Рішення № 21443197, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/40007.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євролуга»

прозобовязання виконати умови мирової угоди

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 11.11.2011 року; Від відповідача:не зявились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євролуга»зобов'язання виконати умови мирової угоди від 19.01.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року (суддя Дідиченко М.А.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року відкладено розгляд справи до 26.12.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/400 передано для розгляду судді Головіній К.І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/400 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 24.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. із відпустки, справу № 27/400 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року, справу № 27/400 прийнято до свого провадження суддею Дідиченко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 24.01.2012 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року відкладено розгляд справи до 07.02.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 07.02.2012 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 18095576.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива»звернулося до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода Алекс»про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 13899, 94 грн., пені у сумі 1585, 60 грн., 1082, 05 грн. 3% річних та 7505, 96 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 року суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі № 20/341, розгляд справи призначено на 10.11.2009 року.

19.01.2010 року представники сторін по справі звернулися до Господарського суду міста Києва із заявою про затвердження мирової угоди від 17.03.2010 року.

Ухвалою суду від 20.01.2010 року по справі № 20/341 затверджено мирову угоду від 19.01.2010 року, відповідно до якої відповідач зобовязався до 01 травня 2010 року погасити суму заборгованості у розмірі 13 899, 94 грн.

Відповідач у встановлений мировою угодою строк свої зобовязання зі сплати боргу не виконав.

У звязку із зазначеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ухвали господарського суду підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

В той же час, судом встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 20/341, якою затверджено укладену сторонами мирову угоду, не має статусу виконавчого документу, оскільки не містить відомостей про дату набрання чинності рішенням; строк предявлення виконавчого документу до виконання, а отже не відповідає вимогам встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у даному випадку укладена мирова угода є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а отже позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав до суду. Правомочність вказаних правових висновків підтверджується і Вищим господарським судом України (Постанова Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатитидли гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував, доказів оплати заборгованості суду не надав.

Так, факт невиконання відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 30/341, належним чином підтверджений, відповідачем не спростований.

Як зазначалося вище, мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами.

В тексті мирової угоди від 19.01.2010 року зазначено, що, у випадку не оплати у строк до 01 травня 2010 року (включно) основного боргу по оплаті продукції у розмірі 13899, 94 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євролуга»додатково сплачує до 05 травня 2010 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива»штраф у розмірі 15000, 00 грн.

Однак, Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»передбачено, що умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У звязку із цим, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Водночас, відповідно до ст. 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 20/341 у судовому порядку не оскаржувалась, а отже набрала законної сили, то суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобовязання ТОВ «Компанія «Євролуга»виконати умови мирової угоди та про стягнення з останнього заборгованості у сумі 13 899, 94 грн., та штрафу у сумі 15000, 00 грн. є законними, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент подачі позову), при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст. ст. 33, 49 ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Луга»(02121, м. Київ, вул. Вербицького, 34-А, кв. 69; ідентифікаційний код: 31174650) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 20/341.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Луга»(02121, м. Київ, вул. Вербицького, 34-А, кв. 69; ідентифікаційний код: 31174650) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібна нива»(20813, Черкаська область, Камянський район, с. Косарі, вул. Кірова, 1; ідентифікаційний код: 32480414) основну суму боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 20/341 у розмірі 13 899 (тринадцять тисяч вісімсот девяносто девять) грн. 94 коп., штраф за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 20/341 у розмірі 15000 (пятнадцять тисяч) грн.. 00 коп., судові витрати за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року по справі № 20/341 у сумі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 289 (двісті вісімдесят девять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Дідиченко М. А.

дата підписання 13.02.2011 року