Рішення № 21443044, 02.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/279-201202.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна»

ДоЗакритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні Системи»

Простягнення 45505,02 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №0004 від 06.12.2011р.)

Від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.02.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні Системи»(далі по тексту відповідач) про стягнення 4550502 грн., з яких 39032, 80 грн. заборгованості за Договором № 52/05 про надання послуг електрозвязку від 24.02.2005 року, пені у розмірі 1500,09 грн., інфляційних збитків у розмірі 3473,91 та 1498,22 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобовязання, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору надання послуг електрозвязку №52/05 від 24.02.2005р. в частині оплати за надані позивачем послуги. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 526, 549, 625, 629, 903 ЦК України, ст. ст. 188, 193 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012р. порушено провадження у справі № 5011-9/279, призначено справу до розгляду на 02.02.2012р.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 02.02.2012 року представник відповідача не зявився.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та ухвала від 10.01.2012 року, проте направлені конверти повернулися до канцелярії суду у звязку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 28.12.2011 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, проспект Рокосовського, 3/4.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.»у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телефонна компанія «Цифрові глобальні телекомунікації»(правонаступником якого є ТОВ «Комстар-Україна») (далі по тексту Позивач; Підприємство звязку за Договором) та Закритим акціонерним товариством «Українські сателітарні системи»(далі по тексту Відповідач; Споживач за Договором) укладено Договір надання послуг електрозвязку №52/05 (далі по тексту - Договір).

У відповідності до п. 1 Договору, підприємство звязку зобовязується надати Споживачу послуги електрозвязку, перераховані в Додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку №2. Споживач зобовязується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Сторонами підписані додатки від 24.02.2005р. №1, №2 та №3 до Договору, в яких сторонами погоджено перелік послуги які надаються Позивачем Відповідачу (Додаток №1), перелік послуг електрозвязку, які надаються безоплатно (Додаток №2) та тарифи на основні послуги електрозвязку (Додаток №3).

У відповідності до п. 4.1. Договору, вартість послуг, наданих Споживачу відповідно до цього Договору, визначається діючим на момент оплати Тарифами, установленими підприємством звязку у порядку, передбачено чинним законодавством України і внутрішніми нормативними актами Підприємства звязку.

Розрахунки за отримані послуги електрозвязку, та оплата суми послуг місцевого телефонного звязку за безлімітним бізнес пакетом, за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, в період з 25.02.2005 року по 20.09.2010 року Позивачем належним чином надавались Відповідачу телекомунікаційні послуги, згідно умов Договору. У звязку з неналежним виконання Відповідачем обовязку по оплаті за надані послуги утворилась заборгованість у розмірі 39032, 80 грн. (за період з 01.01.2009р. по 20.09.2010р.), що стало підставою для припинення надання телекомунікаційних послуг.

Позивачем 05.04.2011 року направлено Відповідачу Претензію №01/11 про сплату заборгованості за Договором у розмірі 42542, 55 грн., з урахуванням пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних, яка залишена Відповідачем без відповіді (на підтвердження направлення Відповідачу претензії Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії описів вкладення у цінний лист б/н від 05.04.2011р. та поштових чеків №7192, №7193 від 05.04.2011р. та повідомлень про вручення поштового відправлення).

За ствердженням Позивача станом на момент розгляду справи заборгованість Відповідача за надані згідно Договору послуги складає 39032, 80 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 39032, 80 грн. основної заборгованості за Договором, 1500, 09 грн. пені, 3473, 91 грн. інфляційних збитків, 1498, 22 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинитипевну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації”, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як визначено пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного Договору Позивач надавав Відповідачу послуги телефонного звязку, але останній їх своєчасно не оплачував, в звязку з чим за споживачем обліковується заборгованість перед Позивачем за надані послуги в період з січня 2009 року по вересень 2010 року в розмірі 39032,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 39032,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 1500,09 грн. пені (за період з 20.09.2010р. по 19.03.2011р. 181 день), 3473,91 грн. інфляційних збитків та 1498,22 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми (за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року).

Відповідно до п. 5.7. Договору, у разі затримки оплати за надані Компанією послуги електрозв'язку, Абонент сплачує пеню в розмірі, що встановлений чинним законодавством України.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись ст.3 Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань “ та ч.2 ст. 258 ЦК України, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1500, 09 грн.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на ст. 625 Цивільного кодексу України, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1498,22 грн. та 3473,91 інфляційних збитків підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар -Україна»підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1411 грн. 50 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні Системи»(04201, м. Київ, проспект Маршала Рокосовського, буд. 3/4; код ЄДРПОУ 21488218; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна»(65026, м. Одесса, пл. Митна, буд. 1; код ЄДРПОУ 22449427) 39032 (тридцять девять тисяч тридцять дві) грн. 80 коп. основної заборгованості, 1500 (одна тисяча пятсот) грн. 09 коп. пені, 3473 (три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 91 коп. інфляційних збитків, 1498 (одна тисяча чотириста девяносто вісім) грн. 22 коп. трьох відсотків річних, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяБондаренко Г.П.

Рішення підписано 13.02.2012 року