Постанова № 21443345, 09.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2012р.м.Київ№ 32/94

За позовомСпільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім Україна - Мерседес Бенц”

До Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000092600/0 від 02.02.2005р.

Суддя (головуюча) Ягічева Н.І.

Судя Любченко М.О.

Судя Д.В.Мандичев

Від позивача ОСОБА_1 за дов. № б/н від 01.12.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 за дов. № 230/9/10-028

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 02.02.2005 № 000092600/0.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечує, зазначаючи, що позивачем віднесено до податкового кредиту суми на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ “РекордТоргІнвест”, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого було анульоване на підставі відповідного рішення Дніпровського районного суду у м.Києві від 03.06.2004р.

Від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 32/94 оскільки Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім “Україна-Мерседес-Бенц” оскаржено в апеляційному порядку рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 03.06.2004 по справі про визнання недійсним установчих документів ТОВ “РекордТоргІнвест”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2005р. (суддя Хрипун О.О.) зупинено провадження у справі № 32/94 до остаточного вирішення спорів у справах про визнання недійсними установчих документів ТОВ “РекордТоргІнвест”, що розглядалася Дніпровським районним судом м.Києва.

З огляду на те, що Постановою Верховної Ради України №3336-VI від 12.05.2011р. суддю Хрипуна О.О. обрано на посаду судді Вищого господарського суду України, враховуючи те, що з 01.01.2011р. у господарському суді міста Києва введено в дію автоматизовану систему документообігу та встановлено спеціалізацію суддів щодо розгляду окремих категорій спорів, якою не передбачено розгляд спорів за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Інструкції з діловодства в господарських судах України, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. справу № 32/94 передано для здійснення автоматичного розподілу.

Згідно автоматичного розподілу від 20.09.2011р. справи № 32/94 передана судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 32/94 від 28.11.2011р., на підставі ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу поновлено та призначено на 21.12.2011р.

До початку судового засідання 11.11.2011р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли зміни та доповнення до позовної заяви, крім того Позивач просить вважати адміністративним позов «про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000092600/0 від 02.02.2005р.»

В судовому засіданні 21.12.2011р. представник Позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, надав оригінали документів на огляд суду, надав усні пояснення по суті спору, просить суд розглядати спір за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник Відповідача надав відзив на позов, надав усні заперечення по суті спору, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, не заперечував проти клопотання Позивача про розгляд справи за правилами КАСУ.

У судовому засіданні 21.12.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 19.01.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.01.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі судді Ягічева Н.І. (головуюча), судді Любченко М.О., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. справу №32/94 прийнято до провадження у складі колегії суддів Ягічева Н.І., Любченко М.О., Мандичев Д.В.

В судовому засіданні 19.01.2012р. розглянуто клопотання Позивача та встановлено, що спір про визнання недійсним рішення відповідача слід розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судових засіданнях 19.01.2012р. та 09.02.2012 р., на підставі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 19.01.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача надав усні заперечення по суті спору, просить відмовити у позову у повному обсязі, надав заяву про зупинення провадження у справі до 09.02.2012р. для надання доказів. Представник Позивача не заперечував проти заяви Відповідача про зупинення провадження.

Ухвалою суду від 09.02.2012р. на підставі п.4 ч.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено провадження до 09.02.2012р.

У судовому засіданні 09.02.2012р. представник Позивача підтримав раніше заявлене клопотання про зміну та доповнення по позовної заяви, просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зміну та доповнення. Представник Відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім Україна Мерседес- Бенц” - далі Позивач, є платником податку на додану вартість, якому встановлено звітний податковий період рівний одному звітному місяцю.

31 січня 2005 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ Позивачем при здійсненні правовідносин з ТОВ “РекордТоргІнвест” у період з 01.01.2003р. по 01.12.2004р., за результатами якої складений Акт №9-26-20/20021843.

Відповідно до ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, на підставі зазначеного акту Позивач - СП ТОВ “Автомобільний Дім Україна Мерседес -Бенц” отримав від Відповідача - СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення - рішення №0000092600/0 від 02.02.2005р.

Зважаючи на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2004 було визнано недійсним статут, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «РекордТоргІнвест», Позивачем неправомірно було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «РекордТоргІнвест».

Крім того, у акті позапланової перевірки Відповідач зазначив, що Позивач безпідставно завищив податковий кредит по операціям з ТОВ «РекордТоргІнвест», що стало підставою для заниження нарахування та сплати до бюджету ПДВ на загальну суму 44250,00 грн. та штрафних санкцій, визначених Відповідачем, на загальну суму 22125,00 грн.

Позивач у позовній заяві просив визнати нечинним вказане податкове повідомлення рішення посилаючись на наступне.

Законом України від 25.06.91 року №1251-12 “Про систему оподаткування” для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано права (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо).

Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”(168/97-ВР) не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

Відповідно до п. 7.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість”(168/97-ВР ), не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли суми податку включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, підтверджену зазначеним цим підпунктом документами.

А тому з вищезазначеного слідує, що законодавством України передбачені вимоги до податкової накладної та відповідальність у разі їх відсутності.

Крім того, у поясненнях позивач зазначав, що на момент віднесення сум ПДВ до податкового кредиту мав необхідні документи, а тому фінансові санкції застосовані Відповідачем неправомірно. Відповідач, за наслідками здійсненої зазначеної у позові податкової перевірки, прийняв оскаржуване рішення визначивши для себе іншу (непередбачену чинним законодавством підставу) для невизнання включеної позивачем вищевказаної суми податкового кредиту, а саме визнання недійсним Статуту та свідоцтва платника ПДВ постачальника послуг - ТОВ «РекордТоргІнвест», до того ж за судовим рішенням, яке на день розгляду справи є нечинним.

У відзиві Відповідач повністю заперечував проти позову обґрунтовуючи наступним.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2004 було анульоване свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість та статут ТОВ «РекордТоргІнвест», з дати реєстрації з дати видачі 08.12.2003р. №35615303. У поясненнях Відповідач зазначив, що нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість були нараховані правомірно, адже як встановлено пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

На момент проведення позапланової перевірки у Позивача були відсутні відповідні документи, крім того, враховуючи Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037 податкова накладна, складена особою, реєстрація якого як платника податків ПДВ визнана недійсною (а, значить, яка є незареєстрованою як платник ПДВ та такою, що не має присвоєного індивідуального номера платника ПДВ) не дає права на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Однак, через канцелярію суду 21.11.2011р. на запит судді Ягічевої Н.І. від Дніпровського районного суду міста Києва надійшла копія Ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 24.01.2006р. відповідно до якого цивільна справа №2-1978/1-2004 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «РекордТоргІнвест», ОСОБА_4, треті особи: ДПІ у Дніпровському районі, Дніпровська районна державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів залишено без розгляду. Ухвала не скасована та набрала законної сили.

11.11.2011 представник позивача через канцелярію суду надав копію ухвали від 12.10.2005р. Апеляційного суду м.Києва, відповідно до якої рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2004 яким анульоване свідоцтво та про реєстрацію платника податку на додану вартість та статут ТОВ «РекордТоргІнвест»з дати реєстрації, скасоване, а справу передано на новий розгляд до того ж суду в іншому складі. Крім того надано також копію Ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 24.01.2006р. відповідно до якого цивільна справа №2-1978/1-2004 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «РекордТоргІнвест», ОСОБА_4, треті особи: ДПІ у Дніпровському районі, Дніпровська районна державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів залишено без розгляду.

Враховуючи зазначене посилання Відповідача на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2004 яким було анульоване свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість та статуту ТОВ «РекордТоргІнвест» є безпідставним.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 підставою для нарахування податкового кредиту є податкові накладні, які видаються платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.2.1. Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної;повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду неможливе якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно до п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Аналогічна норма щодо відповідальності у вказаному випадку міститься і у чинному на цей час у п. п. 198.6 ст. 198 “Податкового Кодексу України”(И 2755Л/І від 02.12.2010 із змінами та доповненнями).

Проте, з наданих позивачем документів та пояснень у останнього були усі належно оформлені постачальником послуг ТОВ «РекордТоргІнвест»податкові накладні реквізити та зміст яких не піддавались відповідачем сумніву згідно вищевказаного Акту податкової перевірки.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000092600/0 від 02.02.2005р. Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків за яким Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний Дім “Україна-Мерседес- Бенц” визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 44250,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22125,00 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись п.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», статтями 5, 69, 70, 71, ч.4 ст.157, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0000092600/0 від 02.02.2005р. Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

3.Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний дім Україна - Мерседес - Бенц” 32,19 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 КАС України та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя (головуюча) Н.І. Ягічева

Суддя М.О. Любченко

Суддя Д.В. Мандичев

Дата підписання постанови 14.02.2012р.