Рішення № 21439449, 14.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа№ 5015/7379/11

За позовом: Відкритого акціонерного товариства по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд», м. Стрий

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект», м. Львів

Про повернення майна загальною вартістю 83 520,00 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Романчук С.Ю. –ліквідатор;

від відповідача: не з’явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Відкритого акціонерного товариства по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект»про повернення майна загальною вартістю 83 520,00 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду від 17.01.2012 р. та від 01.02.2012 р.

В судовому засіданні 14.02.2012 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях. Просив задоволити позовні вимоги та зобов’язати відповідача повернути ВАТ по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів „Захадшляхбуд” металоконструкцію загальною вагою 41760 кг вартістю 83 520,00 грн.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 14.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

02.04.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів „Західшляхбуд” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інформпроект” (Виконавець) було укладено договір № 08/04 на виконання робіт, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов’язання своєчасно та добросовісно виконувати наступні роботи: - демонтувати похилу галерею, градирню та інші окремі елементи бетонно-змішувального вузла; - підготувати будівельний майданчик для монтажу модернізованого бетонного-змішувального вузла; - розробити проектно-кошторисну документацію на модернізацію та монтаж бетонно-змішувального вузла; - перевезти та змонтувати модернізований бетонно-змішувальний вузол, а Замовник зобов’язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи Виконавцем.

Відповідно до п.2.4.4. даного договору Виконавець взяв на себе зобов’язання прийняти на відповідальне зберігання, з правом подальшого використання для модернізації бетонно-змішувального вузла, демонтовані елементи обладнання.

Як вбачається з тексту позовної заяви та матеріалів справи, постановою господарського суду Львівської області у справі № 8/33(10) від 08.11.2011 р. Відкрите акціонерне товариство по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів „Західшляхбуд” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено Романчика Сергія Юрійовича.

22.11.2011 року позивач направив відповідачу вимогу № 178 про повернення демонтованого майна, та 05.12.2011 р. повторно направлено вимогу № 199 про повернення майна, які відповідач залишив без відповіді і задоволення, що стало підставою звернення з позовом про повернення майна в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на укладений 02.04.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів „Західшляхбуд” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інформпроект” (Виконавець) договір № 08/04 на виконання робіт, відповідно до п.2.4.4. якого Виконавець взяв на себе зобов’язання прийняти на відповідальне зберігання, з правом подальшого використання для модернізації бетонно-змішувального вузла, демонтовані елементи обладнання.

Постановою господарського суду Львівської області у справі № 8/33(10) від 08.11.2011 р. Відкрите акціонерне товариство по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів „Західшляхбуд” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено Романчика Сергія Юрійовича.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту прийому-передачі на відповідальне зберігання від 30.04.2010 року ВАТ «Західшляхбуд»передало ТзОВ «Інформпроект»демонтовані металоконструкції в кількості 18620 кг. Також 31.05.2010 року на підставі акту прийому-передачі №2 було передано відповідачу на відповідальне зберігання демонтовані металоконструкції в кількості 23 140 кг.

22.11.2011 року позивач направив відповідачу вимогу № 178 про повернення демонтованого майна, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

05.12.2011 р. позивач повторно направив відповідачу листа № 199 про відмову від договору в зв’язку з тривалим його невиконанням з вимогою про повернення демонтованого майна, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Згідно із ст.841 ЦК України підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату і пошкодження цього майна.

До відносин із збереження майна підрядником можливе застосування правил про зберігання, встановлених гл.66 ЦК України у тій частині, у якій вони не суперечать суті договору підряду.

Факт передачі демонтованих металоконструкцій загальною вартістю 41760 кг на відповідальне зберігання ТзОВ «Інформпроект»підтверджується актами приймання-передачі № 1 від 30.04.2010 року та №2 від 31.05.2010 року, які підписані та скріплені печатками сторін ( а.с.10-11).

Згідно ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення вимоги про її повернення.

Відповідно до ст.953 ЦК України зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Доказів виконання повного комплексу робіт, передбаченого п.1.2 Договору №08/04 від 02.04.2010 року відповідач суду не надав, як і не подав доказів використання демонтованих конструкцій для модернізації бетонно-змішувального вузла.

Згідно поданого позивачем висновку оцінювача про вартість демонтованих металоконструкцій з врахуванням амортизації складає 130645 грн. Проте, позивач в прохальній частині позовних вимог просив зобов’язати відповідача повернути металоконструкції загальною вагою 41760 кг вартістю 83520 грн.

Жодних уточнень чи заяви про збільшення позовних вимог у встановленому порядку позивач не подавав, тому спір розглядається в межах заявлених позовних вимог.

Згідно із ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказами у справі, відповідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому, як передбачено статтею 34 цього Кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач участі в судовому засіданні своїх представників не забезпечив, жодних заперечень на позов та доказів повернення металоконструкцій суду не подав.

Проаналізувавши всі матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та неподання ним жодних доказів належного виконання ним умов договору, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними і допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 1670,40 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити .

2. Зобов’язати ТзОВ «Інформпроект»( 81131, Львівська область, Пустомитівський район с.Солонка, вул.. 1-го листопада,684, код ЄДРПОУ 31073660) повернути Відкритому акціонерному товариству по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд»(82406, Львівська область м.Стрий, вул.. Сколівська,17 , код ЄДРПОУ 03450123) металоконструкції загальною вагою 41760 кг вартістю 83520,00 грн.

3. Стягнути з ТзОВ «Інформпроект»( 81131, Львівська область, Пустомитівський район с.Солонка, вул.. 1-го листопада,684, код ЄДРПОУ 31073660) на користь ВАТ по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд»(82406, Львівська область м.Стрий, вул.. Сколівська,17 , код ЄДРПОУ 03450123) 1670,40 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.02.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.