Рішення № 21445168, 20.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

20.02.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”16” лютого 2012 року справа № 5028/11/2/2012

Позивач:Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області, пр-т Миру, 190а, м. Чернігів, 14037

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівське хімволокно", вул. Щорса 78, м. Чернігів, 14011

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 137753,85 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

Представник позивача: ОСОБА_1., довіреність № 64-1/08-3758 від 07.07.2011 р.

Представник відповідача: ОСОБА_2 - заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 2 від 29.12.2011 р.

Позивачем - Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області подано позов до Публічного акціонерного товариства "Чернігівське Хімволокно" про стягнення 97 292,83 грн. заборгованості.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в звязку виникненням нової заборгованості у відповідача за період з 01 січня по 06 лютого 2012 року за послуги, надані згідно укладеного між сторонами договору в січнілютому поточного року. Позивач просить стягнути з відповідача 137753,85 грн., в тому числі 131749,94 грн. основного боргу, 4998,77 грн. пені, 37,64 грн. інфляційних втрат, 967,50 грн. річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2755,08 грн.

Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

До початку судового засідання, призначеного на 16.02.2012 р., від представника відповідача надійшла заява, в якій відповідач проти позову не заперечує та просить слухання справи провести без участі представника відповідача.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 березня 2009 року між Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області (Пожежна охорона) та Відкритим акціонерним товариством „Чернігівське Хімволокно”(після зміни назви Публічне акціонерне товариство „Чернігівське Хімволокно”) (Госпорган) був укладений договір № Д113ДУ/0113/213 про організацію державної пожежної охорони МНС України на обєктах ВАТ „Чернігівське Хімволокно” (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.3 Договору Пожежна охорона зобовязалась організувати на обєктах Госпоргану профілактичну групу і здійснювати пожежну охорону обєктів Госпоргану.

Згідно п. 4.1 Договору плата на утримання Пожежної охорони згідно з цим Договором здійснюється Госпорганом щомісячно, шляхом авансового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Пожежної охорони не пізніше 5-го числа кожного місяця в розмірі 1/12 суми Договору.

Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується сторонами щомісячно, першого числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги.

Сума Договору становить 172069,00 грн. на рік (п. 4.2. Договору).

31.03.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1/92 до договору про організацію державної пожежної охорони МНС України на обєктах ВАТ „Чернігівське Хімволокно” № Д113ДУ/0113/213 від 06 березня 2009 року (далі Додаткова угода).

Згідно Додаткової угоди п. 4.2. Договору викладено в наступній редакції:

„4.2 Сума Договору становить 225857,00 грн., в т.ч. ПДВ 37643,00 грн. на рік”.

На виконання умов Договору позивачем протягом серпня 2011 р. лютого 2012 р. були надані відповідачу послуги по пожежній охороні на загальну суму 131749,94 грн. Відповідачем роботи були прийняті, про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані та скріплені печаткою відповідача, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі не здійснив.

Таким чином, заборгованості відповідача перед позивачем становить 131749,94 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати виконаних робіт, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 4.5 Договору при несвоєчасній оплаті Госпорган сплачує пеню в розмірі 0,1 % місячної вартості за кожний день прострочення.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 06.09.2011 р. по 06.02.2012 р. пеню в сумі 4998,77 грн.

При цьому, оскільки сума пені, розрахована позивачем згідно Договору, у розмірі 0,1%, є більшою за суму пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки, то позивач правомірно заявляє до стягнення пеню, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу та предявлено до стягнення 37,64 грн. інфляційних втрат та 967,50 грн. 3% річних .

Розглянувши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних також підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Чернігівське Хімволокно” (14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 78; р/р 26000500044724 у ПАТ „Креді Агріколь банк” м. Київ, МФО 300614, код 00204048) на користь Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області (14037, м. Чернігів, проспект Миру, 190а, р/р 35216001000642 в Головному управлінні державної казначейської служби України у Чернігівській області, МФО 853592, код 08589044) 131749,94 грн. основного боргу, 4998,77 грн. пені, 37,64 грн. інфляційних втрат, 967,50 грн. 3 % річних та 2755,08 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.02.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 20.02.2012 р.