Рішення № 21438438, 14.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р.Справа № 23/17-4895-2011 за позовом Приватного підприємства "ВК і К".

до відповідача: Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт".

про стягнення 25 340, 49 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 25 340, 49 грн.

Приватне підприємство "ВК і К" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" на користь Приватного підприємства "ВК і К" заборгованості по грошовому зобовязанню за договором поставки № 2312 від 01.08.2011 року у сумі - 24 585,10 грн.; пені за невиконання грошового зобовязання у розмірі 730,80 грн.: збитків від інфляційного подорожчання суми невиконаного грошового зобовязання у розмірі 24,59 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2011 р. порушено провадження у справі № 23/17-4895-2011.

Позивач у судовому засіданні 31.01.2012 року надав до господарського суду Одеської області довідку, відповідно до якої повідомив, що основний борг відповідача перед позивачем станом на 30 січня 2012 року складає 24585, 10 грн.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2012 року, за клопотанням сторони, строк розгляду справи продовжено до 17 лютого 2012 року.

Судом також було направлено копію ухвали суду від 31.01.2012 року на адресу директора ПП «ВКФ «Віконт»(згідно витягу), яку було отримано 04.02.2012 року, однак відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем Приватним підприємством "ВК і К" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" 01.08.2011 року було укладено договір поставки №2312, відповідно до п. 1.1. якого, позивач (постачальник) продає а відповідач ( покупець) купує продукцію, вироблену постачальником (далі Товар), в асортименті та кількості, по цінам та на суму, вказану в накладних, відповідно діючим на момент відпускання товару затвердженим переліком вільно - відпускних цін.

Згідно з п. 2.4. договору, оплата за товар проводиться згідно даних вказаних в (товарно-транспортних) накладних, безготівковим перерахуванням на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, або внесенням готівки в касу постачальника.

Відповідно п. 2.6 вид платежу за договором: відстрочка 10 (банківських днів).

Відповідно п. 5.3 за прострочку оплати, порушення строків оплати, вказаних в п. 2.6 даного договору Покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, діючої на дату порушення строків оплати.

В порядку п. 7.2 договору у разі якщо сторони не можуть прийти до згоди, всі спори вирішуються сторонами в порядку передбаченому діючим законодавством України.

Позивач поставив відповідачу продукцію на суму 33 867,08 грн., що підтверджується копією наданої № 23554 від 19 серпня 2011 року.

Як зазначає позивач у своєму позові, відповідач частково повернув товар на суму 2815, 24 грн., в підтвердження чого надав до суду акт про псування, бій, недовіз, або надлишок товару від 19.08.2011 року по накладній 23554, та оплатив на суму 6466, 74 грн., в підтвердження чого надав квитанцію до прибутково касового ордера № 80822 від 13.10.2011 року.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 24585, 10 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Також позивач згідно наданого розрахунку, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 730,80 грн. та індекс інфляції на суму 24, 59 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24, 59 грн. індексу інфляції.

Відповідно п. 5.3 договору № 2312 від 01.08.2011 року встановлено, що за прострочку оплати, порушення строків оплати, вказаних в п. 2.6 даного договору Покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, діючої на дату порушення строків оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 5.3 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань за договором.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 730, 80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" (65026, Одеська область, м. Одеса провулок Ляпунова, буд 5; п/р 26002234234100, в Укрсиббанку, МФО 351005, код ЄДРПОУ - 32833859) на користь Приватного підприємства "ВК і К" (27500, Кіровоградська область,м. Світловськ вул. Дружби, 17 р/р 26003000000696 у ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" м. Кременчук МФО 300614; код ЄДРПОУ 13745730) основний борг у сумі 24585 (двадцять чотири тисячі пятсот вісімдесят пять) грн. 10 коп., індексу інфляції у сумі 24 (двадцять чотири) грн.59 коп.; пеню у сумі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 17 лютого 2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Степанова Л.В.