Рішення № 21435427, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/630.01.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення у розмірі 349500, 03 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 22.04.2011 року;

від відповідача: не зявилися.

Обставини справи:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»про стягнення у сумі 349500, 03 грн., що складається з основної заборгованості у розмірі 340987, 51 грн., пені у розмірі 7017, 99 грн., трьох процентів річних у розмірі 1358, 32 грн. та збитків від інфляції у розмірі 136, 21 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»та Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»договору на постачання електричної енергії № 2083109 від 23.06.2003 року, відповідач свої обовязки щодо оплати за поставлену електричну енергію за період з серпня по жовтень 2011 року виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 340987, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.01.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2012 року подав витребувані ухвалою суду докази, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.01.2012 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1803426.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", за договором електропостачальна організація, та Міжрегіональною академією управління персоналом, правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", за договором споживач, було укладено договір № 2083109 про постачання електричної енергії, надалі договір.

Відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди від 10.03.2010 року до договору від 23.06.2003 року № 2083109 (п. 1), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною

Пунктом 2.3.3 договору встановлено обовязок споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 2.2 додатку 2 до договору «Порядок розрахунків», остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Згідно із п. п. 4., 4.3., 5 додатку 2 до договору, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання і підтверджуються актом про використану електричну енергію. Обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії фіксується сторонами у акті приймання-передавання товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Як свідчать наявні в матеріалах справи звіти про використану електроенергію, акти приймання-передачі товарної продукції та рахунки-розшифровки до них, рахунки-фактуриза стягуваний період, відповідачем було спожито електричної енергії на суму 443945, 27 грн.

Відповідач у встановлений договором термін свої обов`язки щодо оплати наданих за договором послуг виконав частково, внаслідок чого у останнього станом на 01.11.2011 року виникла заборгованість у розмірі 340987, 51 грн.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо оплати наданих позивачем послуг.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості з оплати наданих послуг відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином підтверджений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 340987, 51 грн.

До того ж, за порушення відповідачем грошового зобовязання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції у розмірі 136, 21 грн. за жовтень 2011 року та 3 % річних у розмірі 1358, 32 грн. за період з вересня 2011 року по грудень 2011 року.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок позивача суд зазначає, що збитки від інфляції та 3 % річних у стягуваний період дорівнюють 136, 21 грн. та 1358, 32 грн. відповідно.

Тому вимоги позивача щодо їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач нараховує відповідачеві пеню у сумі 7017, 99 грн. за період з вересня по листопад 2011 року.

Так, пунктом 4.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 10.03.2010 року передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначеним відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір встановленої сторонами пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, при перевірки розрахунку пені суд застосовуватиме саме подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням зазначеного, згідно розрахунку суду, розмір пені складає 7017, 99 грн.

Так, вимоги щодо стягнення з відповідача пені є законними та такими, що підлягають задоволення у повному обсязі, тобто у розмірі 7017, 99 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(03039, Київ, вул. Фрометівська, 2; ідентифікаційний код: 00127522) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основну заборгованість у розмірі 340987 (триста сорок тисяч девятсот вісімдесят сім) грн. 51 коп., пеню у розмірі 7017 (сім тисяч сімнадцять) грн. 99 коп., три проценти річних у розмірі 1358 (одна тисяча триста пятдесят вісім) грн. 32 коп., збитків від інфляції у розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 21 коп., судові витрати у сумі 6990 (шість тисяч девятсот девяносто) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 06.02.2012 р.