Ухвала суду № 21438319, 14.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

14.02.12                                                                                 Справа № 28/5014/37/2012.

          Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

до Фізичної особи-приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 14071 грн. 17 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 61-д від 01.10.2011, юрисконсульт юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 14071 грн. 17 коп. вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з грудня 2006 року по жовтень 2011 року.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Суд вважає за можливим розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Підставою свого позову позивач зазначив те, з 13.08.2002 відповідач –суб’єкт підприємницької діяльності на підставі договору № 279 від 13.08.2002 споживав теплову енергію, що вироблялась Міським комунальним підприємством «Теплозабезпечення».

Даний договір діяв до 31.12.2005. Строк дії договору № 279 від 13.08.2002 сторонами договору не продовжувався.

Відповідно до рішення Луганської міської ради від 27.07.2004 № 22/5 розпочато реорганізацію МКП «Теплозабезпечення»шляхом його приєднання до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго».

З 01.01.2005, як зазначає позивач, ЛМКП «Теплокомуненерго»фактично, від свого імені, постачав теплову енергію за договором № 279 від 13.08.2002 та проводив нарахування плати за даним договором за фактично надані послуги з теплопостачання за затвердженими тарифами.

Безпосередньо позивачем договір про надання послуг з теплопостачання з відповідачем –приватним підприємцем не укладався. Споживання відповідачем за період з грудня 2006 року по жовтень 2011 року теплової енергії, що вироблялась позивачем, проводилось без укладання відповідного договору.

Факт споживання відповідачем теплової енергії, на думку позивача, підтверджується актами на включення опалення від 06.12.2006, 10.11.2007, 26.11.2008, 27.10.2009, 10.10.2010, 24.10.2011.

Отже, як зазначає позивач, вартість безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії за період з грудня 2006 року по жовтень 2011 року складає 14071 грн. 17 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації та інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Статтею 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за запитами №№ 12655282, 12655247 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про знаходження приватного підприємця ОСОБА_1 в Реєстрі не знайдено (а.с. 29, 30).

Для з’ясування статусу відповідача суд зобов’язав державного реєстратора надати відомості щодо наявності або відсутності відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомості щодо скасування державної реєстрації відповідача.

Листом від 24.01.2012 № 01/14-201/0/39-12 Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради повідомило, що 04.06.2004 скасовано державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за його рішенням. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 01/14-476/0/38-12 від 23.01.2012 записів про проведення реєстраційних дій щодо відповідача не знайдено.

За таких обставин, з 04.06.2004 та на час подання позову (04.01.2012) відповідач не має статусу приватного підприємця, а тому не може бути стороною, а в даному випадку відповідачем, в господарському процесі.

Таким чином, відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі слід припинити.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір»позивачу підлягає поверненню судовий збір сплачений за платіжним дорученням № 2466 від 14.12.2011 у сумі 1411 грн. 50 коп., платіжним дорученням № 2999 від 06.01.2012 у сумі 198 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 49, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області,

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»до Фізичної особи-приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14071 грн. 17 коп. припинити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779, судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 2466 від 14.12.2011 у сумі 1411 грн. 50 коп., платіжним дорученням № 2999 від 06.01.2012 у сумі 198 грн. 00 коп., видавши їх з матеріалів справи.

          Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, скріплена гербовою печаткою суду, та оригінали платіжних документів.

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва