Рішення № 21443674, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/46807.02.12 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До Приватного підприємства "Данілов і Ко"

Про стягнення 263 589,06 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 263 589,06 грн. за договором № 05/10-п/1959 від 05.10.2010, а також відшкодування судового збору в розмірі 5272,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 було порушено провадження у справі № 47/468, розгляд справи було призначено на 24.01.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 розгляд справи відкладено до 07.02.2012 у звязку з неявкою у судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимог ухвали суду від 19.12.2011.

30.01.2012 через загальний відділ канцелярії позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначив, що у звязку із перерахуванням відповідачем на розрахунковий рахунок позивача 30000,00 грн. ОСОБА_1 зменшує позовні вимоги в частині основного боргу та збільшує позовні вимоги в частині штрафних санкцій у відповідності до наданого розрахунку складеного станом 07.02.2012. Отже, враховуючи вищенаведене позивач просить стягнути з відповідача 180732,34 грн. основного боргу, 1249, 64 грн. інфляційні витрати, 62763,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В судовому засіданні 07.02.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 05/10-п/1959 від 05.10.2010 було поставлено відповідачу товар на суму 986864,65 грн., проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 180732,34 грн. основного боргу (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Серед іншого, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 1249, 64 грн. інфляційних втрат.

Крім того, посилаючись на п. 5.2.2. договору № 05/10-п/1959 від 05.10.2010 та положення ст. 536 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 62763,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач у даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 між позивачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як продавцем, та відповідачем Приватним підприємством «Данілов і Ко», як покупцем, було укладено договір № 05/10-П/1959, відповідно до умов якого позивач зобовязався передавати у власність відповідача товар , а відповідач, зобовязується приймати та оплачувати такий товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору сторони погодили, що при виконанні договору сторони належним чином оформляють податкові, видаткові та інші документи на товар у відповідності з діючим законодавством України (п. 3.4.); вид, асортимент, ціна і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невідємною частиною цього договору (п. 2.2.); датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником відповідача (п. 3.6.); розрахунок за придбаний товар, якій передається по даному договору, проводиться відповідачем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу позивача або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у розділі 9 договору на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару (п. 4.1.).

Як зазначає позивач у позові, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на виконання умов договору від 05.10.2010 було передано у власність відповідача товар на загальну суму 986864,65 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 11.03.2011, від 12.03.2011, від 15.03.2011, від 17.03.2011, від 18.03.2011, від 19.03.2011, від 22.03.2011, від 23.03.2011, від 29.03.2011, від 30.03.2011, від 14.04.2011, від 15.04.2011, від 20.04.2011, від 21.04.2011, 14.07.2011, від 16.07.2011, від 20.07.2011, від 26.07.2011 та від 30.09.2011 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплена печатками субєктів підприємницької діяльності. Натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, повністю такий товар у строк, встановлений п. 4.1 договору не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 180732,34 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 180732,34 грн. не оплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 180732,34 грн. основного боргу (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше встановлено договором між фізичними особами.

Частиною 2 ст. 536 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.2.2. договору від 05.10.2010 у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 днів, відповідач додатково до суми боргу виплачує позивачу відсоток по невиконаним грошовим обовязком у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору від 05.10.2010 як продавцем, було передано у власність відповідача товар на суму 986864,65 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 11.03.2011, від 12.03.2011, від 15.03.2011, від 17.03.2011, від 18.03.2011, від 19.03.2011, від 22.03.2011, від 23.03.2011, від 29.03.2011, від 30.03.2011, від 14.04.2011, від 15.04.2011, від 20.04.2011, від 21.04.2011, 14.07.2011, від 16.07.2011, від 20.07.2011, від 26.07.2011 та від 30.09.2011, проте відповідач, як покупець, свого обовязку щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 986864,65 грн. у строк, встановлений п. 4.1. договору від 05.10.2010 не виконав, а лише частково оплатив товар, внаслідок чого у Приватного підприємства «Данілов і Ко»перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виник борг в сумі 180732,34 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобовязання з оплати переданого у власність Приватного підприємства "Данілов і Ко"позивачем товару за договором від 05.10.2010.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 180732,34 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у звязку з простроченням відповідачем виконання зобовязання щодо сплати за отриманий товар, позивач просить стягнути з відповідача за період з 18.03.2011 до 07.02.2012 проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 62763,42 грн. та за період з 18.03.2011 до 15.12.2011 інфляційні втрати в розмірі 1249, 64 грн.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за договором від 05.10.2010, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 18.03.2011 до 15.12.2011 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних втрат, який судом перевірено, і з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати в розмірі 1249, 64 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 18.03.2011 до 07.02.2012 та встановлено, що сума таких, заявлена до стягнення, не відповідає положенням чинного законодавства України. За розрахунком суду за заявлений позивачем період сума процентів за користування чужими грошовими коштами становить 61140,74 грн., а отже дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, вимоги позивача задовольняються частково, а саме у розмірі: 180732,34 грн. основного боргу, 1249, 64 грн. інфляційні втрати та 61140,74 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Данілов і Ко"(код ЄДРПОУ 34532920, місцезнаходження: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, оф. 62) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) 180732 (сто вісімдесят тисяч сімсот тридцять дві) грн. 34 коп. основного боргу, 1249 (одна тисяча двісті сорок девять) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 61140 (шістдесят одна тисяча сто сорок) грн. 74 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 4862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 41 коп. - витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 377 (триста сімдесят сім) грн. 10 коп., сплачене квитанцією № П200638 від 15.12.2011.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення 13.02.2012

.