Рішення № 21447542, 16.02.2012, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/876/2012

2/0503/1251/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2012 .

07 лютого 2012 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: судді Харченко О.П.

при секретарі Карабута Ю.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,відповідача ОСОБА_3

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

31.01. 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.01.2008 року він придбав житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказане домоволодіння було ним придбане у відповідача, якому дане домоволодіння належало на підставі договору довічного утримання. На теперішній час у позивача виникла необхідність приватизувати земельну ділянку, але він не може цього зробити, оскільки при зверненні до відділу Держкомзему у м. Артемівську , з метою отримання кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташований належний йому будинок, зясувалося, що ця земельна ділянка раніше була передана у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Артемівської міської ради № 1012 від 17 грудня 1997 року, про що було видано Державний акт на право приватної власності на землю. ОСОБА_4 помер та після його смерті спадок прийняв його відповідач по справі, але спадок у вигляді земельної ділянки він не приймав. Інших спадкоємців не було та спадок у вигляді земельної ділянки площею 0,0420га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не прийняв.В звязку з цим він вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом і просить суд визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку та внести про це відповідні зміни до реєстру прав власників на земельні ділянки.

Позивач та представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог дала аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у суді вимоги визнав повністю та надав суду заяву вказавши , що проти задоволення позову не заперечує на спірну ділянку не претендує.

Суд заслухавши пояснення сторін та представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі продажу від 17 січня 2011 року позивач придбав у відповідача житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Державний акт на право приватної власності на землю Серія НОМЕР_1 виданий на імя ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Артеміської міської ради від 17 грудня 1997 року № 1012 площею 0,0420 гектарів в межах згідно з планом, для обслуговування житлового будинку та господарський будівель, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3420.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що Артемівським міськрайонним відділом реєстрації актів громадського стану Донецької області був зроблений актовий запис № 1352.

Відповідно до вимог п. б ст. 140 Земельного Кодексу України підставою припинення права власності на земельну ділянку є смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця. Як встановлено судом, спадщину в вигляді земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на якій знаходиться житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_4 ніхто не прийняв.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «БТІ ОСОБА_3 міської ради»вбачається, що право власності на житловий будинок, розташований за вище вказаною адресою, зареєстровано за позивачем ОСОБА_5 21 січня 2008 року за реєстровим № 21698275. (а.с.7).

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України в разі придбання права власності на жилий будинок, споруду або будівлю, які перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка придбала право власності на жилий будинок, споруду, будівлю, розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або його частину, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 теперішній час є власником домоволодіння, яке розташоване на земельній ділянці, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, цільове призначення земельної ділянки не змінилося. Колишній власник земельної ділянки помер та після його смерті спадкоємці спадщину, яка відкрилася після його смерті, а у вигляді земельної ділянки не прийняли і до теперішнього часу ніяких прав на цю земельну ділянку не заявляли. Отже, відповідно до п. «б»ст. 140 ЗК України право власності ОСОБА_4 на вище вказану земельну ділянку припинилося. Таким чином, суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння, що розташоване на зазначеній земельній ділянці, до нього з огляду на наведені вище норми діючого законодавства перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, а тому Державний акт на право приватної власності ОСОБА_4 на цю земельну ділянку підлягає скасуванню.

Позивачем обрано спосіб захисту своїх порушених прав, шляхом визнання права, що безпосередньо передбачено ст. 16 ЦК України.

За таких обставин суд визнає, що заявлені вимоги слід задовольнити,оскільки не порушуються нічиї охоронювані законом права та інтереси.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 57 - 61, 209, 212 - 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України статтями 120, 140 Земельного кодексу України, статтею 377 Цивільного кодексу України, , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0420 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель , належну на підставі державного акту на право приватної власності на землю 1-ДН № 044494 від 17.12.1997 року ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внести зміни в реєстр прав власності на земельну ділянку площею 0,0420 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДН №044494 від 17.12. 1997 року, зареєструвавши власником ОСОБА_1 замість ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддяО. П.Харченко