Рішення № 21438461, 06.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2012 р.Справа № 10/17-4962-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал” до відповідачів Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Соцком банк” Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри”

про визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору та визнання припиненим іпотечного договору

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 26.12.2011р.;

від відповідачів: не зявилися;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Соцком банк” та товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри” про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 09.02.11р., укладеної між публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Соцком банк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кадри” до кредитного договору від 20.03.09р. та визнання припиненим з 19.03.10р. іпотечного договору від 29.09.09р., укладеного між публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Соцком банк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №10/17-4962-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.11р. розгляд справи відкладено на 18.01.2012р.

Приймаючи до уваги, що з 17.01.2012р. суддя Смелянець Г.Є. перебуває на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст.46 Господарського процесуального кодексу України, справу №10/17-4962-2011 на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 18.01.12р. було передано судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2012р. справу №10/17-4962-2011 прийнято до провадження судді Фаєр Ю.Г.

В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал” посилається на те, що йому стало відомо, що додатковою угодою б/н від 09.02.2011р. до кредитного договору, збільшено строк дії кредитного договору з 30.03.2009р. по 17.09.2011р. Крім того, додатковою угодою №5 від 20.09.2011р. до кредитного договору було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 20% до 23% річних, тобто, відповідачами було змінено обсяг зобовязань по кредитному договору.

Позивач зазначає, що відповідачі не повідомляли товариство з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал” про укладення вказаних додаткових угод, а про їх існування стало відомо лише у листопаді 2011р., коли останнє дізналося, що ТОВ „Кадри” порушило умови кредитного договору.

Позивач вважає, що додаткова угода б/н від 09.02.2011р. до кредитного договору, якою збільшено строк дії кредитного договору до 17.09.2011р. є недійсною, а договір іпотеки припиненим з 19.03.2010р., у звязку з тим, що строк дії кредитного договору від 20.03.2009р. №041/1-1025 встановлено до 19.03.2010р. і саме на такий строк дії договору розраховував позивач при укладенні іпотечного договору, а не на будь-який інший термін, тобто, вільного волевиявлення зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал” на продовження строку дії договору не було. Крім того, строк дії вказаного кредитного договору скінчився 19.03.2010р., а додаткову угоду про його продовження було підписано 09.02.2011р. майже через рік після припинення кредитних відносин.

Відповідач ПАТ Комерційний банк „Соцком банк” про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно та належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення. В судове засідання представники не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Відповідач ТОВ „Кадри” про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.12.11р. В судове засідання представники не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Враховуючи рекомендації, викладені в п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 і п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках”, з урахуванням конкретних обставин справи вчинення судом вищезазначених процесуальних дій є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

20.03.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Соцком банк” (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кадри” (позичальник) укладено кредитний договір №041/1-1025, згідно умов якого банк, при наявності кредитних ресурсів, надає позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії з лімітом 1704586,95євро(кредит), в обмін на виконання позичальником всіх зобовязань, що випливають за договором.

Відповідно до п.1.2 даного договору кредит надається з метою поповнення обігових коштів. Кредит надається позичальнику на термін з 30.03.2009р. по 19.03.2010р. включно п.1.3. цього договору).

Згідно п.1.4 зазначеного договору процентна ставка складає 20% річних, за фактичний період користування кредитними коштами з розрахунку факт/факт (фактичної кількості днів у місяці та році) від фактичної суми заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.1.6 вказаного договору строк користування кредитом обчислюється з моменту зарахування коштів на позичковий рахунок №20621309148001978 за письмовим клопотанням позичальника.

Згідно п.2.1 вказаного договору видача кредиту провадиться шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку у відповідності до платіжних доручень, наданих позичальником, або на поточний рахунок позичальника №26002309148000978 у банку, надання позичальником банку необхідних документів. Кожна видача кредиту (його чергового траншу) провадиться на підставі письмового повідомлення банку про намір позичальника скористатися кредитом або його часткою. Письмове повідомлення позичальником банку про намір скористатися кредитом або його частиною повинне бути оформлене у вигляді офіційного листа, підписаного уповноваженою особою позичальника, з обовязковим визначенням необхідної суми кредиту (у межах ліміту кредиту, встановленого у п.1.1. договору).

Розділом 3 даного договору визначені умови забезпечення кредиту.

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору кредит, наданий банком, забезпечується всім майном та коштами, які належать позичальнику та на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно п.3.2 цього договору у забезпечення зобовязання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, несвоєчасне повернення кредиту, штрафу за нецільове використання кредиту, а також по відшкодуванню збитків у звязку з порушенням умов договору, позичальник, або його майновий поручитель, може передати в заставу банку належне йому на праві власності майно, майнові права та інш.(за узгодженням сторін).

За п.3.3 вказаного договору умови передачі майна, майнових прав та інш. у заставу, обсяги стягнення на предмет застави регулюються договором застави/іпотеки, що укладається банком з особою, що надає майно в заставу/іпотеку.

Згідно п.10.1 договір набуває чинності з моменту підписання даного договору обома сторонами та діє в обсязі перерахованих кредитних коштів до повного виконання сторонами зобовязань за договором.

Додатковою угодою від 20.09.2010р. №5 до кредитного договору №041/1-1025 від 20.03.2009р. пункт 1.4 кредитного договору викладено у наступній редакції: „Процентна ставка: 23% річних, за фактичний період користування кредитними коштами з розрахунку факт/факт (фактичної кількості днів у місяці та році) від фактичної суми заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою від 09.02.2011р. до кредитного договору №041/1-1025 від 20.03.2009р. пункт 1.3 кредитного договору викладено у наступній редакції: "Кредит надається позичальнику на термін з 30.03.2009р. по 17.09.2011р. (включно); пункт 1.4. даного договору викладено у наступній редакції: „за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 17% річних".

В свою чергу, 29.09.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал” (іпотекодавець), що виступає як майновий поручитель товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри” (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Соцком банк” Іпотекодержатель), укладено іпотечний договір (іпотека з майновим поручительством), згідно умов якого Іпотекодавець з метою забезпечення викладених нижче зобовязань передає в іпотеку Іпотекодержателю нежитлову будівлю загальною площею 1444,6кв.м, що складаються з нежитлових будівель літ.”А”, „Б”, „В” та вбиральні літ. „Ж”, та розташовані у місті Одесі, вул.Головатого отамана колишня вулиця Богатого), буд.24 предмет іпотеки), та є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, що посвідчений 04.07.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером №Д-173, та зареєстрованого 10.07.2007р. КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” за реєстраційним номером 18861188 у книзі 62неж-186 номер запису 1357. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 1734кв.м, що знаходиться у фактичному користуванні Іпотекодавця, інвентарна вартість якого складає 15000000грн. За домовленістю сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 20000000грн.

Згідно п.1.3 цього іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору №041/1-1025 від 20.03.2009р. з усіма додатковими угодами, у тому числі, що можуть бути укладені у майбутньому.

Відповідно до п.3.1 цього договору іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення договору та припиняється повністю виконанням позичальником у повному обсязі забезпеченого зобовязання.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З приписами ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: визнання правочину недійсним (ст.16 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст.203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам є підставою для визнання такого договору недійсним.

В ст.1 Закону України "Про іпотеку" наведено визначення термінів, що вживаються у даному законі. Зокрема, там визначено, що основне зобовязання - це зобовязання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобовязання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до ч.2 ст.19 вказаного закону будь-яке збільшення основного зобовязання або процентів за основним зобовязанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Тобто встановлено умови, за яких може бути збільшено розмір основного зобовязання або процентів за основним зобовязанням, для даного випадку це умови збільшення розміру зобовязання за договором кредиту та збільшення процентів за цим договором.

Обсяг відповідальності іпотекодавця напряму залежить від розміру процентів за основним зобовязанням, оскільки останній впливає на загальний розмір боргу, який, у випадку невиконання зобовязань боржником за основним зобовязанням, стягується за рахунок предмета іпотеки.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про іпотеку" відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Пунктом 4 Прикінцевих положень "Про іпотеку" встановлено, що до набрання чинності законом про державний реєстр прав на нерухоме майно порядок державної реєстрації іпотек встановлюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 31.03.2004р. № 410, Державний реєстр іпотек єдина компютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

Згідно п.17 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

Абз.2 п.20 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек вимагає, щоб до повідомлення іпотекодержателя додався текст змін і додаткових відомостей, внесених до іпотечного договору.

Збільшення процентної ставки за основним зобовязанням в договорі іпотеки не було передбачене, вимоги Закону України "Про іпотеку" відповідачами дотримані не були.

Відповідачі збільшили проценти за основним зобовязанням після закінчення строку надання кредиту 19.03.2010р. з 20 до 24% річних за додатковою угодою від 20.09.2010р. №5 до кредитного договору №041/1-1025 від 20.03.2009р., а потім збільшили термін надання кредиту з 30.03.2009р. по 17.09.2011р. за додатковою угодою від 09.02.2011р. до кредитного договору №041/1-1025 від 20.03.2009р., не забезпечивши завчасно державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, без надання доказів укладення відповідачами додаткових угод щодо визначення строку продовження користування кредитом з 20.03.2010р. до 09.02.2011р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оскаржена позивачем додаткова угода б/н від 09.02.11р., укладена між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Соцком банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кадри" до кредитного договору від 20.03.2009р., суперечить ч.2 ст.19 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим у відповідності до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України останню слід визнати недійсною.

У відповідності до норм ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Разом з цим, у відповідності до ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Враховуючи визнання недійсною в судовому порядку додаткової угоди б/н від 09.02.11р., укладеної між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Соцком банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кадри" до кредитного договору від 20.03.2009р., щодо продовження 09.02.2011р. строку дії вказаного кредитного договору за вказаною додатковою угодою закінченого ще 19.03.2010р., правовідносини, що випливають з договору іпотеки від 29.09.09р., укладеного між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Соцком банк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал”, слід визнати припиненими з 19.03.10р.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 941грн., розділивши їх навпіл між останніми, при цьому позивачу з державного бюджету підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір у сумі 63грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати додаткову угоду б/н від 09.02.11р., укладену між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Соцком банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кадри" до кредитного договору від 20.03.2009р., недійсною.

3. Визнати припиненим з 19.03.2010р. іпотечного договору від 29.09.09р., укладеного між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Соцком банк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал”.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Соцком банк” (65026, м.Одеса, вул.Грецька, 5, код ЄДРПОУ 26364113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал”(65082, м.Одеса, вул.Преображенська, 9, корп.А, код ЄДРПОУ 34674233) судовий збір у розмірі 470(чотириста сімдесят)грн.50коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри”(65026, м.Одеса, вул.Приморська, 49, код ЄДРПОУ 32288619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал”(65082, м.Одеса, вул.Преображенська, 9, корп.А, код ЄДРПОУ 34674233) судовий збір у розмірі 470(чотириста сімдесят)грн.50коп.

6. Видати ухвалу на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю „Соцкомтранстермінал” (65082, м.Одеса, вул.Преображенська, 9, корп.А, код ЄДРПОУ 34674233) з Державного бюджету України надмірно сплаченого за квитанцією №5127.69.1 від 07.12.2011р. судового збору у сумі 63(шістдесят три)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Повний текст рішення складено 13.02.2012р.