Постанова № 21436424, 07.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р. Справа № 5004/1099/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 19.01.2009р. ВМВ №425617

від відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 11.07.2011р. №79

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія", с.Осмиловичі Іваничівського району Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області

від 22.08.11 р. у справі № 5004/1099/11 (суддя Черняк Л.О.)

за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія", с.Осмиловичі Іваничівського району Волинської області

про стягнення 116500 грн. заборгованості, 3% річних - 2144,88 грн., збитків завданих інфляцією - 6869,74 грн., всього 125514,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.08.2011р. у справі №5004/1099/11 позов Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія" про стягнення 116500 грн. заборгованості, 3% річних - 2144,88 грн., збитків, завданих інфляцією - 6869,74 грн., всього 125514,52 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 116500,00 грн. основного боргу, 6663,80 грн. інфляційних втрат, 1231,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 231,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні 2144,88 грн. 3% річних та 205,94 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та зупинити провадження у справі до вирішення пов"язаної з нею адміністративної справи №31182/10 за позовом ТОВ "Нововолинська торгова компанія" до Ягодинської митниці, яка розглядається Львівським апеляційним адміністративним судом.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд безпідставно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №31182/10 за позовом ТОВ "Нововолинська торгова компанія" до Ягодинської митниці, яка розглядається Львівським апеляційним адміністративним судом;

- претензій від позивача за понаднормовий простій автомобіля не було, однак вказаний факт невірно сприйнятий судом як докази вини відповідача;

- позивач згідно договору-заявки на перевезення вантажу від 20.01.2010р. мав надати послуги по перевезенню вантажу до м.Хелм (Польща), але не виконав цього зобов"язання, однак виставив рахунок на суму 6000 грн. і включив його в позов;

- висновки суду щодо порушення відповідачем своїх зобов"язань не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила його, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), особа є невинуватою, якщо не доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання, що і робить товариство у справі до Ягодинської митниці.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2011р. законним та обґрунтованим, в зв"язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 22.08.11 р. у справі № 5004/1099/11 незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у позові відмовити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 22.08.11 р. у справі № 5004/1099/11 є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, 20.01.2010р. між ТзОВ "Нововолинська торгова компанія" (замовник) та підприємцем ОСОБА_3 (перевізник) укладено договір б/н від 20.01.2010р. на виконання юридичних дій по організації міжнародних та внутрішніх автомобільних перевезень вантажів (далі - договір), згідно п.1.1 якого перевізник зобов"язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право отримання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов"язується оплатити надані послуги по перевезенню вантажу (а.с. 17-18).

Відповідно до п.2.1.1 договору замовник зобов"язаний в письмовій формі (заявці) повідомити перевізника про необхідність подачі автомобільного транспорту для завантаження вантажу.

Як встановлено п.3.2 договору, послуги перевізника (зазначені в п.3.1 цього договору) надані по даному договору оплачуються замовником за кожною заявкою на перевезення на підставі виставлених перевізником рахунків протягом 14 днів з моменту отримання оригіналу CMR або ТТН, акту виконаних робіт, податкової накладної та рахунку.

Згідно п.4.5 договору у разі прострочення доставки вантажу або понаднормових простоїв винна сторона зобов"язана відшкодувати другій стороні збитки завдані порушенням строку доставки чи простою та сплатити штраф виходячи з розрахунку: при виконанні міжнародних перевезень - 100 дол. США (в грн. по курсу НБУ на день завантаження) за кожну повну добу простою на території іноземній, та 500 грн. по території України за кожен день такого прострочення, вихідні дні не входять в понаднормові простої за винятком випадків, коли автомобіль, згідно з заявкою, прибув під навантаження/розвантаження, замитнення/розмитнення до 24 години дня за місцевим часом, що передує святковому чи вихідному дню); при виконанні внутрішніх перевезень - 300 грн. за кожен день такого прострочення (вихідні дні не входять в понаднормові простої).

20.01.2010р. сторонами укладено договір-заявку б/н на перевезення вантажу (а.с.19).

В заявці сторони погодили:

- дату завантаження 22.01.2010р. о 9:00 год.;

- маршрут - Україна-Польща; назва товару - телевізійні ігрові приставки;

- обєм, вага - до 18т 120м.куб.;

- місце завантаження - Волинська обл. Іваничівський район, с.Осмиловичі, вул.Львівська, 35;

- адреса замитнення - Волинська обл. Іваничівський район, с.Осмиловичі, вул.Львівська, 35 термінал 25.01.2010р.;

- вантажовідправник - ТзОВ "Нововолинська торгова компанія";

- адреса та місце розвантаження - Польща м.Хелм згідно CMR, кордоноперехід-Ягодин;

- місце розмитнення - м.Хелм;

- вартість перевезення - 5000грн.;

- умови оплати - б/н після вигрузки.

Пунктами 18 договору-заявки встановлено, що норматив часу на завантаження і замитнення - 48 годин; на розвантаження, включаючи митні процедури - складає 48 години.

Згідно п.20 договору-заявки простій автомобіля понад встановлених нормативів сплачується замовником в сумі 500 дол. грн. за кожну повну добу простою на території України, і 100 дол. США (в грн. по курсу НБУ на день завантаження) за кожну повну добу простою на території іноземній, вихідні дні не входять в понаднормові простої за винятком випадків, коли автомобіль, згідно з заявкою, прибув під навантаження / розвантаження, замитнення/розмитнення до 24години дня за місцевим часом, що передує святковому чи вихідному дню.

Відповідно до п.22 договору-заявки у разі неможливості продовження перевезення, якщо це пов'язано з діями митних органів, органів Державтоінспекції, інших державних органів, які виникли з вини замовника, він сплачує перевізнику повну вартість перевезення, суму за понаднормовий простій і виконує розвантаження за свій рахунок у дводенний термін у погодженому з перевізником місці.

Товар завантажений 22.01.2010р. на автомобіль Мерседес державний номер НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2 та 25.01.2010р., доставлений на адресу замитнення, що не заперечується сторонами.

Проте, Ягодинською митницею митне оформлення товару згідно ВМД №205030004/2010/334 було призупинене, що підтверджується листами ДПА у м.Києві №1762/10/26-509 від 13.05.2010р., та Ягодинської митниці №14/15-2013 кб від 26.05.2010р., №14/21-9108-7/54 від 18.11.2011р., копіями ВМД №205030004/2010/334, міжнародною товарно-транспортною накладною СМR від 25.01.2010р. (а.с.94-95, 139-143).

16.02.2011р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги перевезення в розмірі 116500 грн. (а.с.34-35). Як вказано у претензії, усі необхідні документи для проведення розрахунків товариству було надано 20.10.2010р., а саме: рахунок №192 від 20.10.2010р. на суму 6000 грн., акт №187 від 20.10.2010р. здачі-прийомки виконаних робіт. Відповідач вказану претензію отримав 19.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак її вимог не виконав (а.с.36).

За вказаних обставин підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ТОВ "Нововолинська торгова компанія" 116500 грн. боргу, 2144,88 грн. 3% річних, 6869,74 грн. інфляційних, всього - 125514,62 грн. (а.с.3-6).

Обґрунтовуючи позов, позивач зіслався на ст.ст. 625, 920 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218-220, 224, 225 ГК України, пункти 2.1.4, 4.5 договору та п.12, 20 договору-заявки.

На підтвердження позовних вимог позивач надав, зокрема, копії договору б/н від 20.01.2010р., договору-заявки від 20.01.2010р., заяви від 28.05.2010р., листів Державної митної служби №14/24-2825 від 13.05.2010р., №4/25-4015 від 07.07.2010р., постанови про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінальної справи від 16.08.2010р., постанови про проведення виїмки від 07.09.2010р., протоколу виїмки та огляду від 16.09.2010р., рахунку №192 від 20.10.2010р., акта здачі-прийняття робіт від 20.10.2010р. №187, рахунку №193 від 20.10.2010р., податкової накладної №187 від 20.10.2010р. (а.с.20-31).

Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінальної справи від 16.08.2010р. визнано речовими доказами телевізійні ігрові відео приставки World Poker Plug & Play TV, в кількості 11384 шт., які відповідно до супровідних документів належать ВАТ “КАТП 13062”, та стали предметом митного оформлення комісіонером ТОВ “Нововолинською торговою компанією”; автомобіль MERSEDES-BENZ державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2, який є засобом вчинення злочину, до вирішення питання по справі в суді (а.с.23-24).

Вказаною постановою встановлено наступне:

"В провадженні слідчого відділення ПМ ДПУ у Шевченківському районі м.Києва знаходиться кримінальна справа, яка порушена прокуратурою Шевченківського району м.Києва 13.08.2010р. відносно першого заступника голови правління ВАТ "КАТП 13062" ОСОБА_4 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

Під час досудового слідства по кримінальній справі стало відомо, що ВАТ “КАТП 13062” уклало з ТОВ “Ютекойлбуд” (код ЄДРПОУ 34614085) договір купівлі-продажу №10-11/08 від 10.11.2008 року на поставку товарів (телевізійні ігрові відео приставки World Poker Plug & Play TV). На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних ТОВ “Ютекойлбуд” передало, а ВАТ “КАТП 13062”прийняло телевізійні ігрові відеоприставки World Poker Plug & Play TV у кількості 16100 шт. на суму 9268083,00 грн.

Крім того, ВАТ “КАТП 13062” уклало з ТОВ “Фенікс-Імпекс МК” (код ЄДРПОУ 34936998) договір купівлі-продажу №21/05-1 від 21.05.2009 року на поставку товарів (телевізійні ігрові відео приставки World Poker Plug & Play TV). На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних ТОВ “Фенікс-Імпекс МК” передало, а ВАТ “КАТП 13062”прийняло телевізійні ігрові відеоприставки World Poker Plug & Play TV у кількості 8030 шт. на суму 5643906,00 грн.

В подальшому, ВАТ “КАТП 13062” укладає з ТОВ “Нововолинською торговою компанією” (код ЄДРПОУ 32055270) договір комісії від 20.11.2008 №01-11 та від 12.03.09 №01-12, за яким доручає комісіонеру ТОВ “Нововолинська торгова компанія” здійснити продаж на експорт товару, а саме телевізійні ігрові відео приставки World Poker Plug & Play TV, з метою подальшого застосування нульової ставки з ПДВ та таким чином ухилитися від сплати податків, шляхом збільшення податкових зобов'язань.

ТОВ “Нововолинською торговою компанією” (код ЄДРПОУ 32055270) автомобілем MTRSCDRS-BENZ державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 зазначені товарно-матеріальні цінності було перевезено на територію митного контролю СМО №1 ВМО Ягодинської митниці за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с.Осмоловичі. вул.Львівська, 35, з метою подальшого експорту товару.

Дана експортна операція підпадає під сумнів, оскільки задекларована вартість товару є штучно завищеною, і була проведена з метою мінімізації податкових зобов'язань".

Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про проведення виїмки від 07.09.2010р. постановлено провести виїмку у підприємця ОСОБА_3 всіх оригіналів фінансово-господарських документів (угод, контрактів, актів виконаних робіт, специфікацій, довідок-рахунків, рахунків-фактур, кошторисів, податкових накладних, виписки з книги придбання або продажу, довіреностей), які свідчать про взаємовідносини з ТОВ "Нововолинська торгова компанія" (код ЄДРПОУ 32055270) протягом 2008-2010р.р. (а.с.25).

Протоколом виїмки та огляду від 16.09.2010р. у підприємця ОСОБА_3 вилучено для приєднання до кримінальної справи №60-3895 договір б/н від 20.01.2010р., укладений між ТзОВ "Нововолинська торгова компанія" та ФОП ОСОБА_3, та договір-заявку на перевезення вантажу від 20.01.2010р. (а.с.26-27).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 22.08.2011р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 116500,00 грн. основного боргу, 6663,80 грн. інфляційних втрат, 1231,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 231,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у стягненні 2144,88 грн. 3% річних та 205,94 грн. інфляційних втрат відмовлено (а.с.81-83).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Частина 1 ст.216 ГК України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на п.4.5 договору, за яким у разі прострочення доставки вантажу або понаднормових простоїв винна сторона зобов"язана відшкодувати другій стороні збитки завдані порушенням строку доставки чи простою та сплатити штраф виходячи з розрахунку: при виконанні міжнародних перевезень - 100 дол. США (в грн. по курсу НБУ на день завантаження) за кожну повну добу простою на території іноземній, та 500 грн. по території України за кожен день такого прострочення, вихідні дні не входять в понаднормові простої за винятком випадків, коли автомобіль, згідно з заявкою, прибув під навантаження/розвантаження, замитнення/розмитнення до 24 години дня за місцевим часом, що передує святковому чи вихідному дню); при виконанні внутрішніх перевезень - 300 грн. за кожен день такого прострочення (вихідні дні не входять в понаднормові простої). Також, позивач мотивує свої вимоги про стягнення з відповідача 116500,00 грн. заборгованості п.20 договору-заявки від 20.01.2010р., згідно якого простій автомобіля понад встановлених нормативів сплачується замовником в сумі 500 дол. грн. за кожну повну добу простою на території України, і 100 дол. США (в грн. по курсу НБУ на день завантаження) за кожну повну добу простою на території іноземній, вихідні дні не входять в понаднормові простої за винятком випадків, коли автомобіль, згідно з заявкою, прибув під навантаження / розвантаження, замитнення/розмитнення до 24години дня за місцевим часом, що передує святковому чи вихідному дню.

Відповідно до п.22 договору-заявки у разі неможливості продовження перевезення, якщо це пов'язано з діями митних органів, органів Державтоінспекції, інших державних органів, які виникли з вини замовника, він сплачує перевізнику повну вартість перевезення, суму за понаднормовий простій і виконує розвантаження за свій рахунок у дводенний термін у погодженому з перевізником місці.

Таким чином, п.4.5 договору та п.22 договору-заявки передбачають сплату штрафних санкцій, відшкодування збитків, сплату вартості перевезення саме винною стороною.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. у справі №2а-1650/10/0370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р., адміністративний позов ТОВ "Нововолинська торгова компанія" до Ягодинської митниці про визнання дій протиправними та зообв"язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Ягодинської митниці щодо непроведення митного оформлення товарів за вантажно-митною декларацією №205030004/2010/000334 від 25.01.2010р., поданою ТОВ "Нововолинська торгова компанія", в решті позовних вимог відмовлено (а.с.50-54).

З листа Ягодинської митниці №14/21-9108-1/54 від 18.11.2011р. вбачається, що транспортний засіб НОМЕР_1/НОМЕР_2 перебував в зоні митного контролю з 26.01.2010р. по 31.08.2010р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається відсутність вини відповідача в понаднормовому простої транспортного засобу, який був завантажений товаром, що перебував у зоні митного контролю та, відповідно, відсутність підстав для стягнення із замовника (відповідача у справі) на користь перевізника (позивач у справі) збитків або штрафних санкцій згідно п.4.5 договору від 20.01.2010р. та п.п.20, 22 договору-заявки від 20.01.2010р.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по оплаті за надані у відповідності з договором б/н від 20.01.2010р. та договором-заявкою від 20.01.2010р. послуги в розмірі 116500,00 грн. й нараховані згідно ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 2144,88 грн., 6869,74 грн. інфляційних нарахувань, тоді як обґрунтовуючи позов, посилається на п.4.5 договору, яким передбачено відшкодування винною стороною штрафних санкцій та збитків за понаднормовий простій, порушення строку доставки.

В силу ст.33 ГПК України, яка покладає на сторони доведення тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не доведено наявність боргу в сумі 116500,00 грн. і, відповідно, наявність підстав для застосування ст.625 ЦК України.

Відтак, позовні вимоги підприємця ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2011р. слід скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 116500,00 грн. основного боргу, 6663,80 грн. інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову у позові. В решті рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія", с.Осмиловичі Іваничівського району Волинської області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2011р. у справі №5004/1099/11 в частині задоволення позову скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові про стягнення з відповідача на користь позивача 116500,00 грн. основного боргу, 6663,80 грн. інфляційних втрат відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинська торгова компанія" (Волинська область, Іваничівський район, с.Осмиловичі, вул.Львівська, 35, код 32055270) 615 грн. 85 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

5. Справу №5004/1099/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 в наряд.