Рішення № 21439174, 08.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р. Справа № 11/006-12

За позовом Приватного підприємства «Новофарм», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс», м. Обухів

про стягнення 14 460 грн. 27 коп.

Суддя –Мальована Л.Я.

позивач –не з’явився

Представники:

відповідач –не з’явився

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14 460 грн. 27 коп. заборгованості, з яких: 11 746 грн. 69 коп. –сума основного боргу за договором купівлі-продажу № 115-КФ від 14.04.2008 р., 704 грн. 90 коп. –3 % річних та 2 008 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

На день розгляду справи сторони вдруге в засідання суду не з’явились, про що були належним чином повідомлені судом. Після засідання суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглядати справу без його участі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

14.04.2008 р. між приватним підприємством «Новофарм»(далі –продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Лезіс»(далі – покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 115-КФ, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості (далі –товар) протягом терміну дії договору, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору.

Кількість та асортимент товару на час підписання договору не визначається. На кожну партію товару виписується накладна, яка є невід’ємною частиною договору. Факт отримання покупцем товару засвідчує підписана ним накладна (п. п. 2.1, 2.2 договору).

Перехід права власності на партію товару відбувається після отримання покупцем даного товару, що наступає після підписання відповідної накладної представниками сторін і надання представникові продавця довіреності на отримання товару. Покупець не може використовувати товар до передачі продавцю належним чином оформленої довіреності на отримання товару (п. 5.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2010 р., а в частині розрахунків –до повного виконання умов договору.

На виконання умов договору позивач на підставі видаткових накладних № 6089 від 10.09.2009 р. на суму 5 407 грн. 50 коп., № 6090 від 10.09.2009 р. на суму 6 211 грн. 15 коп. та № 6091 від 10.09.2009 р. на суму 128 грн. 04 коп. поставив відповідачу товар на загальну суму 11 746 грн. 69 коп.

Оскільки відповідач добровільно за поставлений товар не розрахувався, позивач 30.08.2011 р. направив на його адресу претензію № 196 з вимогою в семиденний термін погасити заборгованість. Відповідачем претензія визнана, але заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Таким чином позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 11 746 грн. 69 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 704 грн. 90 коп. 3% річних та 2 008 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованим, їх розмір відповідає матеріалам справи.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ст. 193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»(08702, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 13А, код ЄДРПОУ 20596199) на користь приватного підприємства «Новофарм»(91007, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 1-ч, код ЄДРПОУ 32279614) –11 746 грн. 69 коп. основного боргу, 704 грн. 90 коп. 3 % річних, 2 008 грн. 68 коп. інфляційних втрат, 1 411 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.