Рішення № 21444209, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/33807.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

третя особа ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 3409, 75 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю від 31.12.2010 року;

від відповідача не зявилися;

від третьої особи не зявилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 3409, 75 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, 29.06.2011 року в м. Києві по бул. Чоколівському, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбусу Шкода, б/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2 та автомобіля Рено, д/н НОМЕР_1, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У звязку із зазначеним, оскільки власником тролейбусу Шкода, б/н НОМЕР_2 станом на момент ДТП був КП «Київпастранс», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року порушено провадження у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винну у скоєнні ДТП особу - гр. ОСОБА_2 та призначено розгляд на 05.12.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.2011 року подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, відповідач заявив клопотання про призначення судової експертизи та про витребування додаткових доказів, необхідних для проведення такої експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2011 року позов підтримав та подав витребувані ухвалою суду докази, проти витребування додаткових доказів не заперечував, однак не погоджувався із призначенням судової експертизи.

Судом було відхилено клопотання КП «Київпастранс»про призначення судової експертизи та витребування необхідних для проведення такої експертизи документів.

Представник третьої особи у судовому засіданні 05.12.2011 року подав письмові пояснення.

Ухвалою суду від 05.12.2011 року відкладено розгляд справи на 26.12.2011 року, витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи була застрахована станом на 29.06.2011 року цивільно-правова відповідальність будь-якої особи відносно наземного транспортного засобу тролейбусу Шкода, бортовий номер НОМЕР_2, та у який період.

26.12.2011 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь, у якій вказувалось, що укладання договорів обовязкового страхування цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів по відношенню до тролейбусів не здійснюється.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/338 передано для розгляду судді Головіній К. І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/338 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 24.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 27/338 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року справу № 27/338 суддею Дідиченко М. А. прийнято до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.01.2012 року проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав про те, що не визнає висновку автотоварознавчої експертизи, на підставі якого позивачем був визначений розмір нанесеної автомобілю Рено, д/н НОМЕР_1 при ДТП шкоди.

Представник третьої особи у судовому засіданні 24.01.2012 року підтримав викладену у письмовому поясненні позицію, відповідно до якої зазначив про те, що гр. ОСОБА_2 не вважає себе винною у скоєнні ДТП.

У судовому засіданні 24.01.2012 року оголошену перерву до 07.02.2012 року. Зобовязано позивача надати суду документи на підтвердження кваліфікації субєкта оціночної діяльності, яким було проведено автотоварознавче дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Рено, д/н НОМЕР_1.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2012 року подав витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 07.02.2012 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 06.07.2011 року та Постанови Соломянського районного суду м. Києва по справі № 3-6741/11 від 25.06.2011 року вбачається, що 29.06.2011 року о 09 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2, в м. Києві по бул. Чоколівському, керуючи тролейбусом марки Шкода, б/н НОМЕР_2, при перестроюванні не надала дорогу автомобілю марки Рено, д/н НОМЕР_1, який рухався по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтись, внаслідок чого здійснила з ним зіткнення, що призвело до пошкоджень транспортних засобів, чим порушила п. п. 10.3 ПДР України.

Постановою Соломянського районного суду м. Києва по справі № 3-6741/11 від 25.06.2011 року гр. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Рено, д/н НОМЕР_1, був застрахований на підставі полісу № 250514496.10 від 13.12.2010 року, який укладено між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», за договором страховик, та ТОВ «Перша лізингова компанія», за договором страхувальник.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.07.2011 року за замовленням позивача було проведено автотоварознавче дослідження, згідно висновку якого (звіт № 97 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу) матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Рено, д/н НОМЕР_1, у результаті його ушкодження при ДТП становить 4471, 73 грн.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що не визнає висновку автотоварознавчої експертизи, на підставі якого позивачем був визначений розмір нанесеної автомобілю Рено, д/н НОМЕР_1 шкоди.

Суд не приймає заперечень відповідача у звязку із наступним.

В частині 1 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»закріплено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в цьому Законі, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності, відповідно до ст. 5 цього ж Закону, є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно (ст. 12 Закону).

До того ж, відповідно до п.п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, остання застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів.

Пунктом 4.3 Методики встановлено, що за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта.

Таким чином, належним відповідно до законодавства підтвердженням визначення розміру оціненої шкоди є звіт або акт оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності чи висновок судового експерта.

У якості підтвердження кваліфікації субєкта оціночної діяльності, яким було проведено зазначене вище автотоварознавче дослідження, позивачем до матеріалів справи були подані сертифікат субєкта оціночної діяльності № 9009/09 від 16.10.2009 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 07.06.2008 року та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, яке видане 12.08.2008 року.

Так, судом прийнятий наявний в матеріалах справи звіт № 97 від 14.07.2011 року як належне підтвердження розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Рено, д/н НОМЕР_1, у результаті його ушкодження при ДТП.

Як вбачається із страхового акту № 59173 від 04.08.2011 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 3409, 75 грн.

На виконання умов договору - полісу № 250514496.10 від 13.12.2010 року, позивачем була здійснена виплата страхового відшкодування, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 7243 від 19.08.2011 року на суму 3409, 75 грн.

Статтею 27 Закону Україкни «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши завдані водієм гр. ОСОБА_2 збитки, позивач, на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України, став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоду.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, власником транспортного засобу, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Рено, д/н НОМЕР_1, є КП «Київпастранс».

Тому, відповідно до положень ст. 1187 ЦК України, КП «Київпастранс»є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Рено, д/н НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів оплати відповідачем страхового відшкодування до матеріалів справи не надано.

Так, вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»страхового відшкодування у сумі 3409, 75 грн. є законними, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України, (в редакції, чинній станом на день подачі позову) при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємтва «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код: 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602) 3409 (три тисячі чотириста девять) грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 13.02.2012 року