Рішення № 21437838, 14.02.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 р. Справа № 5024/69/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон,

до комунального підприємства Центральна районна аптека № 114 Дніпровського району м. Херсона,

про стягнення 15690 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. дов. №01-4/30 від 16.12.2011р.;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства Центральна районна аптека №114 Дніпровського району м. Херсона (відповідач) заборгованості за договором №400/дгу від 03.11.2007р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 15690 грн. 96 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №400/дгу від 03.11.2007р., положеннями ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 26.01.2012р. та 14.02.2012р. не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" та відповідачем - Комунальним підприємством Центральна районна аптека №114 Дніпровського району м. Херсона виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України, які виразилися в тому, що 3 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 400/дгу про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1, п. 2.1, п. 3, п. 8; договору позивач зобов'язався надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до приміщення по вул. І.Куліка, 135 в м. Херсоні опалювальною площею 173,1 кв. метрів, обладнаного тепловим лічильником. Відповідач в свою чергу зобов'язався щомісячно здійснювати оплату спожитої теплової енергії за діючими на момент оплати тарифами, не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим.

На виконання умов договору позивачем постачалась теплова енергія в обумовленій кількості, щомісячно виставлялись рахунки на оплату спожитої теплової енергії, але відповідач розраховувався за спожиту теплову енергію лише частково, в результаті чого за період з жовтня 2010р. по 01.10.2011р. утворилась заборгованість в сумі 14259,01 грн.

Дана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується довідками про обсяг спожитої теплової енергії, розрахунком заборгованості, рахунками на оплату спожитої теплової енергії, витягами з книги реєстрації про вручення рахунків.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 14259,01 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 14259,01 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3-х % річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 12 договору за несвоєчасне внесення плати за отримані послуги з споживача стягується пеня на користь виконавця у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення терміну сплати.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3-х % річних у розмірі 311,74 грн. та пені у розмірі 1120,21 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №114 (73000, м. Херсон, вул. І.Куліка, 135, код ЄДРПОУ 01333689) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73015, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р № 26037300012029 в ВАТ “Держ. ощадбанк України”, МФО 352457, код ЄДРПОУ 00131771) суму основного боргу у розмірі 14259,01 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №114 (73000, м. Херсон, вул. І.Куліка, 135, код ЄДРПОУ 01333689) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73015, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р № 26003301012029 в ХОУ ВАТ “Держ. ощадбанк України”, МФО 352457, код ЄДРПОУ 00131771) суму 3% річних у розмірі 311,74 грн., суму пені у розмірі 1120,21 грн.

4. Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №114 (73000, м. Херсон, вул. І.Куліка, 135, код ЄДРПОУ 01333689) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73015, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р № 26003301012029 в ВАТ “Держ. ощадбанк України”, МФО 352457, код ЄДРПОУ 00131771) 1609,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 15.02.2012 р.