Постанова № 2146952, 08.07.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-853/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2008 р. м.Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача : Галецького І.М.

відповідача: Клюєвої Н.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „Укрзерноторг” до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Харківської ОДПІ від 25.06.07р. за № 0000782310/0, від 22.08.07р. за №№ 0000782310/1, 0001112310/1 та від 29.10.07р. за №№ 0001112310/2, 0001112310/2, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне підприємство „Укрзерноторг” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому після уточнень, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської ОДПІ № 0001112310/1 від 22.08.07 р., № 0001112310/2 від 29.10.07р. щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі - 137495,00 грн. ( основний платіж - 106127,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 31368,00 грн. ) та податкові повідомлення - рішення № 0000782310/0 від 25.06.07 р., № 0000782310/1 від 22.08.2007 р., № 0001112310/2 від 29.10.07р. щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі - 288267,00 грн. ( основний платіж - 192178,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 96089,00 грн. ).

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримали уточнені позовні вимоги. В обґрунтування правомірності своєї позиції послався на приписи Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок на додану вартість”, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Цивільного кодексу України. Вказує, що внаслідок вільного тлумачення вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Цивільного кодексу України відповідач дійшов неправомірного висновку щодо відсутності у позивача права віднесення до валових витрат суми витрат по наданню інформаційно-консультаційних послуг. Наполягає на тому, що останні використовуються позивачем у господарській діяльності і підтверджені документами, які оформлені належним чином. Підсумовуючи викладене, оскаржувані рішення вважає протиправними, прийнятими безпідставно та всупереч вимогам діючого законодавства і просить суд позов задовольнити, а рішення скасувати.

Представники відповідача з заявленими позовними вимогами не погодились, у своїх запереченнях на адміністративний позов, а також у поясненнях, що надавались під час судового розгляду справи посилались на порушення позивачем п. 5.1, п.п 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168 зі змінами та доповненнями. Просять суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка Приватного підприємства „Укрзерноторг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року.

За результатами вказаної перевірки Дергачівською МДПІ був складений акт перевірки № 1764/23-33232436 від 13.06.2007року, за висновками якого в діяльності позивача встановлено порушення ним вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями).

За зазначені порушення відповідачем донараховано ПП „Укрзерноторг” податок на прибуток у сумі 106127 грн. в т.ч. за 3 кв.2006р. на суму 100003 грн. та за 4 кв. та податок на прибуток у сумі 192178 грн. у т.ч. в липні 2006 року на суму 970 грн., в серпні 2006 року на суму 95 625 грн. в жовтні 2006 року на суму 95 583 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Харківською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток № 0000772310/0 від 25.06.2007 року на загальну суму 137495,00 грн. (основний платіж - 106127,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31368,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000782310/0 від 25.06.2007 року на загальну суму 288267,00 грн. (основний платіж - 192178,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 96089,00 грн.

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленням-рішеннями від 25.06.2007 року за №№ 0000772310/0, 0000782310/0 та оскаржив їх в порядку процедури адміністративного оскарження, що передбачена ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зо­бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги № 8936/10/25-009 від 22.08.2007р. податкове повідомлення-рішення № 0000782310/0 від 25.06.2007 року залишено без змін, податкове повідомлення-рішення № 0000772310/0 від 25.06.2007 року скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток на суму 132,40. грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скарга ПП “Укрзерноторг” залишена без задоволення.

Після розгляду первинної скарги, яка залишена без задоволення, відповідачем були прийняті податкове повідомлення - рішення № 0000782310/1 від 22.08.2007 року, яким повторно визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі розмірі 288261 грн., з яких: 192178 грн. - оснований платіж; 96089 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення- рішення № 0001112310/1 від 22.08.2007 року, яким змінена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток і становить у загальному розмірі 137362,6 грн., з яких: 106127 грн. - оснований платіж; 31235,6 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Повторна скарга ПП „Укрзерноторг” згідно рішення ДПА у Харківській області № 14503/7/25-103 від 23.10.2007 року залишена без розгляду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, а Харківською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 29.10.07р. за №№ 0001112310/2, 0001112310/2 на таку ж суму податкових зобов'язань, що і з дріб/ю 1.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою правильності визначення валового доходу за період з 01.04.2006 року по 01.01.2007 року встановлено зниження суми валового доходу в розмірі 7198,00 грн. Виявлено, що позивач, списаний товар на суму 7198,00 грн., який в подальшому не використовувався у власній господарський діяльності, враховував при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів, залишки товарної продукції на початок звітних періодів (за півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, 2006 рік) не були зменшені на суму списаного товару у зв'язку з його порчею згідно актів списання № 00000000001 від 19.06.2006 року, № 00000000002 від 28.07.2006 року, № 00000000003 від 31.08.2006 року, № 00000000004 від 31.102006 року.

На думку відповідача по справі, ПП “Укрзерноторг” невірно здійснювало розрахунок приросту (убутку) балансової вартості інвентарних запасів купованих товарів, матеріалів, сировини на складах у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, що є порушенням п. 5.9. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями. Відповідач вказує на вимоги п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, якими передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом. Як на підставу для висновку про неможливість в подальшому використовувати у власній господарській діяльності списаний товар ( у зв'язку з його порчею) посилається на вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, якою визначено поняття валових витрат.

Позивач у позові та його представник у судовому засіданні пояснили суду, що висновком перевіряючих в акті перевірки про неможливість в подальшому використовувати у власній господарській діяльності списаний товар ( у зв'язку з його порчею) не враховано те, що списаним товаром є ячмінь та пшениця. Списано його було у зв'язку з пониженням вологості, сорної домішки та втрат при зберіганні, що є природним збитком при зберіганні зернових культур. Списаний товар було придбано у зв'язку з веденням саме господарської діяльності позивача. Оплата за списаний товар була здійснена в повному обсязі, що не спростовується відповідачем по справі.

Аналіз нормативних документів, які регламентують порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном, а саме Наказ Міністерства аграрної політики України № 310 від 11.07.2005 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.07.2005 року за № 819/11099, дає підстави суду вказати, що списання природного убутку зернових здійснювалось відповідно до законодавства та не суперечить встановленим нормам. Крім того, відповідачем не доведено будь-яку заборону або обмеження щодо строку списання залежно від терміну придбання зернових.

За таких обставин, висновок відповідача в акті перевірки про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не відповідає фактичним обставинам справі і є неправомірним.

 Також судом встановлено, що на протязі перевіряємого періоду, між позивачем (Замовник) та СПДФО ОСОБА_1., ТОВ "Схід Груп ЛТД", ПП "ЗАНС" (Виконавці) були укладені договори № 24/1 від 24.07.2006 року, № 8 від 01.05.2006 року, № 8 від 01.06.2006 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно яких Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснювати моніторинг ринку на території України та здійснювати пошук потенційних продавців та покупців товару, надавати допомогу при укладенні та виконанні договорів на поставку товарів. Надання послуг Замовнику оформлювалося відповідно актами виконаних робіт (послуг) - від 30.09.2006 року № б/н, від 31.08.2006 року № б/н, від 31.10.2006 року № б/н, від 31.05.2006 року № б/н, від 30.06.2006 року № б/н.

Згідно зазначених актів виконаних робіт Виконавцями (СПДФО ОСОБА_1., ТОВ "Схід Груп ЛТД", ПП "ЗАНС") надані посередницькі послуги по пошуку покупців та складання з ними договорів на поставку зерна.

За перевіряємий період замовником укладені договори поставки зерна з ЗАТ "АТ Каргілл", СП ТОВ "Нибулон", ТОВ "Веста", ДП "Сантрейд", ТОВ "Югтранзит", ЗАТ "Євротек". В ході перевірки встановлено, що позивачем придбано зазначених послуг на загальну суму 1144436,00 грн., в тому числі ПДВ - 190739,00 грн. (до складу валових витрат віднесено 417305,00 грн. та до складу податкового кредиту 190739,00 грн.).

Відповідач у запереченнях на позовну заяву та його представник у судовому засіданні наполягають на неправомірному включенні до валових витрат сум по виконанню зазначених договорів № 24/1 від 24.07.2006 року, № 8 від 01.05.2006 року, № 8 від 01.06.2006 року про надання позивачу інформаційно-консультаційних послуг, оскільки ПП "Укрзерноторг" його контрагентами-виконавцями надавалися послуги по пошуку контрагентів, з якими позивач мав взаємовідносини в попередніх періодах, а акти виконаних робіт не відповідають вимогам первинних документів - не вказане місце складання. При цьому відповідач зробив висновок про невикористання позивачем у власній господарський діяльності вищенаведених послуг. Позивач в обґрунтування правомірності своїх дій посилається на п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, якими визначено ознаки господарської діяльності та поняття валових витрат виробництва та обігу. Вказує, що обов'язковою умовою віднесення витрат платника податку до валових витрат є придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання доходу. Відповідач наголошує на тому, що відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що умови наведених спірних договорів про надання позивачу інформаційно-консультаційних послуг не передбачають обмеження щодо пошуку продавців та покупців у разі укладання з ними угод раніш. Цей правочин спрямовано на збільшення кількості продаж та отримання доходу. Спірні договора про надання ПП „Укрзерноторг” інформаційно-консультаційних послуг передбачають певну відповідальність за невиконання або неналежне виконання його умов.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (виконати роботу, надати послугу тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З метою виконання зобов'язань за спірними договорами, ПП „Укрзерноторг” за спірний період отримало від СПДФО ОСОБА_1., ТОВ "Схід Груп ЛТД", ПП "ЗАНС" інформаційно - консультаційні послуги на суму 1144436,00 грн., у т. ч. ПДВ - 190739,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийому виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи, податковими накладними та копіями платіжних доручень.

Фінансово-господарські документи, що були досліджені під час проведення перевірки свідчать про наявність у осіб, які вчинили правочини необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасників правочину, що відповідає їх внутрішній волі. Правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, це доводиться укладеними та виконаними угодами між позивачем та контрагентами. Тобто факт складання та виконання угод з контрагентами, що були знайдені на виконання договору про надання інформаційно-консультаційних послуг, підтверджено належним чином. Відповідач не заперечує проти проведення сплати за вказаними договорами в повному обсязі, що відображено в акті перевірки, визначено у запереченні проти позову та під час судового засідання.

Положення вказаних договорів є дійними, оскільки вони не визнані недійсними, у встановленому законом порядку.

Наведені документи є доказами того, що витрати по придбанню ПП „Укрзерноторг” інформаційно-консультаційних послуг, зокрема у спірний період (за липень, серпень, жовтень 2006 року), пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки ці послуги, придбані ним на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що витрати на інформаційно - консультаційні послуги здійснені позивачем у зв'язку з проведенням ним господарської діяльності, а саме з метою виконання своїх зобов'язань за договорами про надання позивачу інформаційно-консультаційних послуг, що підтверджується Актами здачі-прийому виконаних робіт за спірний період.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є Акти здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містить зміст господарської операції, а саме: послуги по пошуку контрагентів. Вказаний акт підписано особами, що брали участь при його складанні і дають змогу їх ідентифікувати.

Обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт.

Вартість виконаних послуг, відповідно до пункту 3.1 спірних договорів погоджується сторонами додатково і вказується в акті виконаних робіт щомісяця, що підтверджено Актами здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які повністю узгоджуються з вимогами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідачем не надані суду докази того, що у цих документах повинні міститися більш детальний зміст та обсяг господарської операції. А також не надано доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обов'язковому складанню та наявності вказаних вище документів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Враховуючи викладене, обов'язкове зазначення в актах виконаних робіт місця їх складання окрім фактів здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена. А тому посилання контролюючого органу на не відповідність первинних документів позивача - актів виконаних робіт п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” з підстав відсутності в договорах місця складання є неправомірним.

Крім вищевикладеного, як вбачається з акту перевірки придбання позивачем спірних послуг підтверджується податковими накладними.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

В судовому засіданні представники відповідача не заперечували проти того, що податкові накладні отримані ПП „Укрзерноторг” від від СПДФО ОСОБА_1., ТОВ "Схід Груп ЛТД", ПП "ЗАНС" відповідають вимогам чинного законодавства та підтвердили сплату грошовими коштами у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд приходить висновку про те, що позивач правомірно включив суми ПДВ до податкового кредиту у розмірі 192178 грн. у т.ч. в липні 2006р. на суму 970 грн., в серпні 2006р. на суму 95625 грн. в жовтні 2006р. на суму 95 583 грн. по послугам, які використовуються ПП „Укрзерноторг” в господарській діяльності.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, факти вказаних в акті перевірки № 1764/23-33232436 від 13.06.2007 року порушень п. 5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", слід вважати недоведеними.

За таких обставин, прийняті Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення № 0001112310/1 від 22.08.2007 року про визначення ПП „Укрзерноторг” суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 137362,60 грн., з яких 106127,00 грн. - основний платіж, 31235,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000782310/0 від 25.06.2007 року про визначення ПП „Укрзерноторг” суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі - 288267,00 грн., з яких 192178,00 грн. - основний платіж, та 96089,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Як свідчать матеріали справи і це підтверджено представниками сторін, позивач скористався своїм правом і до звернення до суду направляв скарги в межах адміністративного оскарження.

Оскаржені в даному провадженні податкові повідомлення-рішення № 0001112310/2 від 29.10.2007 року та № 0000782310/1 від 22.08.2007 року були прийняті відповідачем з урахуванням результатів розгляду первинної та повторної скарги органами ДПС і сума визначеного податкового зобов'язання та розмір застосованих штрафних санкцій не змінені у порівнянні з податковими повідомленнями-рішеннями відповідно № 0001112310/1 від 22.08.2007 року та № 0000782310/0 від 25.06.2007 року, що підтверджується як поясненнями представників сторін так і дослідженими письмовими доказами по справі.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним зауважити, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0001112310/2 від 29.10.2007 року, № 0000782310/1 від 22.08.2007 року та № 0000782310/2 від 29.10.2007 року відповідачем були порушені приписи ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою визначені підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі застосування процедури апеляційного оскарження, в зв'язку з чим вищенаведені податкові повідомлення-рішення є неправомірними і підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства „Укрзерноторг” до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Харківської ОДПІ від 25.06.07р. за № 0000782310/0, від 22.08.07р. за №№ 0000782310/1, 0001112310/1 та від 29.10.07р. за №№ 0001112310/2, 0001112310/2 - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 25.06.07р. № 0000782310/0 та від 22.08.07р. № 0001112310/1.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 22.08.07р. № 0000782310/1 та від 29.10.07р. за №№ 0001112310/2, 0001112310/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Укрзерноторг”, 33232436 державне мито у розмірі 3,40 грн.

 На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 11.07.2008 року.

Суддя  (підпис) Т.С.Перцова