Рішення № 21437609, 08.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р.Справа № 5017/75/2012 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 34-165 юр від 19.12.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 17.01.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” до відкритого акціонерного товариства „Ті Ел Сі Сервіс” про розірвання договору та стягнення 8230284,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт Донецьк” (далі по тексту КП „Міжнародний аеропорт Донецьк”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Ті Ел Сі Сервіс” про розірвання договору поставки № 35.6-69/2011 від 01.02.2011р., укладеного між сторонами по справі, та стягнення грошових коштів в сумі 8230284,00 грн., які складаються з суми передплати в розмірі 6858720,00 грн., штрафу в сумі 685872,00 грн. та неустойки в сумі 685782,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані допущенням відповідачем істотного порушення прийнятих на себе зобовязань за названою угодою, що укладалось у нездійсненні поставки у власність КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” передбаченого умовами договору поставки № 35.6-69/2011 від 01.02.2011р. майна, частина вартості якого була передплачена останнім, внаслідок чого позивач значним чином позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідачем заявлені КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” позовні вимоги були визнані у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.02.2011р. між ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” (Постачальник) та КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” (Покупець) було укладено договір поставки № 35.6-69 / 2011, згідно з п.п. 1.1 1.3 якого Постачальник зобовязується передати, а Покупець прийняти та сплатити автомобілі спеціальні та спеціалізовані (категорія 34.10.5 згідно ДКПП ДК 016-97) Паливозаправник повітряних суден, тип ТА 220 AF шасі MAN TGS 26360 6x2 BL-WW цистерна 22000л., виробництво Lindner&Fischer Fahrzeugbau GmbH Німеччина (надалі Транспортний засіб) на умовах DDP, в кількості, комплектності, цінам та у строки поставки у відповідності до умов договору та додатків до нього, що є невідємною частиною договору. Кількість транспортних засобів, що поставляються за договором, складає 2 (дві) одиниці. Транспортний засіб поставляється згідно специфікації, яка вказана у додатку 1, що є невідємною частиною договору. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Згідно зі специфікацією, яка є додатком № 1 до даної угоди, сторонами по справі було погоджено детальний опис транспортних засобів, які є предметом договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.п. 2.1 2.5 договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. ціна цього договору складає 8573400 грн., у тому числі ПДВ 1428900 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна одного транспортного засобу, що поставляється за цим договором, визначається з урахуванням умов поставки, визначених п. 4 цього договору. Вартість одного транспортного засобу становить 4286700 грн. Ціна транспортного засобу не повинна змінюватися після підписання договору до повного виконання зобовязань сторонами, крім випадків зменшення ціни цього договору за взаємною згодою сторін.

Виходячи з положень ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2 договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. встановлено, що розрахунки за даним договором проводяться наступним шляхом: Етап 1 протягом 30 календарних днів з дати двостороннього підписання договору Покупець сплачує передплату у розмірі 80% (вісімдесяти) від ціни цього договору, а саме 6858720 грн.; Етап 2 протягом 20 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі транспортного засобу остаточний розрахунок 1714680 грн. Розрахунки за поставлений Постачальником транспортний засіб за цим договором здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаних у реквізитах цього договору.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, згідно із платіжними дорученнями № 459 від 02.02.2011р. та № 487 від 03.02.2011р. позивачем було перераховано на користь ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” грошові кошти в сумі 6858720,00 грн. в якості передплати за транспортні засоби, які є предметом договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р.

У відповідності до п.п 4.1 договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. поставка транспортного засобу в рамках цього договору здійснюється на базисі поставки: DDP (м. Донецьк, КП „Міжнародний аеропорт Донецьк”). Зобовязання Постачальника з поставки транспортного засобу вважаються виконаними, право власності на транспортний засіб, ризики по його втраті та псуванню переходиться від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами по справі акту приймання-передачі транспортного засобу. Строк поставки складає 4 місяці з дати отримання передплати згідно п. 3.1 цього договору. Транспортний засіб вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підпису уповноваженою особою товарної накладної, яка засвідчується печаткою чи строковим штампом Покупця.

Як стверджує позивач, ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” прийняті на себе за договором поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. зобовязання щодо поставки на користь КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” передбачених умовами даної угоди транспортних засобів у встановлений для виконання даного обовязку строк виконані не були. Викладені обставини, за твердженнями КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” є істотним порушенням з боку відповідача умов названої угоди, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до господарського суду із даними позовними вимогами про розірвання договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р., стягнення суми попередньої оплати в розмірі 6858720,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли правовідносини з оплатної передачі відповідачем у власність позивача транспортних засобів, врегульовані умовами договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. На виконання прийнятих за даної угодою зобовязань та, відповідно, положень п.п. 3.1, 3.2 даної угоди КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” було перераховано на користь ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” грошові кошти в сумі 6858720,00 грн. в якості передплати вісімдесяти відсотків вартості транспортних засобів, які є предметом договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р., що підтверджується платіжними дорученнями № 459 від 02.02.2011р. та № 487 від 03.02.2011р. та не заперечується відповідачем.

При цьому, згідно з п. 4.1 вищезазначеного договору на ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” було покладено обовязок здійснити поставку транспортних засобів на користь позивача на умовах DDP протягом чотирьох місяців з моменту отримання передплати за назване майно у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Положеннями ст.ст. 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” не здійснило поставки транспортних засобів, які є предметом договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р., на користь позивача у встановлений для виконання даного обовязку строк та у визначений угодою сторін спосіб, чим порушило прийняті на себе зобовязання за названим договором. Викладені обставини визнаються відповідачем.

Положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладені обставини та висновки, до яких дійшов суд в процесі вирішення даної справи щодо невиконання ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. в частині передачі у власність КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” визначених за погодженням сторін транспортних засобів, незважаючи на отримання передплати їх вартості, на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 6858720,00 грн., у звязку з чим, позовні вимоги КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” у названій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, виходячи з положень п.п. 8.2, 8.3 договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. у разі невиконання зобовязань при закупівлі Транспортного засобу Постачальник за вимогою Покупця сплачує штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 10% штрафу від суми передплати, крім сплати зазначених штрафних санкцій повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. Постачальник за порушення обовязку, визначеного у п. 4.1 цього договору, за вимогою Покупця зобовязаний сплатити неустойку у розмірі 8% вартості непоставленого транспортного засобу.

З посиланням на п.п. 8.2, 8.3 договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. позивачем було нараховано ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” до сплати штраф в сумі 685872,00 грн. та неустойку в сумі 685872,00 грн. за невиконання прийнятих на себе за даною угодою зобовязань щодо передання транспортних засобів у власність КП „Міжнародний аеропорт Донецьк”. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” даних видів неустойки, проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки /а.с. 36/, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у звязку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 685782,00 грн. та неустойки в сумі 685872,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” перед КП „Міжнародний аеропорт Донецьк”, яка виникла на підставі договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. на загальну суму 8230464,00 грн., що складається з суми здійсненої передплати в розмірі 6858720,00 грн., штрафу в сумі 685872,00 грн. та неустойки в сумі 685872,00 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені обставини та висновки суду, позовні вимоги КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” в частині стягнення з відповідача передплати в розмірі 6858720,00 грн., штрафу в сумі 685872,00 грн. та неустойки в сумі 685872,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р. у звязку із допущенням відповідачем істотного порушення умов даної угоди господарський суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Так, укладаючи оспорюваний договір та здійснюючи належне виконання прийнятих на себе зобовязань шляхом внесення на користь відповідача передплати в розмірі 6858720,00 грн., КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” розраховувало на набуття у власність двох транспортних засобів, які є предметом договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р., протягом чотирьох місяців з моменту внесення передплати. Однак, як встановлено судом в процесі вирішення даного спору, ВАТ „Ті Ел Сі Сервіс” прийняті на себе зобовязання за цим договором виконані не були, що є істотним порушенням договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки позивач, внаслідок допущених з боку відповідача порушень позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р.

Оцінюючи у сукупності наведені обставини, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог КП „Міжнародний аеропорт „Донець” в частині розірвання договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р., укладеного між сторонами по справі, через істотне порушення відповідачем умов зазначеної угоди.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини та висновки суду, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 632, 651, 662, 664, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України позов КП „Міжнародний аеропорт Донецьк” про розірвання укладеного між сторонами по справі договору поставки № 35.6-69 / 2011 від 01.02.2011р., стягнення з відповідача передплати в розмірі 6858720,00 грн., штрафу в сумі 685872,00 грн. та неустойки в сумі 685872,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового забору за звернення до суду із даними позовними вимогами покладаються на відповідача у повному обсязі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 632, 651, 662, 664, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

1.Розірвати договір поставки № 35.6 69 / 2011 від 01.02.2011р., укладений між відкритим акціонерним товариством „Ті Ел Сі Сервіс” та комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт „Донецьк”.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Ті Ел Сі Сервіс” / 65085, м. Одеса, вул. Моторна, 6, код ЄДРПОУ 03563465, п/р 260033118119601 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209/ на користь комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” /83021, м. Донецьк, аеропорт, п/р 26001962485660 в ПАТ ПУМБ м. Донецьк, МФО 334851/ передплату в сумі 6858720 грн. 00 коп. /шість мільйонів вісімсот пятдесят вісім тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп./, штраф в сумі 685872 грн. 00 коп. /шістсот вісімдесят пять тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп./, неустойку в сумі 685872 грн. 00 коп. /шістсот вісімдесят пять тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 57401 грн. 00 коп. /пятдесят сім тисяч чотириста одна грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 13.02.2012р.

Суддя Желєзна С.П.