Рішення № 21435232, 25.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/43125.01.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції

ДоДержаного підприємства «Вугілля України»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна Залізниця»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Державне підприємство «Антрацит»в особі Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська»

Простягнення 15643,92 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 811/22 від 27.12.11 р.

ОСОБА_2 дов. № 810/22 від 27.12.11 р.

від відповідача: ОСОБА_3 дов. № 30-12/130-д від 29.12.11 р.

від третіх осіб:1) на стороні відповідача - не зявився

2) на стороні позивача - не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі ВСП Трипільської ТЕС до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 15643,92 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, здійснених за час перевантаження надлишку вантажу в інший вагон, та за перевезення надлишку вантажу до станції призначення.

Ухвалою суду від 05.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/431 та призначено її розгляд на 21.12.11 року, залучено до участі у справі третіми особами ДТГО «Південно-Західна залізниця»та ДП «Антрацит» в особі Центральної збагачувальної фабрики «Нагольчанська», зобовязано учасників судового процесу надати певні документи.

У судове засідання 21.12.11 р. представники відповідача та третіх осіб не зявилися, вимог ухвали суду від 05.12.11 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.12.11 р. надав суду докази направлення третім особам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приймаючи до уваги наведене, у звязку з неявкою представників відповідача та третіх осіб у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 05.12.11 р., а також у звязку з необхідністю витребувати додаткові докази, ухвалою суду від 21.12.11 р. було відкладено розгляд даної справи на 25.01.2012 р.; зобовязано позивача надати суду оригінал договору поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., а також належним чином засвідчену його копію для залучення до матеріалів справи; довіреність на представника, засвідчену круглою печаткою підприємства; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу; повторно зобовязано третіх осіб надати суду письмові пояснення по суті спору.

21.12.11 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»надійшли пояснення на ухвалу, згідно з якими третя особа не заперечує проти позову та просить розглядати справу № 37/431 без участі її представника. Дані пояснення були залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.01.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 21.12.11 р. надав копію договору поставки вугілля від 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., який було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.12 р. проти позову заперечив, просив у позові відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання 25.01.12 р. не зявились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представники позивача та відповідача не заперечують проти вирішення справи без участі вищезазначених представників у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищевказаних учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Обставини справи:

01 лютого 2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Центренерго», (покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) укладено договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН, згідно з яким постачальник зобовязується поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобовязується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених даним договором. Загальна сума договору орієнтовно становить 5540000000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Відповідно до п. 2.2. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом згідно з п. 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії.

Згідно з п. 2.3. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., датою виконання зобов'язання по постава і вугілля є дата календарного штемпеля залізничнії станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам цього договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується.

Пунктом 2.4. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. визначено, що право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Відповідно до п. 3.1.1. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., постачальник зобовязаний поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

Згідно з п. 3.1.2. вищевказаного договору, постачальник зобовязаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині з справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

Відповідно до п. 3.1.3. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожуваних, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002

Пунктом 3.1.4. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. встановлено, що постачальник зобовязаний надати покупцю одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничні накладні, а також не пізніше 24 годин з моменту завершення відбору проб надіслати вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв 'язку (факс, електронна пошта) копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень) з обов'язковим підтвердженням отримання відповідно до вимог п. 6.5. ДСТУ 4083-2002.

Згідно з п. 3.1.5. зазначеного договору, постачальник зобовязаний забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки»залізничних накладних відмітку: «постачання у власність ВАТ «Центренерго»згідно з договором № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., а також назву та місцезнаходження постачальника.

Відповідно до п. 3.1.6. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., постачальник зобовязується підписати отримані від покупця акти звіряння вугілля по кількості та якості, скласти на їх основі відповідні акти приймання-передачі вугілля за договором і розрахунок знижок/надбавок його ціни, які разом з актами звіряння направити покупцеві до підписання.

Згідно з п. 3.1.7. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., постачальник зобовязаний надати покупцеві завірені копії сертифікатів якості та технологічних властивостей, виданих на відвантажуване вугілля по кожному вантажовідправнику (згідно ДСТУ 4083-2002) , зазначеному в додатках до договору. Додатки до договору підписуються покупцем за умови наявності у нього копій сертифікатів якості та технологічних властивостей, що засвідчують якість запланованого до постачання вугілля. Копії сертифікатів якості та технологічних властивостей по кожному вантажовідправнику надаються постачальником покупцеві один раз протягом дії договору та повторно, у випадку закінчення терміну дії попередніх.

У відповідності до п. 3.3.2. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., покупець зобов'язаний прийняти вугілля, поставлене на умовах цього договору. Приймати вугілля партіями. Під партією сторони розуміють:

- кількість вугілля, яке вироблене і відвантажене споживачам за певний проміжок часу, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою (відповідно до ДСТУ 4096-2002);

- кількість вугілля в загонах, які з технічних причин транспортувальника надійшли на залізничну станцію ТЕС вантажоотримувача окремо від іншої частини партії (не однією маршрутною відправкою) та якісні показники якого перевищують граничнодопустимі значення, визначені умовами договору.

Згідно з п. 3.3.3. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., покупець зобовязаний допустити уповноважених представників постачальника до участі у прийманні вугілля за кількістю та якістю на ТЕС.

Відповідно до п. 3.3.4. зазначеного договору, покупець зобовязаний вимагати від залізниці складання відповідного комерційного акту у всіх випадках, що передбачені статтею 129 Статуту Залізниць України. У випадку складання залізницею комерційних актів, покупець, разом з оригіналом комерційного акту, зобов'язаний передати вантажовідправникові вугілля право на звернення до залізниці з претензійно-позовними вимогами шляхом внесення переуступного підпису на перевізному документі.

Пунктом 3.3.5. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. визначено, що протягом 10 днів з дати поставки, але не пізніше 5 числа місяця, що слідує за місяцем поставки, скласти, підписати, завірити своєю печаткою та надати до підписання представнику постачальника акти звіряння по кількості та якості вугілля, поставленого у місяці поставки з зазначенням періоду поставки, марок вугілля, фактичного вмісту золи та вологи. Одночасно з передачею актів звіряння вугілля підписати надані представниками постачальника реєстри залізничних накладних (із зазначенням провізної плати).

Згідно з п. 3.3.6. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., покупець зобовязаний підписати акти приймання-передачі вугілля протягом 3 робочих днів з дати їх надходження від постачальника та у той же термін передати підписані акти постачальникові.

Відповідно до п. 5.1. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачене договором, розповсюджуються вимоги:

-Інструкції «О порядке приемки продукции производсгвенно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-б (Інструкція № П-б) із змінами та доповненнями;

-Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (Інструкція № П-7) із змінами та доповненнями;

-ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила приемки по качеству»;

-ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови»;

-ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробовування»;

-Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

При виникнення розбіжностей між умовами цього договору і залізничними нормативними документами перевага надається умовам договору.

Згідно з п. 5.2. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у перевізних документах, за якими вугілля надійшло до станції призначення, та результатів приймання у покупця.

Відповідно до п. 5.3. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., вугілля у вагоні вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою вугілля у вагоні, зазначеною в перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з «Правилами видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644.

Норма нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1 % маси нетто, зазначеної в перевізному документі .

Надлишки вантажу з порівнянні з масою нетто, зазначеною в перевізному документі, вважаються такими, що не перевищують норму, якщо вони не виходять за межу граничної розбіжності визначення маси нетто, що складає 0,2 %.

Згідно з п. 5.4. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., покупець має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів па тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі ТЕС вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного зважування.

Відповідно до п. 5.5. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.

Згідно з п. 5.6. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

- якщо різниця між показниками Аd, Wr tпосвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за показниками посвідчення про якість;

- якщо різниця між показниками Аd, Wr t посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажостримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Відповідно до п. 5.6.1. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., при визначенні фактичних якісних показників вугілля сторони погодили такі розміри допустимих похибок випробування:

-за показниками Аd, Wr t згідно з ДСТУ 4096-2002;

-за показником Vdaf - ±1 абсолютний %.

Згідно з п. 5.7. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., представник постачальника/вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику.

У відповідності до п. 5.8. зазначеного договору, покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників постачальника до закінчення часу, встановленого на прибуття представників постачальника, або часу, повідомленого вантажовідправником/постачальником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС.

Пунктом 5.8.1. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. встановлено, що вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника постачальника покладається на постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування.

Згідно з п. 5.9. зазначеного договору, телеграмивантажоотримувачавантажовідправникові вантажовідправникові/постачальнику повинні містити:

-виклик представників вантажовідправника на спільне опробування вугілля;

-інформацію стосовно недоліків вугілля, виявлених при проведенні вхідного контролю на ТЕС;

-номерів залізничних накладних, вагонів, посвідчень якості за якими вугілля надійшло на ТЕС.

Відповідно до п. 5.10 договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у разі неприбуття у строк представника постачальника на проведення спільного приймання вугілля за кількістю і якістю та відсутності у зв'язку з цим повідомлення про час його прибуття, а також, якщо на кількість відвантаженого вугілля не було оформлено посвідчення про якість або копія посвідчення (реєстр посвідчень) про якість не надійшла вантажоотримувачу в термін, зазначений в п. 3.1.4. договору, фактичні значення показників якості/ кількості вугілля в партії для розрахунків за поставками беззаперечно визначаються на підставі результатів приймання вугілля у покупця.

Згідно з п. 5.11 договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., якщо партія вугілля з технічних причин транспортувальника надійшла до залізничної станції призначення різними маршрутними відправками, кількість точкових проб від вугілля, що надійшло окремо від іншої частини партії, визначається із розрахунку від його фактичної маси. Об'єднані проби готують для кожної з частин партії. Фактичну якість вугілля в партії визначають скрало для кожної з частин партії та розраховують середньозважене значення показників якості для партії в цілому.

У випадку, коли якість однієї з частин розірваної партії перевищуватиме граничнодопустимі значення, частини розірваної партії вважаються окремими партіями за якими середньозважене значення показників якості не визначається.

Пунктом 5.12. зазначеного договору встановлено, що фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах прийому-передачі вугілля.

Відповідно до п. 5.13. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., постачальник і покупець мають право залучати до визначення кількісних та якісних показників вугілля, яке надходить на ТЕС, незалежного експерта. Строки залучення, обсяги, партії, вантажовідправники/вугледобувні підприємства, особа незалежного експерта та ін. погоджується сторонами письмово. Погоджений незалежний експерт самостійно проводить дії по встановленню кількісних та якісних показників вугілля та результати його експертизи приймаються, до розрахунку беззаперечно обома сторонами.

Згідно з п. 5.14. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у разі порушення вимог пунктів 5.4., 5.6., 5.8. та 5.9. договору, постачальник не приймає претензій покупця стосовно кількості та якості вугілля, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вугілля, стосовно якого порушено порядок приймання, за показниками кількості та якості зазначеними у перевізних документах та посвідченнях про якість.

Відповідно до п. 5.15. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., в процесі підготовки відібраних проб вугілля на ТЕС вантажоотримувача здійснюється приготуванню 3 (трьох) зразків лабораторної проби від партії вугілля.

Третій зразок (екземпляр) лабораторної проби надається покупцем постачальнику/вантажовідправнику на письмову вимогу постачальника.

Результати хіманалізу третього (контрольного) зразка лабораторної проби мають інформаційний характер і використовуватись для розрахунку вартості вугілля не можуть.

Якщо різниця між показниками хіманалізу третього (контрольного) зразка лабораторної проби та результатами хімлабораторії ТЕС вантажоотримувача, більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 покупець, на письмову вимогу постачальника, надасть постачальнику/вантажовідправнику другий (арбітражний) зразок лабораторної проби для спільного визначення якісних показників вугілля в партії, які приймаються до розрахунку беззаперечно обома сторонами.

Місце виконання хіманалізу другого (арбітражного) зразка лабораторної проби погоджується сторонами додатково.

Будь-який із зразків проби зберігається до моменту підписання акту звіряння по кількості та якості вугілля.

Згідно з п. 6.1. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., для здійснення безперебійного та оперативного приймання вугілля на ТЕС, покупець та постачальник вугілля мають право спільно приймати вугілля за кількістю та якістю, у зв'язку з чим зобов'язані вчиняти всі необхідні дії та підписувати відповідні документи (акти).

Відповідно до п. 6.2 № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у разі прийняття рішення про проведення спільного приймання вугілля, постачальник зобов'язаний забезпечити постійну присутність на ТЕС своїх представників, а покупець зобов'язаний допустити їх до участі у прийманні вугілля за кількістю та якістю.

Згідно з п. 6.3 зазначеного договору, під час спільного, приймання вугілля покупець зобов'язаний протягом 6 годин з моменту надходження вугілля до ТЕС вантажоотримувача, завершити його приймання за кількістю та якістю та, за умови відповідності вугілля вимогам договору, вивантажити його з загонів.

Пунктом 6.4. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., проведення спільного зважування та хіманалізу вугілля відбувається на обладнанні ТЕС вантажоотримувача, за умови вчасної його перевірки та відповідності діючим нормам та стандартам.

Відповідно до п. 6.5. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у випадку відсутності на ТЕС представників постачальника фактичні значення показників якості /кількості вугілля в партії для розрахунків за поставками беззаперечно визначаються на підставі приймання вугілля у покупця (без врахування норми нестачі та похибки опробування).

Згідно з п. 6.6. зазначеного договору, покупець та постачальник окремою угодою до цього договору погоджують період, перелік ТЕС вантажостримувачів, вугледобувних підприємств/вантажовідправників вугілля від яких буде прийматися на умовах розділу 6 договору.

У відповідності до п. 6.7. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., на взаємовідносини сторін по прийманню вугілля на умовах розділу 6 договору у випадках, якщо інше прямо не передбачене розділом 6, розповсюджуються вимоги:

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначеная и тозаров народного потребления по количеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 (Інструкція № П-6) із змінами та доповненнями;

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (Інструкція № П-7) із змінами та доповненнями;

- ГОСТ 1137-64 «Угли бурне, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правилап приемки по качеству»;

- ДСТУ 4083-2002 «Вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови»;

- ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування»;

- Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

При виникненні розбіжностей між умовами цього договору і зазначеними нормативними документами перевага надається умовам договору.

Згідно з п. 6.8. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., кількість вугілля для розрахунків по поставках визначається за результатами зважування вугілля на ТЕС спільно з представниками постачальника вугілля.

Відповідно до п. 6.9. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., вугілля у вагоні вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою вугілля у вагоні, зазначеною з перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з «Правилами видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. № 644.

Норма нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1 % маси нетто, зазначеної в перевізному документі.

Надлишки вантажу в порівнянні з масою нетто, зазначеною в перевізному документі, вважаються такими, що не перевищують норму, якщо вони не виходять за межу граничної розбіжності визначення маси нетто, що складає 0,2 %.

Згідно з п. 6.13. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах прийому-передачі вугілля.

Ціна та умови оплати за договором поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. визначені в розділі 7 даного договору.

Відповідно до п. 7.5. зазначеного договору, вартість залізничного тарифу по перевезенню вугілля залізницею оплачує постачальник. Покупець, разом з сплатою вартості вугілля, зобов'язується відшкодовувати постачальнику фактичні затрати по оплаті вартості перевезення вугілля.

Згідно з п. 8.3. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених пунктом 7.2. договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт.

Відповідно до п. 8.4. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Позивач пояснив суду, що згідно з умовами вказаного договору на адресу ВАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС у серпні 2010 року надійшов вагон з вугіллям № 65331340 за залізничною накладною № 52610712, у січні 2011 р. надійшов вагон з вугіллям № 63344238 за залізничною накладною № 48200539.

При постачанні зазначеної вугільної продукції відповідачем було порушено п. 52 Статуту залізниць України щодо завантаження вагонів без перевищення вантажопідйомності, вимоги якого розповсюджуються на взаємовідносини сторін за договором (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 р. № 644, з позивача, як одержувача вантажу у січні 2011 р. було стягнуто кошти в сумі 10 902,72 грн. за додаткові послуги за затримку вагонів, у квітні 2011 р. було стягнуто 4 741,20 грн. за перевезення надлишку вантажу, що підтверджується документами Тех.ПД, а саме: накопичувальною карткою № 27010107, 03040477; переліком № 2701 від 27 січня 2011 р., 2901 від 29 січня 2011 р., № 0404 від 04 квітня 2011 р.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., основним перевізним документом є накладна, оформлена відповідно до цього статуту, яка надається залізниці відправником разом з вантажем; накладна є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача.

При зважуванні вищезазначених вагонів на проміжній залізничній станції «Придніпровський вузол»було виявлене навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагонів.

Згідно з п. 6 Загальних положень Статуту залізниць України, правила перевезення вантажів (Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів. «Технічні умови навантаження і кріплення вантажів є обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів».

Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 344 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували йому збереження на всьому шляху перевезення.

Вантажовідправником було порушено зобов'язання щодо завантаження вагонів без перевищення вантажопідйомності, п. 4 та п. 20 Правил приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають залізничні станції. Дана норма кореспондується із п. 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334.

Частиною 2 Правил складання актів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, передбачено складання комерційних актів для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Згідно з ч. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно Статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Під час перевезення працівниками станції «Нижньодніпровський вузол»було виявлено допущені порушення щодо завантаження вагонів, про що складено акт загальної форми № 204 та комерційні акти АА № 064486/07/26, АА № 036777/217/341, із яких випливає, що вищевказані вагони були затримані на станції в зв'язку з виявленням навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагону, та перевантаження надлишку в інший вагон.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань по постачанню вугільної продукції за накладними № 52610712, № 48200539 призвело до зайво сплачених додаткових витрат Трипільською ТЕС ВАТ «Центренерго»у розмірі 15 643,92 грн.

ВАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС відповідно до п. 8.9. договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. звернулась до відповідача з претензіями № 10-1188 від 24.02.2011 р. та № 10-3291 від 27.05.2011 р. з проханням сплатити 15643,92 грн.

Однак дані претензії були залишені відповідачем без відповіді та виконання.

За таких обставин ПАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення суми збитків у розмірі 15643,92 грн., завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).

Судом враховано те, що згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано докази оплати додаткових витрат, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань, в тому числі щодо дотримання умов договору поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р. та Правил приймання вантажів до перевезення.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.12 р. заперечив проти позову, однак обґрунтувань та доказів, які доводять заперечення не надав, обставин, викладених позивачем у позовній заяві не спростував.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з ДП «Вугілля України»15643,93 грн. збитків за неналежне виконання зобовязань за договором поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10 р., у звязку з чим позовні вимоги ПАТ «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви Приватним акціонерним товариством «Центренерго»в особі ВСП Трипільська ТЕС було сплачено судовий збір у розмірі 1477,50 грн., згідно з платіжним дорученням № t\3413 від 29.11.11 р.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 01.01.11 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 37/431 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 66,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 224, 225, 525, 526, 530, 610, 611, 623, 625, 629, 650 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повіністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі Відокремленого структурного підрозділу Трипільська теплова електростанція (03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 15 643 (пятнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 92 коп. збитків, 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Центренерго»в особі Відокремленого структурного підрозділу Трипільська теплова електростанція (03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № t\3413 від 29.11.11 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 30.01.12 р.