Рішення № 21477729, 16.02.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/337/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2012 рокум. Чернігів Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Лямзіної Н.Ю.

при секретарі Ніцай М.С.

за участю позивача, представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “УСП Україна”про визнання договору недійсним, стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом до ТОВ „УСП Україна”, в якому просила визнати договір про надання послуг № 012385, з додатками № 1, № 2, № 3 від 17.11.2010 року, що укладений між нею та ТОВ „УСП Україна” недійсним, стягнути з ТОВ „УСП Україна” на її користь 37634 грн.10 коп. сплачених нею за договором про надання послуг. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначила, що договір про надання послуг має бути визнаний недійсним через те, що фактично надання коштів на придбання товарів здійснюється виключно за рахунок щомісячних платежів Учасників, що є прямим порушенням Закону України „Про захист прав споживачів” і є нечесною підприємницькою практикою, що вводить споживача в оману. Умови укладеного договору позивач вважає несправедливими в силу ст.18 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Позивач та її представник позивача в судовому засіданні просили позовні вимоги задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявилася про час і місце повідомлена належним чином.

17.11.2010 року між сторонами укладений договір про надання послуг № 012385 з додатками № 1, №2, №3. Предметом цього договору є надання позивачеві послуг, спрямованих на придбання нерухомості, через „Українську Соціальну Програму”, організовану відповідачем, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників „Української Соціальної Програми”. Пунктом 2.1 ст. 2 Договору передбачено, що товариство зобовязується надати учаснику УСП такі послуги: зареєструвати учасника УСП; організувати і проводити Розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного Товару; надавати інформацію щодо результатів Розподільчих актів виключно учаснику УСП по даному договору; організовувати та створювати умови для придбання Товару Учасником УСП; здійснювати оплату Товару та забезпечувати отримання товару Учасником УСП згідно з умовами діяльності „УСП”; інші послуги, зазначені в Умовах діяльності „УСП”. Статтею 3 Договору передбачені зобовязання Учасника УСП, а саме: сплатити комісійні, що становлять 6% в т. ч. ПДВ від суми, визначеної в п.1.3 Договору; щомісячно сплачувати чисті платежі, за рахунок яких Товариство здійснює оплату Товару, адміністративні витрати плата за послуги Товариства з організації діяльності програми УСП; дотримуватись умов діяльності УСП, отримати товар в порядку, передбаченому у Додатку №2 та інше. Як вбачається з Умов діяльності програми УСП, які є додатком № 2 до Договору, при розірванні договору Товариство не відшкодовує Учаснику УСП сплачені ним Комісійну плату, Адміністративні витрати ні за яких умов (п.9.3 стаття 9 Умов), розірвати договір має право лише той Учасник УСП, який ще не отримав Товар (п. 9.1 Умов).

На виконання умов договору, позивачем сплачено 37634 грн. 10 коп., що підтверджується копією квитанцій (а.с. 10 15)

Умовами діяльності програми "УСП", а саме п.п. 5, 6 передбачений порядок проведення розподільчих актів та порядок проведення розподільчого акту, згідно заяви-пропозиції. За змістом яких вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

Отже суд приходить до висновку, що діяльність ТОВ "УСП Україна" вводить споживача в оману, оскільки програма "УСП" формується виключно на коштах учасників "УСП", без залучення коштів Товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками УСП, в подальшому учасник "УСП", який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам "УСП", тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками "УСП".

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно із п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином суд приходить до висновку, що договір про надання послуг № 012385 з додатками № 1, №2, № 3 від 17.11.2010 року, що укладений між ТОВ „УСП Україна” та ОСОБА_1 є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.

Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Отже підлягають стягненню з ТОВ "УСП Україна" на користь позивача 37634 грн. 10 коп. сплачених за договором.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.. 215 ЦПК України, ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “УСП Україна”про визнання договору недійсним, стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “УСП Україна”на користь ОСОБА_1 37634 грн. 10 коп. коштів, сплачених за договором про надання послуг від 17.11.2010 року № 012385.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “УСП Україна”на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 470 грн. 45 коп. зарахувавши його до Державного бюджету міста Чернігова р/р № 312122067000002, код ЄДРПОУ 22825965, Банк - ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, рахунок № 31419537700002, код бюджетної класифікації доходів - 2203000.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя