Ухвала суду № 21480204, 10.02.2012, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 2-1314/11

У Х В А Л А

про повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

10 лютого 2012 року м.Каховка

Суддя Каховського міськрайонного суду Подіновська Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Каховка заяву ПАТ КБ «Приват Банк»про повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,

у с т а н о в и в :

31.01.2012 заявник звернувся з заявою в якій просить повернути судовий збір у розмірі 980,48грн. та витрати з інформаціно-технічного забезпечення розгляду справи 120грн, оскільки ухвалою суду від 03.10.2011р. позовну заяву ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення залишено без розгляду

Заява підлягає задоволенню частково

При подачі позову згідно платіжного доручення № PROMB0614B04U9 від 14.06.2011р. ПАТ КБ «ПриватБанк»у м. Дніпропетровськ заявником сплачено 980,48 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до п. 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення»ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір», згідно п. 2 ч. 2 ст. 10 «Прикінцеві та перехідні положення»якого ст. 83 ЦПК України, яка передбачала випадки повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, виключена.

Сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду у разі залишення заяви без розгляду, крім випадків, якщо такі заяви залишені без розгляду, зокрема, за клопотанням позивача, що відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Однак, позов подано 05.07.2011р. і судовий збір сплачений позивачем 14.06.2011р. в період дії ст. 83 ЦПК України, у ч. 1 п. 4 якої передбачалося, що сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду у разі залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обовязки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання не має зворотної дії в часі. За таких обставин стосовно повернення судового збору суд вважає можливим застосувати норми закону, який діяв на час подання позову і оплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.1993р. № 7-93 „Про державне мито” у редакції, чинній на момент подання позову і оплати судового збору позивачем, сплачена сума державного мита підлягає поверненню повністю або частково і проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету (ч. 2 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”), що відповідає і п. п. 17, 21 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом ДПІ № 15 від 22.04.1993р.

Повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового звязку після звернення особи; повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору), що відповідає п. 13 постанови КМУ від 21.12.2005р. № 1258.

Щодо повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи , суд вважає необхідним в цій частині заяви відмовити, оскільки позов ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення залишений без розгляду відповідно до ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України, а ст. 83 ч.2 п.5 ЦПК України передбачала можливість повернення сплачених сум коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи лише у випадку залишення заяви без розгляду з підстав, визначених п.1,2 і 8 ст.207 ЦПК України.

Керуючись Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258, Наказом ДПІ № 15 від 22.04.1993р., ст. ст. 2 ч. 4, 207 ч. 1 п. 5, 222, 294, п. 5 „Прикінцеві та перехідні положення” ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ПАТ КБ «Приват Банк»про повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи задовольнити частково.

Зобовязати ГУДКУ у Херсонській обл., код отримувача 24103779, код банку отримувача 852010, р/р 31419537700011, повернути ПАТ КБ «ПриватБанк»(р/р 64992919400002, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) 980,48 грн. сплаченого 14.06.2011 року судового збору згідно квитанції № PROMB0614B04U9 ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Дніпропетровськ.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає

Суддя:Г. В. Подіновська