Ухвала суду № 21437220, 15.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.02.12 Справа № 5009/599/12 Суддя Серкіз В.Г. розглянувши позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур", м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов’язання виконати умови договору та повернути за актом прийому-передачі нежитлові приміщення.

          Позовна заява підлягає поверненню відповідно до п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.

          Згідно із п 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

          Платіжне доручення № 186 від 11.11.2011р. про сплату 941 грн. 00 коп. судового збору не належним чином оформлен          е, оскільки містить не вірні реквізити (розрахунковий рахунок та код ЄДРПОУ) для зарахування судового збору до Державного бюджету Орджонікідзевського району.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 27.01.2012р. № 17-10/266-1418 "Про відкриття рахунків для зарахування надходжень", починаючи з 06.02.2012, для деталізації надходжень судового збору у розрізі судових органів, управління повідомляє про відкриття рахунку за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символом звітності 206, з використанням параметру RR - 83, а саме:

Одержувач : Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001 Банк одержувача : ГУДКСУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 38025409

№ рахунку 31215206783007

Нові реквізити рахунку для зарахування судового збору діють з 06.02.2012.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати платіжне доручення № 186 від 11.11.2011р. як доказ сплати позивачем судового збору.

          Відповідно до ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”: судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Судовий збір справляється за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до приписів Закону України “Про судовий збір” порядок та розмір судового збору, що підлягає сплаті, визначається на день подання позову до господарського суду.

Позивач просить суд виконати умови договору та повернути за актом прийому-передачі нежитлові приміщення.

Розглянувши матеріали позовної заяви, яка надійшла до господарського суду 14.02.2012 р. за вх. № 628/09-05, судом виявлено, що в якості доказу оплати судового збору за подання позову до суду, позивачем надано копію платіжного доручення 186 від 11.11.2011р. на суму 941 грн. 00 коп.

З огляду на вище викладене, вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. 57 ГПК України та не дотримані приписи ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” щодо оплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки при звернені до господарського суду із позовною заявою майнового характеру, позивачем не здійснило оплату судового збору у встановленому розмірі, сплачено менше встановленого розміру, таким чином, платіжне доручення № 186 від 11.11.2011р. на суму 941 грн. 00 коп. не є належним доказом оплати судового збору.

Тобто позивач сплатив судовий збір не в повному обсязі.

Інших доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 4 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем не надано суду належних доказів відправки копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, що у відповідності до вимог ст. 56 ГПК України є обов’язковим.

Законом України від 19.05.2011р. № v9126837-11 “Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви”, який 18.06.2011р. набрав чинності, визначено порядок надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам господарського процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.

Згідно з п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.

Позивачем до позовної заяви, як доказ направлення позовної заяви та доданих до неї документів, надано копію фіскального чеку № 4785 від 24.10.2011р. та копію опису вкладення від 24.10.2011р.

Відсутність оригіналу опису вкладення не дозволяє ідентифікувати, що саме ця позовна заява та долучені до неї матеріали були направлені відповідачу, а відтак позивачем не надано належних доказів направлення позовної заяви відповідно до вимог ст. 56 ГПК України.

Крім того, надані до позовної заяви копія фіскального чеку № 4785 від 24.10.2011р. та копія опису вкладення від 24.10.2011р. не є належними доказами, оскільки дана позовна заява датована 10.02.2012р., позов надійшов до суду 14.02.2012р. Інших доказів направлення копії позовної заяви відповідачу позивачем не додано. Таким чином, неможливо зробити висновок про направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів саме в редакції, яку направлено до господарського суду Запорізької області.

Згідно з п. 6 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          На підставі вищевикладеного та керуючись п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатком до неї на 8 аркушах.

Суддя                                                             В.Г. Серкіз