Ухвала суду № 21435529, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 46/171-б06.02.2012 За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю “Лео Комп” До Приватного підприємства “Монмарт” (ідентифікаційний код 36017532)

Пробанкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявника ОСОБА_1. представник за довіреністю від 30.08.2011 р.

Від боржникаОСОБА_2. представник за довіреністю від 17.08.2011 р.

Розпорядник майнаОвдусенко В.В. розпорядник майна

Від осіб, якізаявили грошові вимоги до боржника:

1.Публічне акціонерне товариство “ТАСкомбанк” ОСОБА_3. (довіреність від 30.06.2011 р.),

2.Товариство з обмеженою відповідальністю “Дако” ОСОБА_4. (довіреність від 20.08.2011 р.);

3.Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не зявився;

4.Товариство з обмеженою відповідальністю “Арістон Термо Україна” не зявився;

5.Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” ОСОБА_5. (довіреність від 20.06.2011 р.);

6.Товариство з обмеженою відповідальністю “МТІ” не зявився;

7.Товариство з обмеженою відповідальністю “БСХ побутова техніка” не зявився;

8.Товариство з обмеженою відповідальністю “Соні Україна” ОСОБА_6. (довіреність від 03.01.2012 р.), ОСОБА_7. (довіреність від 03.01.2012 р.);

9.Публічне акціонерне товариство “БМ Банк” не зявився;

10.Товариство з обмеженою відповідальністю “Диском” не зявився;

11.Товариство з обмеженою відповідальністю “Уфо” не зявився;

12.Фірма “Горєніє д.д.” ОСОБА_8. (довіреність від 05.07.2010 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лео Комп” (далі заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Приватного підприємства “Монмарт” у звязку з неспроможністю підприємства сплатити прострочену заборгованість у розмірі 200020736,00 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/171-б від 02.11.2011 р.

18.11.2011 р. в указаній справі відбулося підготовче засідання, в якому, зокрема, було визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 200020736,00 грн., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Овдусенка В.В., попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів призначено на 06.02.2012 р.

28.11.2011 р. від ініціюючого кредитора до суду надійшли докази публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “Монмарт” (примірник газети “Голос України” від 26.11.2011 р. № 223 (5223).

Після публікації вказаного оголошення до суду надійшло дванадцять заяв з грошовими вимогами до боржника від Публічного акціонерного товариства “ТАСкомбанк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Дако”, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю “Арістон Термо Україна”, Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “МТІ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “БСХ побутова техніка”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Соні Україна”, Публічного акціонерного товариства “БМ Банк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Диском”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Уфо”, Фірми “Горєніє д.д.”.

03.02.2012 р. розпорядник майна боржника подав до суду реєстр вимог кредиторів, відзиви на заяви кредиторів, витяги з державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.

06.02.2012 р. у попереднє засідання зявилися представники ініціюючого кредитора, боржника та пяти осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, а також розпорядник майна Приватного підприємства “Монмарт”.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Присутні в попередньому засіданні представники осіб, які заявили грошові вимоги до боржника не подали суду заперечень щодо заяв інших кредиторів, підтримали свої вимоги та просили визнати їх довірителів кредиторами Приватного підприємства “Монмарт” відповідно до поданих до суду заяв, а також включити їх вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Представник боржника та розпорядник майна доповіли про наслідки розгляду кредиторських вимог та їх часткове відхилення.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Голос України” № 223 (5223) від 26.11.2011 р.

Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” № 03/85-3237 від 12.12.2011 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 8708840,98 грн. надійшла до суду 15.12.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, вимоги до боржника у зазначеній сумі являють собою розраховану станом на 31.10.2011 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Макс Ейр” (позичальника) перед Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк” (позикодавцем) за договором кредиту № 06.1-РК-1 від 24.03.2011 р. і договором кредиту за овердрафтом № 06.1-О-94 від 28.12.2010 р. з повернення кредитних коштів, сплати відсотків та пені на відсотки.

Заявлені до Приватного підприємства “Монмарт” грошові вимоги на загальну суму 8708840,98 грн. Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” обґрунтовує наявністю у боржника обовязків майнового поручителя щодо виконання позичальником грошових зобовязань за кредитними договорами, що виникли з договорів застави товарів в обороті.

Виходячи з розрахунку Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, проведеного станом на 31.10.2011 р., заявленими до боржника є грошові вимоги, що виникли з двох договорів, а саме:

-з договору кредиту № 06.1-РК-1 від 24.03.2011 р. в сумі 5842086,64 грн., з них 5500000,00 грн. заборгованість за кредитом, 334429,71 грн. заборгованість з відсотків за користування кредитом, 7656,93 грн. пеня, нарахована на несплачені відсотки;

-з договору кредиту за овердрафтом № 06.1-О-94 від 28.12.2010 р. в сумі 2 866754,34 грн., з них 2500000,00 грн. заборгованість за кредитом, 358300,82 грн. заборгованість з відсотків за користування кредитом, 8453,61 грн. пеня, нарахована на несплачені відсотки.

Згідно з відзивом на заяву про визнання кредитором, складеного боржником сумісно з розпорядником майна, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” відхиляються Приватним підприємством “Монмарт” у повному обсязі через відсутність у останнього грошових зобовязань перед даною особою.

Розпорядником майна грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” не були включені до реєстру вимог кредиторів. Разом з тим, розпорядник майна правомірно включив окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке перебуває в обтяженні Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” згідно з Державним реєстром обтяжень рухомого майна.

З наданих суду документів слідує, що в рамках вказаного кредитного договору № 06.1-РК-1 від 24.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Макс Ейр” отримало на умовах забезпеченості, повергнення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 5500000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 24.03.2012 р. (копія меморіального ордеру в матеріалах справи).

24.03.2011 р. Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (кредитодавець) в якості заставодержателя та Приватне підприємство “Монмарт” в якості заставодавця уклали договір застави товарів в обороті № 06.1-ТО-08 на забезпечення виконання позичальником зобовязань за договором кредиту № 06.1-РК-1 від 24.03.2011 р. з повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії, можливих штрафних санкцій та інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до укладеного договору застави вартість предмету застави, а саме: товарів в обороті за згодою сторін становить 11000000,00 грн.

У п. 4.2 договору застави № 06.1-ТО-08 від 24.03.2011 р. сторони встановили, що звернення стягнення на предмет застави чи на відповідну його частину здійснюється відповідно до приписів чинного законодавства України та умов цього договору.

Також судом встановлено, що за договором кредиту за овердрафтом № 06.1-О-94 від 28.12.2010 р. Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” зобовязалося надавати Товариству з обмеженою відповідальністю “Макс Ейр” на умовах забезпеченості, повергнення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в Публічному акціонерному товаристві “Укрсоцбанк”, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеного ліміту овердрафту.

Пунктом 1.1.1 указаного договору сторони встановили, що протягом періоду дії договору максимальна заборгованість позичальника за овердрафтом не може перевищувати ліміту овердрафту в сумі 2500000,00 грн.

Кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за овердрафтом 27.12.2011 р. (п. 1.1.2 договору від 28.12.2010 р.).

Виконання Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк” зобовязань за договором від 28.12.2010 р. підтверджується меморіальним ордером на суму 2500000,00 грн. від 21.07.2011 р., випискою з особового рахунку.

28.12.2010 р. Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (кредитодавець) в якості заставодержателя та Приватне підприємство “Монмарт” в якості заставодавця уклали договір застави товарів в обороті № 06.1-ТО-96 на забезпечення виконання позичальником зобовязань за договором кредиту за овердрафтом № 06.1-О-94 від 28.12.2010 р. з повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії, можливих штрафних санкцій та інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до укладеного договору застави вартість предмету застави, а саме: товарів в обороті за згодою сторін становить 5000000,00 грн.

У п. 4.2 договору застави № 06.1-ТО-94 від 28.12.2010 р. сторони встановили, що звернення стягнення на предмет застави чи на відповідну його частину здійснюється відповідно до приписів чинного законодавства України та умов цього договору.

Як слідує з Глави 49 Цивільного кодексу України застава є одним з видів забезпечення виконання зобовязань, до яких відповідно до чинного законодавства належать неустойка, порука, гарантія, притримання і завдатком. В свою чергу, іпотека це вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особи.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 572 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, а також майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Спеціальним нормативним актом Законом України “Про заставу” (ст. 4) визначено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права, майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

За твердженнями Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” Товариство з обмеженою відповідальністю “Макс Ейр” порушило зобовязання з повернення отриманих за кредитними договорами коштів та заборгувало 8708840,98 грн., а оскільки Приватне підприємство “Монмарт” є поручителем позичальника, банк має бути включений до реєстру вимог кредиторів боржника, адже приписи Закону не розрізняють осіб, до яких може звернутися заставодержатель (до боржника або його майнового поручителя).

Доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Макс Ейр” зобовязань за договором кредиту № 06.1-РК-1 від 24.03.2011 р. і договором кредиту за овердрафтом № 06.1-О-94 від 28.12.2010 р. суду не подано.

Також суду не було предявлено доказів виставлення Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк” Приватному підприємству “Монмарт” вимоги про необхідність виконання зобовязань за договором застави у звязку з простроченням Товариства з обмеженою відповідальністю “Макс Ейр” за описаними вище кредитними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідаціїюридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду (ч. 6 ст. 20).

Згідно зі ст. 1 Закону боржником в процедурі банкрутства є субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, при цьому, під грошовим зобовязанням слід розуміти зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Правовідносини між Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк” та Приватним підприємством “Монмарт” виникли з договорів застави товарів в обороті, за якими Приватне підприємство “Монмарт” виступило майновим поручителем позичальника перед кредитодавцем, тобто в заставодавця відсутні обовязки по сплаті на користь заставодержателя (кредитодавця) грошових коштів.

З системно-структурного аналізу Закону України “Про заставу”, Цивільного кодексу України слідує, що виконання зобовязань майнового поручителя за договором застави відбувається шляхом звернення стягнення на предмет застави, а не шляхом безпосереднього виконання майновим поручителем того обовязку, який взяв на себе боржник, тобто, у даному випадку, майновий поручитель (Приватне підприємство “Монмарт”) не звязаний з кредитором (Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк”) обовязком перерахування отриманих кредитних коштів, відсотків за користування ними та сплати пені, нарахованої на суму несплачених вчасно відсотків.

З наведеного слідує, що Приватне підприємство “Монмарт” не є боржником по відношенню до Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобовязань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів. Крім того, в силу правової природи правочинів, в силу яких між банком та Приватне підприємство “Монмарт” виникли правовідносини, а саме: договорів застави товарів в обороті, Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” не вправі вимагати від боржника у справі № 46/171-б сплати грошових коштів та, відповідно, не може бути визнано конкурсним кредитором боржника.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству “Укрсоцбанк” у визнанні кредитором Приватного підприємства “Монмарт”.

Суддя Л.В. Омельченко