Рішення № 21455095, 18.01.2012, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-2951/11

18.01.2012 рокум. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Бажиній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Оренда-Сіті» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати з час вимушеного прогулу

в с т а н о в и в :

У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1 серпня 2007 року він працював у ТОВ «Оренда Сіті» на посаді електрика, а з 16 січня 2009 року - на посаді електромонтера. Зазначає, що ТОВ «Оренда Сіті» не виконує законодавство про працю. Оскільки позивач відмовлявся виконувати ті розпорядження безпосереднього керівника, які не відповідали правилам безпеки та загрожували життю, у позивача виникли неприязні стосунки з керівництвом підприємства. Наявність напружених стосунків між ним та безпосередніми керівниками підтверджується зокрема його заявою від 04.08.2008 року. Згідно наказу № 31-К від 01.07.2009 року позивач був звільнений з займаної посади зі скороченням штатів. Вказує, що він має вищу освіту зі спеціальністю інженер - електрик. Він пройшов курси підвищення кваліфікації, має допуск до роботи в електроустановках напругою 1000V у якості відповідального за енергогосподарство. Вважає, звільнення по ч.І ст. 40 КЗпП України незаконним та необгрунтованим. Також зазначає, що при скороченні штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва, він має переважне право на залишення на роботі, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст.. 42 КЗпП, як працівник з більш високою кваліфікацією.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 7 жовтня 2010 року позов залишений без задоволення.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 10 березня 2011 року зазначене рішення було скасовано і ухвалено нове рішення у відповідності до якого ОСОБА_1 було поновлено на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню обладнання ТОВ «Оренда Сіті» з 01 липня 2009 року та стягнуто з ТОВ «Оренда Сіті», м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2009 року до 10 березня 2011 року, за 20 місяців 7 днів, 10054 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою колегії суддів судової плати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказані рішення було скасовано, а справа була направлена на новий розгляд.

Позивач вимоги позову підтримав та уточнив, що з 1992 не був членом профспілки. Просив суд стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням його роботи в іншій установі та на день ухвалення рішення, про що надав свій розрахунок (т. 2 а.с. 33-36).

Представник відповідача вимоги позову не визнав, вважає, що звільнення відповідача відбулося в межах діючого законодавства. Не надав суду обґрунтованих підстав для зміни у штатному розкладі підприємства ТОВ «Оренда Сіті» і наголосив, що даних про те, що позивач був членом профспілки ТОВ «Оренда Сіті» не має (т.2 а.с. 20-21).

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що наказом № 3-к віл 01.08.2007 року ОСОБА_1, був прийнятий на роботу ТОВ «Оренда Сіті» на посаду електрика. Наказом № 3\1-к від 16.01.2009 року позивач був переведений на посаду електромонтера з ремонту та обслуговуванню електрообладнання (т.1 а.с. 8).

За заявою ОСОБА_1 від 30.09.2008 року про переведення його з 1 грудня 2008 року на неповний робочій день тривалістю чотири години\а.с.44\, він за наказом був переведений на роботу на неповний робочій день Наказом № 02\04 від 30.04.2009 року було проведено скорочення штатів ТОВ «Оренда Сіті», про що позивач був повідомлений за два місяці.

Наказом № 31-к від 01.07.2009 року позивач був звільнений з посади електромонтера по п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату робітників.

Позивач не є членом профспілки (т.2 а.с. 7-8, 31).

Приписами абзацу 1 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення численності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо зміни в організації виробництва і праці.

Проте, відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував що на підприємстві мали місце об'єктивні обставини, яки обумовили скорочення штату робітників.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.Абзацом 6 пункту 19 тієї ж Постанови встановлено, що у всіх випадках звільнення за п.1 статті 40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою ІІІ-А КЗпП України.

З наказу № 02/04 від 30 квітня 2009 року про скорочення штату робітників ВАТ «Оренда Сіті» слідує, що 30 квітня 2009 вже було вирішено питання, що з 30 червня 2009 року саме ОСОБА_1, електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання, буде звільнений. Натомість будь-яких виробничих, юридичних тощо підстав для зміни штатного розкладу підприємства суду не наведено.

Статтею 42 КЗпП України передбачається, що при скороченні численності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається робітникам переліченим у п. 1-9 (до яких позивач не відноситься).

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

При звільненні за п.1 статті 40 КЗпП України діє переважне право на залишення на роботі, встановлені статтею 42 КЗпП України. В коло робітників, серед яких встановлюються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і робітники, які не мають таких переваг, тому підлягають звільненню, входять усі робітники, які займають таку ж посаду і виконують таку ж саме роботу на підприємстві, а не тільки у структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи займав посаду робітник, підлягаючий звільненню.

Статтею 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни надаються пільги: право на переважне залишення на роботі при скороченні численності або штату працівників та інші.

Отже, ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі, а керівництво ТОВ «Оренда Сіті» не зробило передбачених законом дій для реалізації прав робітника, якій звільняється та порушила порядок звільнення особи за скороченням штатів робітників.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про поновлення позивача на попередньому місті роботи на посаді, яку він займав, та на 0,5 ставки, як він і працював, та стягнення середньо місячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Розмір середнього місячного заробітку за час вимушеного прогулу слідує розраховувати з 01 липня 2009 року час звільнення до часу ухвалення рішення 18 січня 2012 року. Оскільки сам позивач визнав, що не підлягає стягненню середній заробіток за час вимушено прогулу за виключенням часу його роботи на іншому місці, то слід виключити час стягнення середнього заробітку з 15 червня 2010 року до 15 серпня 2011 року.

Вартість одного робочого дня позивача складає: (травень 2009 року 430, 95 гривень + червень 2009 року 559, 74 гривень) = 990, 69 гривень : 38 робочих днів (20 робочих днів + 18 робочих днів) = 26, 07 гривень. У підсумку заборгованість відповідача за кількістю робочих днів вимушеного прогулу позивача складає: 351 робочий день х 26, 07 гривень = 9150, 57 гривень (т.1 а.с. 201).

Доводи ТОВ «Оренда-Сіті» відносно того, що позивач не відповідає займаної посаді, оскільки за станом здоров'я він не може виконувати в повному обсязі свої посадові обов'язки, суд не приймає, тому що це є іншою підставою для звільнення працівника.

Відповідно до статей 81, 88 ЦПК України з ТОВ «Оренда Сіті» підлягають стягненню: судовий збір в сумі 208, 60 гривень.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді з якої його було звільнено та присудження йому виплати заробітної плати, але не більш як за один місяць.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 40, 117, 235 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 58-60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Оренда-Сіті» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати з час вимушеного прогулу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню обладнання ТОВ «Оренда Сіті» з 01 липня 2009 року.

Стягнути з ТОВ «Оренда Сіті», м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, ОКПО 35228568, МФО 351005, в ПАТ «Укрсіббанк» розрахунковий рахунок 26005134972600 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за 9150, 57 гривень, та на користь держави судовий збір в сумі 208, 60 гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді електромонтера по ремонту та обслуговуванню обладнання ТОВ «Оренда Сіті» та виплати заробітної плати в межах одного місяця.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя