору листом № 04/101 від 21.03.2011 р., відповідно до якої строк виконання зобовязань у повному обсязі настає на тридцятий день з 21.03..2011 року. ОСОБА_1 отримав лист 26.03.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Однак до цього часу прострочена заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення його умов. Згідно 8.1. кредитного договору, за порушення терміну сплати ануїтетних платежів за договором позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

У звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань, станом на 27.09.2011 року відповідач має заборгованість в розмірі 169124,80 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 551 173,51 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом 48949,51 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 390 303,81 гривень; заборгованості за відсотками 14857,96 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ - 118 471,43 гривень; заборгованості по пені 5317,33 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 42398,26 гривень, що в судовому засіданні встановлено письмовими доказами по справі, у звязку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.

Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 1 820 грн., які складаються з судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 69, 88,169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 615, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Сведбанк» в особі Запорізького відділення АТ «Сведбанк»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» (т/р №26209712819601 в АТ «Сведбанк», МФО 300164, ЄДРПОУ 19356840) заборгованість за кредитним договором №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 р. в розмірі 551173,49 грн. (пятсот пятдесят одна тисяча сто сімдесят три гривні 49 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» (т/р №26209712819601 в АТ «Сведбанк», МФО 300164, ЄДРПОУ 19356840) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Баруліна Т. Є.