Ухвала суду № 21443417, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 51/552

13.02.12

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетан»

про стягнення 3 146,60 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 679,12 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 225,76 грн. пені, 241,72 грн. 36% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого товару згідно умов договору поставки №Es-199931-4176/11 від 15.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.01.2012 р. за участю представників учасників судового процесу, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Зокрема, вищевказаною ухвалою позивача зобов’язано надати суду

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

- довідки (витяг, виписки) від органу статистики або державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на січень 2012 року;

- документально підтверджені письмові пояснення, щодо розрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин та станом на час розгляду спору, виклавши їх наступним чином:

Дата (число, місяць, рік), коли повинна здійснюватись оплата, зазначити кожний місяць окремо

Сума, яка підлягає сплаті (вказати підставу та вид платежу: рахунок № __ від __ за __ або п. __ договору № __ від __)

Сума, яка надійшла від відповідача (вказати номер банківського витягу з рахунку, його дату, призначення платежу)

Різниця (сума боргу)

Всього _____

Всього _____

Всього _____

- первинні документи на поставку відповідачу продукції за договором поставки № Es_199931-4176/11 від 15.03.2011 р. з моменту виникнення договірних відносин та станом на час розгляду спору (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, тощо);

- рахунки-фактури на оплату поставленої позивачем продукції та докази їх отримання відповідачем, у випадку складання таких;

- довідку з установи банку щодо обсягу надходження від відповідача на рахунки позивача грошових коштів за договором поставки № Es_199931-4176/11 від 15.03.2011 р. із зазначенням дат надходження відповідних сум, їх розміру та призначення відповідного платежу за такими;

- первинні документи на підтвердження часткового виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки № Es_199931-4176/11 від 15.03.2011 р. (платіжні доручення, виписки з банківських рахунків з відтиском печатки установи банку, тощо);

- докази, що підтверджуть погодження між позивачем та відповідачем відповідальних осіб на отримання товару за видатковими накладними, за якими позивачем здійснювалась передача товару на виконання умов договору поставки № Es_199931-4176/11 від 15.03.2011 р. (довіреності тощо);

- оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні;

Вимоги ухвали суду від 22.12.2012р. позивачем в повному обсязі не виконані, тож ухвалою суду від 30.01.2012р. позивача повторно зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 22.12.2012р. та надати докази на підтвердження позовних вимог.

При цьому позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез’явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

Представник позивача на виклик суду у дане судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду від 22.12.2011р. та від 30.01.2012р. не виконав.

Так, неподання позивачем документально підтверджених письмових пояснень щодо розрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин та станом на час розгляду спору, в тому числі, первинних документів на поставку відповідачу продукції за договором поставки № Es_199931-4176/11 від 15.03.2011 р. з моменту виникнення договірних відносин та станом на час розгляду спору позбавляють суд можливості встановити дійсний об’єм поставленої за вказаним договором позивачем продукції, в той час коли у тексті позовної заяви ТОВ «ЕСО-Автотехнікс»вказує про поставку відповідачу товару в період з 30.03.2011р. по 20.05.2011р. на суму 10 413грн. В свою чергу, надана до матеріалів справи накладна №ABSI390502 від 20.02.2011р. підтверджує факт відвантаження відповідачу товару на суму 3 150грн., при цьому ж матеріалами справи підтверджується перерахування відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в сумі 8 733,88грн. за період з 06.04.2011р. по 22.06.2011р.

В свою чергу, не підтверджують факт об’єму здійснених позивачем поставок за зазначеним договором і акти звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з січня 2011р. по жовтень 2011р. та за період з 01.01.2011р. по 18.01.2012р., які підписані в односторонньому порядку позивачем, оскільки акт звіряння не є первинним документом, який підтверджує здійснення певної господарської операції, і покликаний лише звіряти бухгалтерські операції суб’єктів господарювання, про що, зокрема, зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2003р. № 21/308.

Разом з тим, з банківської довідки про перерахування відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в сумі 8 733,88грн. за період з 06.04.2011р. по 22.06.2011р. вбачається, що такі оплати здійснювались згідно відповідних рахунків, тож ненадання витребуваних судом рахунків-фактур на оплату поставленої позивачем продукції позбавляють суд можливості щодо встановлення дійсного призначення платежу за вказаними оплатами, а також виключають достовірність оплати саме товару, поставленого за договором поставки №Es-199931-4176/11 від 15.03.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов’язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Зазначені документи належать до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Суд також звертає увагу на те, що жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань, в тому числі про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України від позивача не надходило, об’єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду позивач не навів.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетан» про стягнення 3 146,60 грн. без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Вищий господарський суд України у постанові від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»(п. 4.12) зазначив, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

З урахуванням викладеного, судовий збір в розмірі 1 411,50 грн. підлягає поверненню ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» з Державного бюджету України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетан» про стягнення 3 146,60 грн. залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс»(02217, м. Київ, вул. Л.Миколи Закревського, 16, код 30721457) 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №277 від 18.11.2011р., оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи № 51/552.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.