Рішення № 21442144, 20.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.12р.Справа № 17/5005/17755/2011 За позовом Приватного підприємства "Медея", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мясна традиція", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 38239,76 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 28.12.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Приватне підприємство "Медея" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мясна традиція" (далі - відповідач) суму 38239,76 грн. заборгованості на підставі усної домовленості за видатковою накладною № 68 від 17.09.10р.

Представник позивача наполягав на задоволені позову.

Відповідач, вдруге, не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (реєстрації) сторін.(а.с. 13-19).

Передбачені положення в Розясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

17.09.2010 року позивачем на підставі усної домовленості поставлено відповідачу продукцію птахівництва (товар) на загальну суму 38239,76 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи двохсторонньою видатковою накладною (а.с. 8) з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі домовленості щодо поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи відображають, що відповідач свої зобов'язання по оплаті спірної вартості отриманого товару в добровільному порядку перед позивачем не виконав.

На виконання вимог ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплати спірну суму боргу в розмірі спірної вартості неоплаченого товару, в силу строків виконання передбачених частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За правилами названої вище статті ЦК України, боржник (відповідач у справі) зобовязаний був оплатити спірну вартість отриманого товару у семиденний строк, але до теперішнього часу у добровільному порядку своїх зобовязань не виконав.

Отже, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобовязання по оплаті позивачу поставленого та прийнятого товару.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Ухвалою від 30.12.11р. порушено провадження у даній справі (відповідач був зареєстрований за адресою: 51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Сучкова, 154), тоді як згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 23.01.12р. відображається, що 19.01.12р. внесено зміни до відомостей відповідача, а саме останній зареєстрований за адресою: 83076, місто Донецьк, проспект Миру, 55Б.

Згідно ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. 4, ч. 3 ст. 17, ст.ст. 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мясна традиція" (83076, місто Донецьк, проспект Миру, 55Б; ЄДРПОУ 34918897) на користь Приватного підприємства "Медея" (49089, місто Дніпропетровськ, вулиця Фабрично-заводська, 33/36; ЄДРПОУ 32702127) суму 38239,76 грн. (тридцять вісім тисяч двісті тридцять девять грн. 76 коп.) заборгованості, 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___