Ухвала суду № 21442545, 13.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

13.02.12 справа № 23/5009/8077/11

За заявою ініціюючих кредиторів:

1. Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідент. код юридичної особи 32121458);

2. Комунального підприємства «Водоканал»(69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідент. код юридичної особи 03327121);

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль»(69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, ідент. код юридичної особи 32119653)

про визнання банкрутом

Суддя Шевченко Т.М.

представники сторін:

від кредитора Концерну «Міські теплові мережі»: не зявився;

від кредитора КП «Водоканал»: ОСОБА_1., довіреність № 1 від 10.01.12;

від боржника: Мостова І.В., виконуючого обовязки директора, протокол зборів від 06.03.08;

боржника: ОСОБА_2, довіреність від 04.01.12.

Кредиторами - Концерном «Міські теплові мережі»та КП «Водоканал»подано заяву про порушення справи про банкрутство відносно боржника - ТОВ «Грааль».

Ухвалою від 27.12.2011 р. господарським судом прийнято заяву до розгляду і порушено провадження у справі, слухання справи призначено на 16.01.2012 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався до: 16.01.2012, 30.01.2012 р., 13.02.2012 р.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксування судового процесу програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

З підстав, викладених у відзиві (вх.№0906/695 від 13.01.2012 р.) та письмових поясненнях (б/н від 13.01.2012 р., вх.№0906/1767 від 26.01.2012 р., вх.№0906/3009 від 10.02.2012 р., вх.№0906/3066 від 10.02.2012 р., вх.№0906/3067 від 10.02.2012 р., вх.№0906/3152 від 13.02.2012 р.), боржник (ТОВ «Грааль») проти визнання його банкрутом заперечує, вважає, що відсутні ознаки неплатоспроможності боржника. Зокрема, боржник вказує, що станом на 20.12.2011 р. його заборгованість перед ініціюючим кредиторами становить 297777,37 грн. Стосовно наказу № 28/287/08 16.03.2009 р. боржник зазначає, що борг за цим наказом (в сумі 6704,42 грн.) погашений у період з лютого 2008 року по грудень 2009 року, тому безпідставно включений кредитором КП «Водоканал»до складу грошових вимог. Просить провадження у справі припинити. Крім того, боржник вважає, що заява про порушення справи про банкрутство неправомірно подана Концерном «Міські теплові мережі», оскільки правовідносини з приводу постачання теплової енергії існують між боржником та філією Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району, заборгованість за рішенням суду стягнута також на користь філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району.

Представники кредиторів в судових засіданнях підтримували доводи, викладені у заяві про порушення справи про банкрутство та письмових поясненнях (КП «Водоканал»- вх.№0906/1923 від 30.01.2012 р., вх.№0906/3104 від 10.02.2012 р.; Концерн «Міські теплові мережі»- вх.№0906/1276 від 30.01.2012 р.). Відповідно до письмових уточнень кредитора КП «Водоканал»№ 254 від 30.01.2012 р. сума боргу перед кредитором-2 становить 65611,28 грн., в тому числі за наказом № 28/287/08 від 16.03.2009 р. у розмірі 6704,42 грн., з врахуванням часткового погашення заборгованості за цим виконавчим документом. За переконанням кредитора-2, вказана сума боргу (наказ № 28/287/08 від 16.03.2009 р. в сумі 6704,42 грн.) має бути включена до складу грошових вимог ініціюючого кредитора-2, а отже, з врахуванням цих вимог, загальна сума безспірних кредиторських вимог перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати на дату порушення провадження у справі. Проти доводів боржника щодо погашення заборгованості за наказом № 28/287/08 від 16.03.2009 р. кредитор-2 заперечує, посилаючись на те, що погашення боргу відбувалось за інші періоди, ніж ті, які вказує боржник. Кредитори просять визнати їх грошові вимоги до боржника, розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича.

16.01.2012 р. від арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича надійшла заява (вх.№0906/758 від 16.01.2012 р.) про призначення його розпорядником майна боржника ТОВ «Грааль».

26.01.2012 р. Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ подано письмові пояснення (№ 1943 від 25.01.2012р.) щодо уточнення результатів примусового погашення заборгованості перед Концерном «Міські теплові мережі»та КП «Водоканал»за зведеним виконавчим провадженням. Згідно з інформацією державної виконавчої служби станом на 27.12.2012 р. заборгованість боржника перед вказаними кредиторами (стягувачами) становить 297777,37 грн. Стосовно наказу № 28/287/08 від 16.03.2009 р. державний виконавець зазначає, що у Ленінському ВДВС Запорізького МУЮ такий наказ на виконанні не знаходився.

Відповідно до інформації Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ (лист № 1981 від 09.02.12) виконавче провадження за наказом № 28/287/08 від 16.03.2009 р. завершено на підставі п. 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Вислухавши пояснення представників кредиторів та боржника, інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи та подані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство боржника (ТОВ «Грааль») порушено за заявою ініціюючих кредиторів Концерну «Міські теплові мережі»та КП «Водоканал». Кредитори в заяві вказують, що безспірні вимоги до боржника сукупно складають 304481,79 грн., які виникла внаслідок не виконання боржником зобовязань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100999 від 01.04.2007 р. перед Концерном «Міські теплові мережі»в сумі 238870,51 грн. та за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2003 р. перед КП «Водоканал»в сумі 65611,28 грн. В підтвердження своїх вимог кредитор-1 Концерн «Міські теплові мережі»посилається на наступні документи: накази господарського суду Запорізької області: № 7/231/08 від 25.05.09, № 18/174/08 від 29.03.10, № 9/2 від 25.03.11; кредитор-2 КП «Водоканал»- накази господарського суду Запорізької області: № 21/74/09 від 28.04.09, № 12/101/10 від 12.07.10, № 17/314/09 від 06.05.10, № 21/37/10 від 29.07.10, № 18/239/10 від 03.12.10, № 16/179/10 від 20.12.10, № 3/5009/630/11 від 26.04.11, № 28/287/08 від 16.03.09.

З приводу доводів боржника щодо відсутності у Концерну «Міські теплові мережі»права звертатися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Грааль»суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), <…>, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Отже, повноваження на підписання заяви від імені юридичної особи вирішується на підставі установчих документів юридичної особи.

Згідно із ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно із п. 6.1 Положення про Філію Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району філія є структурним підрозділом Концерну і не є юридичною особою. Відповідно до п. 2.1 та 3.4 Положення філія здійснює свою діяльність від імені Концерну «МТМ», у відповідності до наданих ним повноважень, керуючись діючим законодавством. Директор Філії діє в межах повноважень, передбачених даним Положенням, посадовою інструкцією, на підставі довіреностей та інших розпорядчих документів Концерну.

Разом з тим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особи від 26.07.2002 р., довідки Головного управління статистики у Запорізькій області № 064135 від 16.04.2008 р. та п. 3.1 Статут Концерну «Міські теплові мережі»концерн є юридичною особою по законодавству України, має самостійний зведений баланс, відокремлене майно тощо.

Таким чином, Концерном «Міські теплові мережі»правомірно подано заяву про порушення справи про банкрутство, а вищезазначені доводи боржника щодо відсутності у Концерну права бути ініціюючим кредитором у справі є помилковими та спростовуються наведеними нормами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в зясуванні ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) та їх безспірність, наявність чи відсутність визначених законом підстав для подальшого руху справи про банкрутство.

У статті 1 Закону про банкрутство визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Нормою цієї ж статті Закону встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, ознаками неплатоспроможності боржника, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство, є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, кредитор повинен надати докази в підтвердження неплатоспроможності боржника відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 7 Закону про банкрутство заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; <…>, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після предявлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника заявник зобов'язаний надати документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності на час порушення справи про банкрутство.

Так, з матеріалів справи вбачається, що безспірність своїх вимог кредитори підтверджують виконавчими документами, а саме: кредитор-1 Концерн «Міські теплові мережі»- наказами господарського суду Запорізької області: № 7/231/08 від 25.05.09, № 18/174/08 від 29.03.10, № 9/2 від 25.03.11; кредитор-2 КП «Водоканал»- наказами господарського суду Запорізької області: № 21/74/09 від 28.04.09, № 12/101/10 від 12.07.10, № 17/314/09 від 06.05.10, № 21/37/10 від 29.07.10, № 18/239/10 від 03.12.10, № 16/179/10 від 20.12.10, № 3/5009/630/11 від 26.04.11, № 28/287/08 від 16.03.09.

Кредиторами вжито заходи щодо погашення цієї заборгованості шляхом звернення до державної виконавчої служби для примусового виконання рішень суду.

Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ відкрито виконавчі провадження по виконанню вказаних наказів (том 1, а.с. 27, 28, 29, 63, 68, 73, 78, 91, 96).

Виконавче провадження з виконання судового наказу № 28/287/08 від 16.03.2009 р. було відрито 19.08.2009 р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ (том 1, а.с.83).

Відповідно до інформації Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ (лист № 1981 від 09.02.12) виконавче провадження за наказом № 28/287/08 від 16.03.2009 р. було завершено 26.07.2010р. на підставі п. 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з інформацією Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ, наданої у письмових поясненнях № 1943 від 25.01.2012 р., станом на 27.12.2012 р. заборгованість боржника перед кредиторами (стягувачами) становить 297777,37 грн. Стосовно наказу № 28/287/08 від 16.03.2009 р. державний виконавець зазначає, що у Ленінському ВДВС Запорізького МУЮ такий наказ на виконанні не знаходився.

З поданих в судовому засіданні 13.02.2012 р. кредитором-2 документів вбачається, що 27.01.2012 р. господарським судом Запорізької області у справі № 28/287/09 видано дублікат наказу, який направлено 07.02.2012 р. стягувачем до Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ (копія заяви № 951 від 06.02.11, копія фіскального чеку № 6519 від 07.02.12).

На дату порушення справи про банкрутство та на час проведення підготовчого засідання 13.02.2012 р. доказів відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом № 28/287/09 кредитором-2 не надано.

Оскільки процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження, відсутність доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом виключає можливість включення суми боргу за таким виконавчим документом до сукупного розміру грошових вимог кредиторів до боржника.

Також боржником надано платіжні документи (квитанції), які свідчать про здійснення платежів за отримані послуги з водопостачання та водовідведення в період: грудень 2007 року-квітень 2008 року. Вказаний період увійшов до суми боргу, яка стягнута за рішенням суду по справі № 28/287/08.

В судовому засіданні представник боржника пояснив, що з наведених вище підстав боржником подано до господарського суду заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Запорізької області у справі № 28/287/09.

Отже, кредиторами підтверджено вимоги на загальну суму 297777,37 грн., яка не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої з 1 грудня 2011 р., згідно із ст. 22 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», а саме: 1004 грн. Ч 300 = 301200 грн.

Разом з тим, стаття 6 Закону про банкрутство встановлює сукупний розмір вимог кредиторів триста мінімальних розмірів заробітної плати, як базовий визначник неплатоспроможності боржника, який надає право ініціювати процедуру банкрутства.

Кредиторами належним чином підтверджено безспірність своїх вимог та неплатоспроможність боржника лише на суму 297777,37 грн., яка не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство не може бути підставою порушення справи про банкрутство.

Крім того, суд відмічає, що банкрутство нездатність боржник відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше ніж шляхом застосування ліквідаційної процедури. Тільки реальна (фактична) неплатоспроможність господарюючого субєкта може бути підставою застосування до боржника процедури банкрутства.

З обставин справи вбачається, що в рамках зведеного виконавчого провадження вимоги кредиторів періодично погашаються шляхом списання грошових коштів з арештованого рахунку боржника. За переконанням суду, систематичне часткове погашення боржником вимог кредиторів спростовує факт стійкої неплатоспроможності боржника та виключає необхідність застосування процедури банкрутства.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство та подальший її рух можливе за наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору провадження у справі підлягає припиненню. Предметом спору у справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, підтверджена відповідними документами.

Оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи та подані документи, судом встановлено відсутність однієї із кваліфікуючих ознак неплатоспроможності сукупний розмір вимог кредиторів не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а тому заява про порушення справи про банкрутство подана без дотримання вимог ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство. Встановивши факт відсутності підстав для порушення провадження у справі, суд дійшов висновку і про відсутність підстав для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль»(69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, ідент. код юридичної особи 32119653).

Завірені примірники ухвали надіслати: кредиторам, боржнику, Ленінському ВДВС Запорізького МУЮ; державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради; Головному управлінню статистики у Запорізькій області, Головному управлінню юстиції у Запорізькій області.

СуддяТ.М. Шевченко