Рішення № 21435274, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/22507.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Трейдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне»

про стягнення 6165,32 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю від 27.01.2012р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астекс Трейдінг»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 6165,32 грн., в тому числі 4152,82 грн. основного боргу, 1418,44 грн. пені, 463,30 грн. інфляційних втрат та 130,76 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої до стягнення з відповідача заявлено було суму в розмірі 4881,21 грн., в тому числі 4152,82 грн. основного боргу, 634,87 грн. пені, 24,05 грн. інфляційних втрат та 69,47 грн. 3% річних

Відповідач надав відзив на позов в якому проти позову заперечував та вважав його безпідставним і необґрунтованим. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що відповідно до п. 7.7. Договору, укладеному між сторонами, відповідач зобовязаний оплатити поставлений позивачем товар через 7 календарних днів від моменту продажу товару третім особам. Отже, на думку відповідача, оскільки до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що товар проданий третім особам, а тому, як зазначає відповідач, у нього не виникло обовязку провести оплату поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2011р. матеріали справи було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 20.12.2011р. прийнята до розгляду справа, їй присвоєно №25/225 та розгляд справи призначений на 17.01.2012р. В судове засідання 17.01.2012р. представники відповідача не зявились, розгляд справи відкладено до 31.01.2012р. В судове засідання 31.01.2012р. представники позивача не зявились, розгляд справи відкладено до 07.02.2012р. В судове засідання 07.02.2011 представники позивача не зявились. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 07 лютого 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2007 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір №60/12-2007 РР (надалі Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобовязався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки непродовольчу продукцію (надалі - товар) у власність відповідача, а відповідач зобовязався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

Позивач відповідно до видаткових накладних: №РН-000217 від 20.12.2007р. на суму 67243,20 грн., №РН-0000005 від 16.01.2008р. на суму 27843,60 грн., №РН-0000040 від 15.02.2008р. на суму 17793,60 грн., №РН-0000067 від 31.03.2008р. на суму 60 370,80 грн., №РН-0000081 від 15.04.2008р. на суму 38 742,00 грн., №РН-0000099 від 14.05.2008р. на суму 63 554,70 грн., №РН-0000136 від 04.07.2008р. на суму 28 298,90 грн., №РН-00219 від 24.11.2008р. на суму 50 112,00 грн., №РН-0000010 від 10.02.2009р. на суму 3 600,00 грн., №РН-0000011 від 10.02.2009р. на суму 3 600,00 грн., №РН-0000012 від 10.02.2009р. на суму 27 600,00 грн., №РН-0000013 від 10.02.2009р. на суму 8 400,00 грн., №РН-0000014 від 10.02.2009р. на суму 42 000,00 грн., №РН-0000040 від 15.04.2009р. на суму 2210,00 грн., №РН-0000041 від 15.04.2009р. на суму 3 315,00 грн., №РН-0000042 від 15.04.2009р. на суму 16 575,00 грн., №РН-0000043 від 15.04.2009р. на суму 5 525,00 грн., №РН-0000044 від 15.04.2009р. на суму 35 360,00 грн., №РН-0000045 від 15.04.2009р. на суму 1105,00 грн., у відповідності до умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 507418,80 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників в видаткових накладних (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п. 7.7. Договору відповідач зобовязаний оплатити поставлений товар 7 календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.

Згідно наявних в матеріалах справи належним чином завірених копій накладних на повернення постачальнику: №7898 від 10.02.2009р. на суму 36 960,00 грн., №7899 від 10.02.2009р. на суму 6 100,50 грн., №7900 від 10.02.2009р. на суму 20044,50 грн., №7901 від 10.02.2009р. на суму 2 463,01 грн., №7902 від 10.02.2009р. на суму 2 250,00 грн., №9100 від 15.04.2009р. на суму 6 000,00 грн., №9120 від 15.04.2009р. на суму 38 400,00 грн., №9121 від 15.04.2009р. на суму 18 000,00 грн., №9122 від 15.04.2009р. на суму 871,50 грн., №9123 від 15.04.2009р. на суму 2 400,00 грн., №9124 від 15.04.2009р. на суму 3 600,00 грн., №12200 від 03.02.2010р. на суму 871,50 грн., №12142 від 03.02.2010р. на суму 2 400,00 грн., №12195 від 03.02.2010р. на суму 1 200,00 грн., №12196 від 03.02.2010р. на суму 2 210,00 грн., №12197 від 03.02.2010р. на суму 13 259,99 грн., №12198 від 03.02.2010р. на суму 3 315,00 грн., №122199 від 03.02.2010р. на суму 11 049,98 грн., відповідачем було повернуто позивачу товару на загальну суму 171395,98 грн.

Також, наявними в матеріалах справи, виписками по рахунку позивача, встановлюється, що відповідачем було сплачено позивачу суму в розмірі 327700,00 грн. за поставлений товар за Договором.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній не оплатив позивачу повну вартість поставленого за Договором товару на суму 4152,82 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 4152,82 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати реалізованого товару відповідач на вимогу позивача сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Претензія №12 позивачем була направлена відповідачу 01.04.2010р. Як зазначено позивачем, відповіді на претензію відповідач не надіслав на адресу позивача.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару в період з 07.07.2011р. до 07.01.2012р.1 (180 днів) стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 634,87 грн. (розрахунок позивача міститься в матеріалах справи).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України та Договору на користь позивача підлягає, сума інфляційних нарахувань за період з вересня 2011р. по січень 2012р. в розмірі 24,05 грн. та 3% річних за період з 07.07.2011р. по 31.01.2012р. в розмірі 69,47 грн. (розрахунок міститься в позовних матеріалах).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 4152,82 грн., пеня в розмірі 634,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 24,05 грн. та 3% річних в розмірі 69,47 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Будівельний Рівне» (ідентифікаційний код 35504757, адреса: 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27, р/р 26007149734400 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астекс Трейдінг»(ідентифікаційний код 34469408, адреса: 61010, м. Харків, вул. Гергіївська, 10, р/р 20603052300439 в Центральному відділенні «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533) основний борг в сумі 4152,82 (чотири тисячі сто пятдесят дві гривні 82 копійки) грн., пеню в сумі 634,87 (шістсот сорок чотири гривні 87 копійок), інфляційні втрати в сумі 24,05 грн. (двадцять чотири гривні 05 копійок), 3% річних в сумі 69,47 грн. (шістдесят девять гривень 47 копійок) та судові витрати у сумі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 08.02.2012р