Рішення № 21444735, 14.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 р.Справа №18/3674/11

м. Полтава

за позовною заявою Новосанжарського районного споживчого товариства, вул. Жовтнева, 30, смт. Нові Санжари, 39300

до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4459,77 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача:ОСОБА_2, доручення від 16.01.2012 року, № 07-18;

від відповідача:ОСОБА_3, довіреність від 16.01.2012 року.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 09.02.2012 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та за спожиту електроенергію згідно договору оренди приміщення від 01.06.2010 року в сумі 2620,60 грн., 1797,37 грн. втраченої економічної вигоди, 41,80 грн. 3% річних, всього 4459,15 грн.

У відповідності до ст. 55 ГПК України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою. Позивачем в позовній заяві не вірно визначено ціну позову: в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 4459,15 грн., в той час, як додавши всі заявлені суми (борг, річні, втрачену вигоду) ціна позову складає 4459,77 грн. Тому, виходячи з частини третьої ст. 55 ГПК України, оскільки позивачем неправильно визначено ціну позову, суд визначає її самостійно: 4459,77 грн.

В судове засідання 09.02.2012 року суд викликав для дачі пояснень приватного підприємця ОСОБА_1, її представник пояснив, що в даний час приватний підприємець знаходиться на лікарняному, в підтвердження чого надав копію довідки з лікарні (залучена до справи), тому в засіданні присутньою бути не може.

Відповідач проти позову заперечує, зокрема, посилається на те, що позивачем неправильно здійснений розрахунок орендної плати, і що за договором орендар фактично виконав всі зобов'язання перед орендодавцем, проти стягнення збитків відповідач також заперечує, вважаючи їх нічим необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору оренди від 01.06.2010 року (далі Договір), що укладений між сторонами по справі, орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) прийняти у тимчасове платне користування частину приміщення магазину "Гастроном", загальною площею 64 кв. м., торгова площа 23 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 37, смт. Нові Санжари, Полтавська область загальною площею 80 кв. м., та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Факт отримання відповідачем обєкту оренди підтверджується актом приймання - передачі від 01.07.2010 року (а.с. 15).

За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Згідно п. 5.1. Договору розмір орендної плати за користування приміщенням в цілому складає 1500 грн. (не включаючи вартості комунальних послуг) з розрахунку 12,7 грн. за один квадратний метр оренди. Додатковою угодою від 01.12.2010р. з 01.12.2010р. сторони змінили його та визначили в розмірі 950 грн. в місяць (а.с. 27), а додатковою угодою від 01.08.2011р. визначили, що загальний розмір орендної плати з 01.08.2011р. становить 540 грн. (а.с. 29).

Орендна плата сплачується до 10 числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди (п. 5.2 Договору).

Обовязок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений ст. 759 ЦК України.

Своїх зобов'язань за договором орендар належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді за розрахунком позивача становить 2575,48 грн. це орендна плата з липня по жовтень 2011 року.

Судом задовольняються вимоги про стягнення основного боргу за оренду приміщення частково, на суму 2165,48 грн., з яких: 650,00 грн. за липень 2011 року (з урахуванням здійсненої відповідачем часткової сплати 300,00 грн.), 540,00 грн. - за серпень 2011 року, 540,00 грн. - за вересень 2011 року, 435,48 грн. орендна плата за жовтень 2011 року. В частині вимог про стягнення 410 грн. за серпень 2011 року позовні вимоги відхиляються як безпідставні.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки загальний розмір орендної плати був визначений угодою сторін, зокрема п.5.1 договору від 01.06.2010р. він встановлений в розмірі 1500 грн. в місяць; додатковою угодою від 01.12.2010р. з 01.12.2010р. сторони змінили його та визначили в розмірі 950 грн. в місяць, а додатковою угодою від 01.08.2011р. визначили, що загальний розмір орендної плати з 01.08.2011р. становить 540 грн.

При цьому додатковою угодою від 01.08.2011р. з договору взагалі було виключено розмір орендної плати за користування одним квадратним метром обєкта оренди.

Неспівпадання розміру орендної плати, обрахованого відповідачем у відзиві (із розрахунку розміру орендної плати за 1 кв.м. обєкта оренди помноженого на загальну площу обєкта оренди, яка передавалась у користування відповідачу) не звільняє відповідача від обовязку сплати загального розміру місячної орендної плати, визначеної в п.5.1 договору в твердій сумі. Цей розмір був узгоджений сторонами в договорі та додаткових угодах до нього, і складав в липні 2010р. 950 грн. за місяць, а з 01.08.2010р. 540 грн. за місяць.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Укладені сторонами договір та додаткові угоди не визнавались недійсними в судовому порядку.

Позивач звертався до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість, згідно напису на повідомленні про вручення поштового відправлення лист-попередження позивача від 11.11.2011 року відповідач отримав 16.11.2011 року, проте залишив його без відповіді та задоволення.

Згідно пояснень позивача, та наявних у справі доказів станом на момент розгляду справи в суді борг не сплачений, договір оренди не розірваний, оскільки відповідач не з'являється для підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Позивач також просить стягнути з відповідача 45,12 грн. боргу за електроенергію за жовтень 2011 року. В обґрунтування позовних вимог він посилається на Договір оренди, який передбачає обов'язок орендаря відшкодовувати орендодавцю комунальні послуги.

За п. 5.3 Договору оплата усіх комунальних послуг здійснюється орендарем окремо, на підставі виставлених рахунків та показників лічильника.

Суд зобов'язував позивача надати докази направлення на адресу відповідача рахунків на оплату електроенергії, проте, всупереч ст. 33 ГПК України, позивач належних доказів суду не надав, хоча про вимоги суду був належно повідомлений: в судовому засіданні та ухвалами від 20.12.2011 року та 17.01.2012 року, та мав достатньо часу для підготовки і надання відповідних матеріалів. Доказів невиконання вимог суду з поважних причин позивач не надав, що перешкоджає розгляду спору по суті в цій частині. В звязку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд залишає позов в частині стягнення з відповідача 45,12 грн. боргу за електроенергію по Договору оренди приміщення без розгляду.

Стаття 625 ЦК України визначає обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити, зокрема, 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 23,52 грн. 3 % річних на прострочену орендну плату (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 25), які задовольняються судом частково на суму 19,39 грн.: за липень та жовтень в межах заявлених сум 8,01 грн. та 2,15 грн. відповідно; за серпень (в період з 13.08.2011 року по 13.12.2011 року 123 дні прострочки ) на суму 5,46 грн.; за вересень (в період з 19.09.2011 року по 13.12.2011 року 85 днів прострочки) 3,77 грн.

Позивач нарахував позивачу 1797,37 грн. втраченої економічної вигоди та 3 % річних на втрачену вигоду в сумі 17,66 грн.

За ч. 1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вимоги позивача про стягнення утраченої вигоди ґрунтуються лише на припущеннях.

Позивач не надав докази фактичного понесення збитків у вигляді втраченої вигоди, докази наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та втраченою вигодою, тому у позові в цій частині відмовляється в зв'язку з безпідставністю, оскільки 3 % річних на втрачену вигоду є похідними від основної вимоги, в їх задоволенні також відмовляється.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обовязку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобовязань з оплати коштів за оренду приміщення.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на суму 2184,87 грн.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 5), 55, 81 (п. 5 ч. 1), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Новосанжарського районного споживчого товариства, вул. Жовтнева, 30, смт. Нові Санжари, 39300, р/р 26009054525151 в КБ "Приватбанк", МФО 331401, код 01779190 - 2165 грн. 48 коп. основної заборгованості по орендній платі; 19 грн. 39 коп. 3% річних; 691 грн. 50 коп. - витрат по оплаті судового збору .

3. В частині вимог про стягнення 45 грн. 12 коп. вартості спожитої електроенергії залишити позов без розгляду.

4. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

5. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СуддяПушко І.І.