Рішення № 21463081, 15.02.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-503/11

н/п 2/2018/129/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року           Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.,

при секретарі – Газіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” до третьої особи ТОВ “Моноліт” про визнання договорів недійсними та зустрічним позовом ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” про солідарне стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” до третьої особи ТОВ “Моноліт” в якому просить визнати договір кредиту №805/16/18-4/7-68 від 03.04.2007 року, договір іпотеки №805/13/18-5/7-369 від 03.04.2007 року, договір поруки № 805/13/18-5/7-370 від 03.04.2007 року недійсним.

Позивач мотивує свій позов тим, що договір кредиту укладався та виконувався у валюті, відмінній від валюти України –гривні, а також в зв’язку з тим що у Банка відсутня генеральна ліцензія на видачу кредиту в валюті, в свою чергу, недійсність основного зобов’язання (договору кредиту) спричиняє недійсність правочинів щодо його забазпечення (договору поруки та договору іпотеки).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, заперечує проти зустрічного позову .

Представинк відповідач також в судовому засіданні просив в позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, підтримує свої позовні вимоги.

Представник ТОВ “Моноліт” в судове засідання не з’явився, заяв, заперечень до суду не надавав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ПАТ “Укрсоцбанк” було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” про солідарне стягнення заборгованості. Представник позивача позов підтримала в повному обсязі просила його задовольнити в зв’язку з повним припиненням сплати за договором кредиту, представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечував і просив в позові відмовити.

Суд дослідивши наявні докази в справі, вислухавши сторони, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” до третьої особи ТОВ “Моноліт” про визнання договорів, зустрічний позов ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” про солідарне стягнення заборгованості задоволити, виходячи з наступного:

03.04.2007 року між АКБ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 було підписано договір кредит №805/16/18-4/7-68 про надання коштів у тимчасове користування у розмірі 199931,00 дол. США зі сплатою 13,20 відсотків річних та погашенням основного боргу щомісячно у розмірі 833,04 дол. США.

Також 03.04.2007 року було підписано договір поруки №805/13/18-5/7-370 між АКБ “Укрсоцбанк” та ТОВ “МОНОЛІТ” відповідно до якого поручитель зобов’язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов’язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі –Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

ПАТ “Укрсоцбанк” діяв на підставі банківської ліценції № 5, дозволу № 5-1 та додатку до нього, виданих Національним банком України 29.12.2001 року.

Судом встановлено 03.04.2007 року між АКБ „Укрсоцбанк”, Відповідачем за первісним позовом надалі за текстом - „Відповідач-Позивач”, та ОСОБА_1, Позивачем за первісним позовом, надалі за текстом - „Позивач-Відповідач” був укладений договір кредиту №805/16/18-4/7-68 надалі за текстом –„договір кредиту”. Згідно цього договору кредиту Відповідач-Позивач надав Позивачу-Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 199931,00 дол. США зі сплатою 13,2 відсотків річних з щомісячним погашенням основної заборгованості по 833,04 дол. США, та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 02.04.2027 року. Кредит був наданий на фінансування будівництва.

Відповідно до умов кредитного договору (п. п. 3.3.8, 3.3.9), Позивач-Відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати штрафних санкцій у разі невиконання кредитних зобов’язань у визначений термін, а також обов’язок дострокового повернення кредиту у випадках, передбачених договором.

Відповідно статті 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у строк відповідно до умов договору.

З 17.02.2009 року Позивач-Відповідач повністю припинив виконувати обов’язки, щодо повернення основної суми заборгованості та відсотки відповідно графіка.

Станом на 10.02.2010 Позивачем-Відповідачем більш ніж 60 днів були порушені обов’язки встановлені п.3.3.8, 3.3.9 договору кредиту, у зв’язку з чим він повинен був протягом тридцяти днів відповідно п.3.3.9 достроково погасити Кредит в повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Цей обов’язок Відповідачем також невиконаний.

Відповідно статті 611 Цивільного кодексу України наслідками порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені) та розірвання договору. Відповідно п.4.2. договору кредиту у разі несвоєчасного повернення кредиту та сплати відсотків Позивач-Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі одного відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п.4.3. договору кредиту у разі порушення Відповідачем п.3.3.2-3.3.16 договору кредиту Відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 3 (три) відсотка від суми кредиту за кожний випадок порушення, 3 випадки , тобто 3 % від 199931,00 грн., що становить 144117,66 грн.

          Таким чином станом на 10.02.2010 року, відповідно уточненої позовної заяви, заборгованість Позивача-Відповідача перед позивачем складає 1639891,86 грн.:

- Заборгованість за кредитом 1272840,04 гривень,

- Заборгованість за відсотками 200472,30 гривень,

- Пеня 22461,86 гривень.

- Штраф 144117,66 гривень.

Та стягнути витрати за подання позовної заяви –державного мита у розмірі 1700,00 гривень і витрати на ІТЗ у розмірі 120,00 гривень.

Відповідно до положення абзацу 5 п.1.2. Статуту ПАТ «Укрсоцбанк»(нова редакція), зареєстрованого 14 червня 2010 року Державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, номер запису 10681050047002827, ПАТ «Укрсоцбанк»є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належали Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

У звязку з чим, підгялає задоволенню позовні вимоги ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” про солідарне стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 81, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549, 553, 554, 610, 611, 612 ЦК України, суд -

                               В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовниї вимог за позовом ОСОБА_1 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” до третьої особи ТОВ “Моноліт” про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” –задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” на користь ПАТ „Укрсоцбанк” заборгованість за договором кредиту у сумі 1639891,86 грн.:

- Заборгованість за кредитом 1272840,04 гривень,

- Заборгованість за відсотками 200472,30 гривень,

- Пеня 22461,86 гривень.

- Штраф 144117,66 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ТОВ “Моноліт” рівними частинами на користь ПАТ „Укрсоцбанк” витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 1 820,00 гривень, а саме по 910,00 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржено до судової палати апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі у 10-ти денний термін, починаючи з наступного дня після його проголошення.

Суддя –