Постанова № 21468498, 13.02.2012, Печерський районний суд міста Києва

<відповідач ><третя особа >Печерський районний суд міста Києва <Суд-місто >Тарасюк Кристина Едуардівна

Справа № 1-725/11

П О С Т А Н О В А

13 лютого 2012 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Тарасюк К. Е. ,

при секретарі Миронюк О. А. Лященко А.М., ,

за участю прокурора Панова В.Є.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

та представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого генеральним директором ТОВ ВКФ «АМК LTD», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він у період часу з травня 2000 року по 28.05.2003р. за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, який має правовий статус адвоката, шляхом шахрайства заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на суму 200 тис. доларів США, а також особисто ОСОБА_6 у цей же період часу повторно шляхом шахрайства заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на суму 700 тис. доларів США, спричинивши останньому значної шкоди. Всього ОСОБА_6 заволодів майном потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 900 тис. доларів США, що на момент вчинення злочинів складало 4867790 грн., тобто є особливо великим розміром, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 1996 року до даного часу являються засновниками та учасниками, у рівних долях (по 50% кожний), товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» (надалі TOB ВКФ «АМК LTD» код 21490729) зареєстрованого 04.05.1995 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, генеральним директором якого з моменту заснування товариства і до даного часу є ОСОБА_6

Крім того, ОСОБА_7 являється Головою правління Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство-13003» (надалі ВАТ «Київське АТП-13003», код 3114260), власником 77,8% акцій якого є TOB ВКФ «АМК LTD».

На початку 2000 року ОСОБА_6 достовірно стало відомо, що ОСОБА_8., з яким у нього були тривалі дружні та довірливі відносини, продав (відчужив) власний бізнес у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, отримав вільний обіговий капітал, який планував використати для розвитку власної підприємницької діяльності.

У подальшому, ОСОБА_6, володіючи інформацією про наявність у ОСОБА_8. вільних грошових коштів і усвідомлюючи довірливе і авторитетне ставлення ОСОБА_8. до нього та ОСОБА_7 у зв'язку з тривалими дружніми та діловими відносинами між ними, також намагання ОСОБА_8. інвестувати вільні грошові кошти в перспективну підприємницьку діяльність, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_8., в особливо великих розмірах.

Так, 21.05.2000р. ОСОБА_6, з метою реалізації цього злочинного умислу, діючи за передньою змовою з ОСОБА_7, звернувся до ОСОБА_8. з проханням про надання йому в борг (позику) строком на один рік грошові кошти в розмірі 200 000 доларів США, які нібито йому необхідні для збільшення обсягів придбання TOB ВКФ «АМК LTD» автомобілів марки «Шкода», запчастин та інших комплектуючих до автомобілів. При цьому ОСОБА_6, маючи наміри на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_8. та не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення наданих ОСОБА_8 у борг коштів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, запевнив ОСОБА_8. у своїй порядності та обов'язковому поверненні наданих у борг коштів на протязі року.

ОСОБА_8., у якого на той час були дружні та довірливі відносини з ОСОБА_6, а також ділові відносини з ОСОБА_7, не здогадуючись про дійсні злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_7, спрямовані на заволодіння його грошовими коштами та повністю довіряючи останнім, погодився надати їм у борг вказані грошові кошти.

31.05.2000р. приблизно о 12 год. ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, використовуючи довірливе становище з боку ОСОБА_8. до себе та їх тривале спільне знайомство, знаходячись в адміністративно-господарському приміщенні TOB ВКФ «АМК LTD» за адресою: м. Київ, вул. Тверський Тупик, 4, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8. в розмірі 200 000 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ складало 1 082 880 грн., які ОСОБА_8., передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в борг.

Того ж дня, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, заволодівши вказаними грошовими коштами ОСОБА_8., власноручно склав та підписав письмову розписку щодо зобов'язань повернення взятих у ОСОБА_8. у борг грошових коштів в розмірі 200 000 доларів США, строком до 2 - 4 червня 2001 року, яку того ж дня надіслали за допомогою факсового зв'язку на домашню адресу ОСОБА_8. - АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1.

У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грошові кошти, належні ОСОБА_8., розподілили між собою, використавши їх на власний розсуд, та взятих на себе зобов'язань не виконали, спричинивши потерпілому ОСОБА_8. майнової шкоди в розмірі 1 082 880 гривень України, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Такі дії ОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.190 ч.4 КК України, як шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великих розмірах.

Крім того, 05.09.2000 ОСОБА_6, маючи намір на повторне, навмисне заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_8. шляхом обману та зловживання довірою, в черговий раз звернувся до останнього з проханням про надання йому додатково у борг (позику) грошові кошти в розмірі 300 000 доларів США строком на один рік, за користування якими запропонував та зобов'язався сплатити 21% річних, тим самим зацікавив ОСОБА_8. у наданні йому вказаної суми коштів у борг. Своє прохання ОСОБА_6 також вмотивував тим, що на той період часу у TOB ВКФ «АМК LTD» збільшились обсяги реалізації автомобілів марки «Шкода», запчастин та інших комплектуючих. При цьому ОСОБА_6, зловживаючи довірою, та вводячи в оману ОСОБА_8., маючи наміри на заволодіння чужим майном-грошовими коштами останнього, та не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення наданих ОСОБА_8. у борг коштів, запевнив його у своїй порядності, та обов'язковому поверненні наданих у борг коштів на протязі року.

ОСОБА_8., у якого на той час були дружні та довірливі відносини з ОСОБА_6, не здогадуючись про дійсні злочинні наміри останнього, спрямовані на заволодіння його грошовими коштами та повністю довіряючи ОСОБА_6, погодився надати у борг йому вказані грошові кошти.

15.09.2000р. приблизно о 12.00 год. ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, шляхом обману та зловживання довірою, знаходячись в адміністративно-господарському приміщенні TOB ВКФ «АМК LTD» за адресою м. Київ, вул. Тверський Тупик,4, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8. в розмірі 300 000 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ складало 1 631 450 гривень, які ОСОБА_8. передав йому в борг.

Того ж дня ОСОБА_6, заволодівши вказаними грошовими коштами, не маючи наміру виконувати зобов'язання щодо повернення взятих у борг у ОСОБА_8. коштів, з метою прикриття своєї злочинної діяльності та приховування вчиненого ним злочину, власноручно склав та підписав письмову розписку щодо повернення взятих у ОСОБА_8. у борг грошових коштів в розмірі 300 000 доларів США, яку того ж дня надіслав за допомогою факсимільного зв'язку, на домашню адресу ОСОБА_8.: АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1.

У подальшому, ОСОБА_6 грошові кошти, належні ОСОБА_8., використав на власний розсуд та взятих на себе зобов'язань не виконав, спричинивши потерпілому ОСОБА_8. майнову шкоду в розмірі 1 631 450 гривень України, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Крім того, 07.11.2000р. ОСОБА_6, маючи наміри на повторне, навмисне заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_8. шляхом обману та зловживання довірою, в черговий раз звернувся до ОСОБА_8. з проханням про надання йому додатково у борг ( позику) грошові кошти в розмірі 200 000 доларів США строком на один рік, за користування якими запропонував та зобов'язався сплатити 21% річних, тим самим зацікавив ОСОБА_8. у наданні йому вказаної суми коштів у борг. Своє прохання ОСОБА_6 вмотивував тим же, що і попередню позику. При цьому ОСОБА_6, зловживаючи довірою та вводячи в оману ОСОБА_8., маючи намір на заволодіння грошовими коштами останнього та не маючи наміру щодо виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню наданих у борг коштів, запевнив ОСОБА_8 у своїй порядності та обов'язковому поверненні наданих у борг коштів на протязі року.

17.11.2000р. приблизно об 11 год. ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, шляхом обману та зловживання довірою, знаходячись в адміністративно-господарському приміщенні TOB ВКФ «АМК LTD» за адресою: м.Київ, вул. Тверський Тупик, 4, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8. в розмірі 200 000 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ складало 1 087 460 гривен, які ОСОБА_8. передав йому в борг.

Того ж дня ОСОБА_6, заволодівши вказаними грошовими коштами, не маючи наміру виконувати зобов'язання щодо повернення взятих в борг у ОСОБА_8. коштів, з метою прикриття своєї злочинної діяльності та приховування вчиненого ним злочину, власноруч склав та підписав письмову розписку щодо повернення взятих у ОСОБА_8. у борг грошових коштів в розмірі 200 000 доларів США, яку того ж дня надіслав за допомогою факсимільного зв'язку, на домашню адресу ОСОБА_8.- АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1.

У подальшому, ОСОБА_6 грошові кошти ОСОБА_8., використав на власний розсуд та взятих на себе зобов'язань не виконав, спричинивши потерпілому ОСОБА_8. майнову шкоду в розмірі 1 087 460 гривень України, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Крім того, 15.05.2003 ОСОБА_6, володіючи інформацією про те, що в наявності у ОСОБА_8. є вільні грошові кошти, і усвідомлюючи довірливе та авторитетне ставлення останнього до нього у зв'язку з тривалими дружніми та діловими відносинами між ними, а також намагання ОСОБА_8. інвестувати вільні грошові кошти в перспективну підприємницьку діяльність, з метою реалізації злочинного умислу направленого на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах, знов звернувся до ОСОБА_8. з проханням надати йому в борг (позику) строком на один рік грошові кошти в розмірі 200 000 доларів США на ті ж саме цілі і за тих же умов, що і попередня позика. При цьому ОСОБА_6, зловживаючи довірою та вводячи в оману ОСОБА_8., маючи наміри на заволодіння його грошовими коштами та не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення наданих ОСОБА_8. у борг коштів, запевнив останнього у своїй порядності, та обов'язковому поверненні наданих у борг коштів на протязі року.

28.05.2003р. приблизно о 15 год. ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, шляхом обману та зловживання довірою, знаходячись в адміністративно го господарському приміщенні TOB ВКФ «АМК LTD» за тою ж адресою заволодів грошовими коштами ОСОБА_8. в розмірі 200 000 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ складало 1 066 000 гривен, які ОСОБА_8. передав йому в борг .

У подальшому, ОСОБА_6 вказані грошові кошти використав на власний розсуд та взятих на себе зобов'язань не виконав, спричинивши потерпілому ОСОБА_8. майнову шкоду в розмірі 1 066 000 гривень України, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Всього злочинними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8. завдано майнову шкоду в розмірі 900 000 доларів США, що згідно курсу НБУ, на час вчинених злочинів становило 4867790 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Такі дії ОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.190 ч.4 КК України, як шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великих розмірах.

Наприкінці судового слідства захисник ОСОБА_3 оголосив письмове клопотання про направлення вказаної кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав неповноти і неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. При цьому, захисник послалась на те, що слідчим не виконані вказівки начальника СУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_10 від 15.03.11р., зокрема, не проведено повторну судово-почеркознавчу експертизу та лінгвістичну експертизу, не з`ясовані обставини перебування ОСОБА_8 представником компаній «Мелбо» чи «К.Т.А», які поставляли ТОВ ВКФ «АМК LTD» автомобілі для реалізації, не встановлено директорів цих компаній та не перевірено рахунки цих компаній на предмет господарських взаємовідносин з ТОВ ВКФ «АМК LTD», не перевірені певні доводи ОСОБА_8, покладені в основу обвинувачення, не витребувано ряд необхідних документів, не проведено очних ставок, тощо. При цьому, зазначив, що частина з цих дій можлива лише шляхом проведення оперативно-розшукових дій, а не судом. Крім того, захисник послався на неправильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за епізодами, що йому інкримінуються протягом 31.05.2000 17.11.2000р. щодо заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на суму 700 тис. доларів США, за ст.190 ч.4 КК України (в редакції 2001р.), тобто із застосуванням кримінального закону, який не набув чинності оскільки на той період діяла редакція КК України 1960 року. Захист вважав безпідставним твердження слідства про вчинення ОСОБА_6 злочину у складі групи та за змовою з ОСОБА_7 при віддані до суду тільки ОСОБА_6, а також стверджував про грубе порушення слідчим права на захист ОСОБА_6 при виконанні із ним вимог ст. 218 КПК України. Адвокат ОСОБА_11 послався на наявність у матеріалах справи постанови слідчого від 24.03.09р. про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ст.190 ч.4 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, а також на те, що вказане рішення визнано законним судом першої та апеляційної інстанції і відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні його скарг, а тому, вважав незаконним складання слідчим обвинувального висновку щодо ОСОБА_6 за вказаною статею кримінального закону. Захисник також стверджував про наявність суто цивільно-правових відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які покладні в основу обвинувачення останнього, пославшись на наявність доказів цивільного спору між ними у матеріалах справи. Звернув увагу, що на даний час Верховним Судом України за ново виявленими обставинами відкрите провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 (представника ОСОБА_8), де фігурують зобов`язання по вказаним розпискам із ТОВ ВКФ «АМК LTD», директором якого є ОСОБА_6, і таким чином остаточного рішення по цивільно-правовим взаємовідносинами між ними ще не прийнято.

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_4 та підсудний вказане клопотання підтримали.

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, пославшись на те, що невиконання вказівок прокурора області не відповідає дійсності, оскільки те, що не було з`ясовано, може бути усунено шляхом надання судового доручення органу досудового слідства. Матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_7 були виділені і зупинені, а тому наполягання захисту щодо проведення очної ставки з цією особою, яка перебуває у розшуку, та ОСОБА_6 вважав безпідставним. Щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_6, то вони можуть бути змінені прокурором у справі або судом, а не виконання з підсудним вимог ст. 218 КПК України вважав таким, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_6 та захисник відмовились підписати протокол, як було зазначено слідчим, а тому таке порушення може бути усунено на будь-який стадії судового процесу.

Представник потерпілого ОСОБА_5 також заперечував проти повернення справи на додаткове розслідування, пославшись на те, що з`ясування взаємовідносин ОСОБА_8 та компаній «КТА» та «Мелбо» може бути вирішено шляхом клопотань захисту в суді, враховуючи при цьому розумність строків розгляду кримінальної справи. Вважав вину ОСОБА_6 доведеною матеріалами справи, зокрема, висновком почеркознавчої експертизи, яка підтвердила наявність підписів підсудного на розписках, наданих ОСОБА_8. Неправильність кваліфікації дій ОСОБА_6, на його думку, не може бути підставою для дорозслідування, оскільки такі недоліки можуть бути усунуті судом. Щодо наявності постанови про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6, представник послався на вимоги ст.216 КПК України, яка дозволяє поновити слідство у закритій кримінальній справі, а щодо наявності між потерпілим і підсудним цивільно-правових відносин, то такий факт не заперечував, але пославшись на практику Європейського суду з прав людини, вважав, що це не може мати первинного значення при вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_6 складу шахрайства і притягнення його за це до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 слід задовольнити, а кримінальну справу повернути для проведення додаткового розслідування, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 11.02.05р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені, або були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані і не дослідженні документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.09р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

В своєму висновку щодо неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, суд виходив з наступного.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і пояснив, що ніяких відносин матеріального характеру між ним та ОСОБА_8, як між фізичними особами не було ніколи не було. Всі відносини, про які йдеться у справі, були між юридичними особами: його фірмою ТОВ ВКФ «АМК LTD» та фірмами «КТА», «Мелбо», «Нексус», які представляв ОСОБА_8. Останній здійснював переказ грошових коштів в рамках існуючих між цими фірмами зовнішньоекономічних контрактів через ОСОБА_6 на рахунок «Шкоди». При цьому, компанії - нерезиденти, які представляв ОСОБА_8, залучались для поповнення обігових коштів на завод «Шкода», і це була не позика ОСОБА_6, а були кошти, які фірми ОСОБА_8 вкладали в обіг «Шкоди» і заробляли на цьому. Ніяких готівкових коштів особисто від ОСОБА_8 він ніколи не отримував. Заборгованість ТОВ ВКФ «АМК LTD» перед фірмою «КТА», яку представляв ОСОБА_8, за одержання і розмитнення автомобілів станом на середину 2003 року дійсно становила 911 тис. доларів США, яка протягом року була закрита, про що свідчить акт податкової перевірки в кінці 2004 року. Стверджував, що ці гроші були повернуті на рахунок підприємств, які представляв ОСОБА_8, у безготівковій формі. Щодо розписки від 31.05.00р. пояснив, що це не була боргова розписка про його особисті зобов`язання перед ОСОБА_8, оскільки в ній йшлось про зобов`язання його фірми перерахувати отримані гроші на «Шкоду». Стверджував, що ОСОБА_8 посилається на наявність у нього заборгованості перед ним і ініціює кримінальну справу лише з метою рейдерського захвату території, яка на праві акцій належить ТОВ ВКФ «АМК LTD».

Потерпілий ОСОБА_8 пояснював, що у 1991 році він створив АСТ «Комбі», яка займалась імпортом автомобілів фірми «Шкода» до України. Під час розвитку бізнесу в нього виникла необхідність мати партнерів по бізнесу в Києві і таким підприємством стало ТОВ ВКФ «АМК LTD», засновниками якого були ОСОБА_6, ОСОБА_7 і громадянин Чехії ОСОБА_9. Почались поставки автомобілів, і між ними розвивались суто комерційні відносини, які з часом переросли в товариські. Щодо обставин передачі грошових кошів, потерпілий підтвердив всі фактичні обставини, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_6. При цьому, потерпілий стверджував, що гроші позичав 31.05.00р. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під розвиток бізнесу, а в подальшому тільки ОСОБА_6, як фізичній особі. Загалом, він передав останньому 900 тис. доларів США. Протягом 2003-2008 р.р. йшов тривалий процес перемовин з ОСОБА_6 щодо повернення йому грошових коштів, тому він не звертався до правоохоронних органів. Підтвердив, що в кінці 2007 року ОСОБА_6 повернув йому лише 75 тис. грн., після чого влітку 2008р. він звернувся до органів внутрішніх справи, і була порушена кримінальна справа. Цивільний позов в межах кримінальної справи ним не подавався, а вирішувався окремо, щоб прискорити процес повернення своїх грошових коштів.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що починаючи з 2000 року ОСОБА_8 почав інвестувати в ТОВ ВКФ «АМК LTD», від чого отримував якійсь відсотки. Йому також відомі обставини повернення ОСОБА_6 ОСОБА_8 200 тис. доларів США.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що з 2000 року вона працювала бухгалтером на ТОВ ВКФ «АМК LTD», яке мало зовнішньо економічні контракти з фірмами «КТА», «Мелбо», «Нексус», «Шкода авто», всі зобов`язання перед якими була виконані у 2004-2005р.р., коли була погашена заборгованість 2002-2003р.р. на суму приблизно 900 тис. доларів США, що підтверджує акт податкової перевірки. Документів, які б підтверджували фінансові взаємовідносини між ОСОБА_8 та ТОВ ВКФ «АМК LTD» не існувало.

Перевіряючи позицію і підсудного, і потерпілого, суд виходив з головних доказів по кримінальній справі, а саме оригіналів і копій розписок між ними, які фігурують у матеріалах справи:

1.згідно розписки від 03.11.03р. борг АМК (ОСОБА_6.) перед ОСОБА_8 900 тис. доларів США, відсотки в місяць по кредиту 1,7% з виплатою 20-25 числа кожного місяця. На суму кредита буде знайдений спосіб його забезпечення з боку АМК. (т.5 а.с.2);

2.згідно електрофотокопій розписок від 15.09.00р., 17.11.00р. вбачається, що ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_8 вказані у них суми грошових коштів в «якості передоплати за автомобілі на умовах кредиту під 21%» (т.5 а.с. 3,4)

3.згідно електрофотокопії розписки від 31.05.00р. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 взяли в борг у ОСОБА_8 гроші в сумі 200 тис. доларів США в рамках контракту між фірмами «Нексус» і «Мелбо» (т.5 а.с.5).

Із змісту вказаних розписок випливає фігурування назв юридичних осіб підприємств. Крім того, судом зверталась увага на те, що підписуючи вказані розписки потерпілий ОСОБА_8 не заперечував фактів, які були наведені у їх змісті.

При цьому, матеріали справи містять контракти між ТОВ ВКФ «АМК LTD» в особі ОСОБА_6 та фірмою «Мелбо» (Чеська Республіка) в особі генерального директора ОСОБА_9 (т.2 а.с.18-35), а також фірмою «Nexus Holdings Inc.» (США) (т.3 а.с. 156-158) та фірмою «К.Т.А.» (Великобританія) (т.2 а.с. 37-54) та копії документів про переміщення автомобілів «Шкода» через митний кордон України.

Згідно довідок АБ «Брокбізнесбанк» за 2008р. вбачається, що на валютний рахунок №260070035710 ТОВ ВКФ «АМК LTD» у період 01.01.03р. 31.12.2004р. здійснювались проплати з фірми «Мелбо» (Чеська Республіка) та «К.Т.А.» (Великобританія) (т.3 а.с. 171-174).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що органом досудового слідства належним чином не перевірені посилання ОСОБА_6 в ході слідства на обставини причетності потерпілого ОСОБА_8 до діяльності фірм «Nexus Holdings Inc.» (США), «К.Т.А.» (Великобританія) і «Мелбо» (Республіка Чехії), з якими ТОВ ВКФ «АМК LTD» мало контракти, в рамках яких ОСОБА_6 отримувались у ОСОБА_8 кошти, про які йдеться у змісті цих розписок. Разом з тим, дані щодо не причетності ОСОБА_8 до цих фірм встановлені лише зі слів останнього. Однак, не встановлена і не допитана особа ОСОБА_9 генерального директора фірми «Мелбо» (Чехії), з предмету фактичних обставин справи, які інкримінуються ОСОБА_6.

При цьому, судом приймалось до уваги також існування листа директора представництва «Nexus Holdings Inc.» ОСОБА_8 без дати (т.1 а.с. 187), у змісті якого фігурує і фірма «АСТ-Комбі», свою причетність до якої потерпілий в суді не заперечував.

Таким чином, не зважаючи на те, що згідно висновку почеркознавчої експертизи №8677 від 18.08.08р. підпис у цьому листі ОСОБА_8 не належить (т.1 а.с. 207-213), орган досудового слідства з метою повноти дослідження обставин справи повинен був перевірити алібі ОСОБА_6, з`ясувавши у повній мірі обставини існування-не існування представництв фірм «Nexus Holdings Inc.» (США), «К.Т.А.» (Великобританія) і «Мелбо» (Республіка Чехії) станом на 2000-2004р.р. на території України, причетності - непричетності потерпілого ОСОБА_8 до діяльності цих фірм-нерезидентів, оскільки назви «Нексус» і «Мелбо» фігурують у вище вказаних розписках ОСОБА_6, чого не було зроблено належним чином.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія ОСОБА_8 ДПІ у Печерському районі м.Києва від 03.11.04р. «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ ВКФ «АМК LTD» за період 01.04.02р. по 30.06.04р.», згідно якого вбачається, що вказане підприємство мало контракт з фірмою «К.Т.А.» (Великобританія) №071/11-2000 від 01.11.00р. на автомобілі та на виконання контракту згідно банківських виписок ТОВ ВКФ «АМК LTD»здійснило оплату на суму 911367 дол.США, за що отримало товар. (т.3 а.с. 150-155), що додатково підтверджує правдивість показань ОСОБА_6 і свідчить про необхідність більш детального з`ясування фактичних обставин справи.

Органом досудового слідства також належним чином не перевірена обставина наявності безпосередньо у потерпілого ОСОБА_8, як у фізичної особи, значних сум грошових коштів, які він передав згідно розписок ОСОБА_6 станом на 2000-2003р.р.

Так, у матеріалах справи містяться наступні документи:

-лист ГУ НБУ по м.Києву та Київській області від 10.11.08р. про те, що ОСОБА_8 протягом 2000-2003р.р. індивідуальна ліцензія на здійснення разових валютних операцій не надавалась (т.3 а.с.121);

-лист Регіональної інформаційної митниці від 19.11.08р. про те, що ОСОБА_8 декларування іноземної валюти в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України за період 01.01.00 31.12.03р. не виявлено (т.3 а.с.123);

-лист СДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області, про те, що в ході проведення ОРЗ за дорученням слідчого встановити факт підтвердження наявності грошових коштів в іноземній валюті у потерпілого ОСОБА_8 станом на 2000-2003 рік не надалось можливим (т.4 а.с.16).

За таких обставин, органом досудового слідства належним чином не перевірена теза потерпілого, покладена в основу обвинувачення, що у 2000 році ОСОБА_8 продав (відчудив) свій бізнес у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області і мав значні обігові кошти, а тому, необхідно провести ряд оперативно-розшукових та слідчих дій з метою перевірки наявності у ОСОБА_8, як у фізичної особи, сум грошових коштів, які ним згідно розписок передавались підсудному у відповідні дати, оскільки захистом такі обставини заперечуються, а стороною обвинувачення вони встановлені лише зі слів потерпілого.

Крім того, як вбачається з постанови заступника Генерального прокурора України Блажівського Є.М. від 04.03.11р., якою змінювалась підслідність вказаної кримінальної справи, останнім зверталась увага на допущення грубих порушень вимог КПК під час досудового слідства та зверталась увага на необхідність виконання вказівок в порядку ст. 227 КПК України (т.5 а.с. 195).

Так, зі змісту цих вказівок ст.прокурором відділу ГПУ Бєлік А. від 03.03.11р. зазначалось про те, що в порушення вимог ст.197 КПК України обвинуваченого ОСОБА_6 ознайомлено з постановою про призначення почеркознавчої експертизи вже після її завершення (04.08.08р. призначено, висновок 08.08.08р. висновок, а ознайомлений лише 22.10.08р.). Таким чином органу досудового слідства вказувалось на необхідність проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи розписок про отримання грошових коштів, проведення якої доручити експертам іншої установи, де поряд з іншими питанням з`ясувати чи не складено світлокопію розписки шляхом комбінування (накладення) тексту та підпису.(т.5 а.с.193)

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства за клопотанням захисту до матеріалів справи долучені копії документів на підтвердження безготівкових розрахунків між ТОВ ВКФ «АМК LTD», директором якої є ОСОБА_6, та підприємством «Шкода авто» (Чехії), куди зі слів підсудного він перераховував гроші, отримані по розписках на здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між підприємствами. (т.7 а.с. 105-115). Проте, жодної оцінки вказаним документам, а також інформації, наведеній у ній слідством не надано і таким чином не перевірена позиція захисту, що також необхідно з`ясувати шляхом проведення додаткових оперативно-розшукових та слідчих дій.

Таким чином органом досудового слідства залишились не перевіреними посилання ОСОБА_6 на те, що грошові кошти, які надавались ОСОБА_8 фірмі ТОВ ВКФ «АМК LTD», ним вкладались у придбання автомобілів у підприємства «Шкода авто» в рамках зовнішньоекономічних контактів, тобто існували суто цивільно-правові відносини між підприємствами, а не між фізичними особами.

З`ясування всіх фактичних обставин справи, які залишились не перевіреними органами досудового слідства, має суттєве значення як в контексті отримання повноти інформації по кожному з доводів обвинувачення і захисту з метою належної їх оцінки, так і в контексті перевірки доводів колективних скарг трудового колективу ТОВ ВКФ «АМК LTD» у кількості 43 осіб, в яких йдеться про «рейдерський захват» вказаного підприємства з боку зацікавлених осіб (т.5 а.с. 62-66, 71-75, 92-102).

Все вище викладене стосується неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута судом, оскільки передбачає проведення значного обсягу оперативно-розшукових та слідчих дій, які не покладені на орган правосуддя.

Щодо неправильності досудового слідства, то слід звернути увагу на те, що слідчий, в порушення вимог ст. 218 КПК України, згідно якої не можливо обмежувати обвинуваченого та його захисника у часі, потрібному їм для ознайомлення з матеріалами справи, в порушення позиції, викладеній у Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/2012 від 18.01.12р., фактично не давав можливості підсудному та його захиснику ознайомитись з матеріалами справи, про що свідчить графік їх ознайомлення (т.7 а.с. 16-17), та за відсутності двох свідків самостійно вніс запис у протокол про виконання ним вимог ст.ст.218-220 КПК України від 21.06.11р.(т.7 а.с.17), чим грубо порушив конституційне право ОСОБА_6 на захист.

На неправильність досудового слідства вказує також зазначення слідчим у обвинуваченні, яке інкримінується ОСОБА_6, вчинення ним злочину по розписці від 31.05.00р. на суму 200 тис. доларів США за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що відносно останнього винесений вирок, який набрав законної сили, що давало б можливість слідчому робити такі твердження у обвинувальному висновку, а тому, під час проведення додаткового розслідування слід коректно скласти обвинувальний висновок, приймаючи до уваги, що матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_7 виділені в окреме провадження.

Крім того, слідчий неправильно застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню.

Так слідчий, не зважаючи на те, що шахрайські дії, які інкримінуються ОСОБА_6 протягом 31.05.2000 17.11.2000р. і стосувались заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на суму 700 тис. доларів США, були вчинені в період дії КК України 1960р., неправильно кваліфікував такі дії ОСОБА_6 за ст.190 ч.4 КК України (в редакції 2001р.), тобто із застосуванням кримінального закону, який не набув чинності, і який є більш тяжким за своєю санкцією, чим ст.143 ч.2 КК України (в редакції 1960р.), чим порушив положення ст.5 КК України (в редакції 2001р.) та ст.6 КК України (в редакції 1960р.).

Крім того, неправильним є і кваліфікація дій ОСОБА_6 за ст.190 ч.4 КК України за кваліфікуючою ознакою «завдання значної шкоди потерпілому», оскільки за розміром заподіяної шкоди та змістом примітки до ст. 185 КК України такі дії мають кваліфікуючу ознаку «вчинене в особливо великих розмірах», а тому кваліфікація «значна шкода» є зайвою.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним повернути справу на додаткове розслідуванні, під час якого провести наступні оперативно-розшукові та слідчі дії, які не можуть бути здійснені судом, а саме:

·провести повторну судово-почеркознавчу експертизу розписок про отримання грошових коштів, проведення якої доручити експертам іншої установи, де поряд з іншими питаннями з`ясувати чи не складено світлокопію розписки шляхом комбінування (накладення) тексту та підпису;

·шляхом більш детального допиту потерпілого ОСОБА_8 з`ясувати обставини виникнення у нього значних сум грошових коштів станом на дати вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_6. За результатами отриманої інформації провести ряд оперативно-розшукових та слідчий дій, спрямованих на зібрання та долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження дійсності слів потерпілого;

·провести виїмку в АБ «Брокбізнесбанк» бухгалтерської документації щодо надходження та руху грошових коштів по рахунку ТОВ ВКФ «АМК LTD» за період травень 2000 травень 2003 р.р. З наданих документів з`ясувати реквізити компаній «Мелбо» (Республіка Чехії), «Nexus Holdings Inc.» (США) та «К.Т.А» (Великобританія), перевіривши позицію ОСОБА_6 щодо існування фінансово-господарських взаємовідносин і перерахування безготівкових грошових коштів між цими підприємствами на той період;

·шляхом запитів до відповідних органів встановити обставини існування чи відсутності реєстрації представництв іноземних фірм «Мелбо» (Республіка Чехії), «Nexus Holdings Inc.» (США), та «К.Т.А» (Великобританія) на території Україні станом на 2000-2003р.р.;

· у випадку існування офіційних представництв цих підприємств оперативно-розшуковими та слідчими діями встановити директорів таких представництв станом на 2000-2003р.р., та допитати їх з приводу знайомства з ОСОБА_8, взаємовідносин з підприємством ТОВ ВКФ «АМК LTD» та ОСОБА_6, обізнаність про дати і обставини перерахування сум, не виконання зобов`язань по яким інкримінується ОСОБА_6, та загалом про фактичні обставин справи;

·у випадку відсутності представництв цих фірм на території України шляхом надання доручень правоохоронним органам Чехії, США та Великобританії, тобто країн реєстрації фірм «Мелбо» (Республіка Чехії), «Nexus Holdings Inc.» (США) та «К.Т.А» (Великобританія), в межах діючих міжнародно-правових норм, встановити директорів цих компаній станом на 2000-2003р.р. і допитати з приводу зовнішньоекономічних контрактів з ТОВ ВКФ «АМК LTD», знайомства з ОСОБА_6, причетності ОСОБА_8 до діяльності цих фірм, наявності у останнього чи відсутності повноважень на їх представництво та передачу коштів на реалізацію існуючих угод і загалом, про фактичні обставини справи;

·оперативно-розшуковими та слідчими діями встановити особу на ім`я ОСОБА_9 (Республіка Чехії) який був генеральним директором компанії «Мелбо» (Республіка Чехії) і допитати його з приводу взаємовідносин з ТОВ ВКФ «АМК LTD» та фактичних обставин справи;

·витребувати з Шевченківського районного суду м.Києв копії рішень та ухвал вищестоящих судів у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_8) про стягнення боргу за договором позики до ОСОБА_6;

·шляхом оперативно-розшукових та слідчих дій перевірити інформацію перерахування отриманих ОСОБА_6, як директором ТОВ ВКФ «АМК LTD» грошових коштів від ОСОБА_8 та перерахування їх у тих же сумах та датах, наближених до дат наявних розписок, які фігурують у справі, на рахунок підприємства «Шкода авто» (Чехії) за придбання автомобілів;

·належним чином кваліфікувати дії ОСОБА_6 за результатами отриманих доказів, враховуючи при цьому недоліки кваліфікації, викладені у вказаній постанові суду;

·виконати у повному обсязі вимоги ст.218-220 КПК України з підсудним та його захисниками.

Враховуючи вищевикладене, з метою усунення неповноти і неправильності проведеного досудового слідства та отримання сукупності доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, суд вважає, що вказана кримінальна справа підлягає поверненню заступнику прокурора м. Києва Шморгуну О.С. для організації і проведення додаткового розслідування, під час якого слід усунути зазначену неповноту і неправильність досудового слідства, провести наведені оперативно-розшукові та слідчі дії, з`ясувати зазначені у постанові суду обставини, після чого дійти остаточного обґрунтованого висновку щодо доведеності належними і допустимими доказами пред`явленого підсудному обвинувачення та правильності кваліфікації його дії за відповідними статтями кримінального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005р. “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування”,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_3 задовольнити.

Кримінальну справу №1-725/11 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, направити заступнику прокурора м. Києва Шморгуну О.С. для організації проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_6 у виді підписки про невиїзд, залишити без зміни.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

СуддяК. Е. Тарасюк Лященко А.М.,