Рішення № 21434872, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/40330.01.12 За позовомПриватного підприємства «Госпрозрахункове бюро «Енергія» доПублічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Надра»

простягнення 247 201, 22 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю від 02.12.2011 року;

від відповідача:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 15.08.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Госпрозрахункове бюро «Енергія»до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про стягнення 247201, 22 грн. заборгованості за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000476 від 06.10.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2011 року подав документи витребувані ухвалою суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.12.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року відкладено розгляд справи до 26.12.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/403 передано для розгляду судді Головіній К.І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/403 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 30.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. із відпустки, справу № 27/403 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року, справу № 27/403 прийнято до свого провадження суддею Дідиченко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.01.2012 року заперечував проти позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2008 року між Відкритим акціонерним комерційним банком «Надра»(надалі - банк) та Приватним підприємством «Госпрозрахункове бюро «Енергія»(надалі - вкладник) був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000476 (надалі - договір), за умовами п 1.1 якого вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26157002004 грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., а банк зобовязується повернути вкладникові суму вкладу 19.10.2009 року і виплачувати проценти у розмірі 22% річних.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 495 від 06.10.2008 року наявним в матеріалах справи.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи у строк, визначений у п. 1.2 договору відповідач не повернув позивачу вклад в сумі 300 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач лише 19.05.2011 перерахував позивачу суму вкладу у розмірі 300 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

У відповідності до п. 4.2 договору проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що перердує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. При розрахунку процентів приймається метож «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів по вкладу виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів в календарному році.

Таким чином, договором встановлено правило сплати процентів за користування вкладом за фактичний термін такого користування до дня фактичного повернення вкладнику суми вкладу. З цих підстав не приймається судом до уваги заперечення відповідача щодо нарахування відсотків після закінчення строку дії договору.

Так, суд зазначає, що після порушення зобов'язання обов'язки винної сторони не зменшуються внаслідок закінчення строку дії договору, тобто сторона не позбавляється необхідності платити проценти за користування коштами у випадку закінчення строку дії договору, а збільшуються, оскільки винна сторона не лише не звільняється від сплати процентів, а ще має додатковий обов'язок - сплачувати неустойку, а тому посилання відповідача на відсутність підстав нарахування і стягнення процентів після закінчення строку дії договору строкового банківського вкладу від 06.10.2008 року є необгрунтованими та судом відхиляються.

Згідно із п. 1.2 договору датою повернення суми вкладу є 19.10.2009 року.

Зважаючи на те, що відповідачем був повернутий позивачу вклад 19.05.2011 року, у відповідності до умов п. 4.2, 4.3 договору, він зобовязаний нараховувати та сплачувати позивачу проценти за весь період користування вкладом до 19.05.2011 року.

Відповідно до п. 4.4 договору сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно, не пізніше 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, після 18.10.2009 року відповідач не нараховував та не сплачував позивачу проценти за користування вкладом.

Зважаючи на фактичний період знаходження суми вкладу в розмірі 300000, 00 грн. у відповідача до 19.05.2011, а також враховуючи той факт, що у строки та в порядку, визначеними п.п. 4.2, 4.3, 4.4 договору, відповідачем відсотки за період з 19.10.2009 року по 18.05.2011 року не сплачувалися, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків за користування вкладом за період з 19.10.2009 року по 18.05.2011 року в розмірі 101 311, 03 грн.

Згідно із ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” № 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” № 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, зважаючи на фактичний термін користування вкладом, та беручи до уваги те, що банком сума відсотків в повному обсязі не сплачена, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми несплачених відсотків у розмірі 101311, 03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення вкладу у сумі 78828, 91 грн. за період з 19.10.2009 року по 18.05.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки договором строкового банківського вкладу № 16/2008/Ю000476 від 06.10.2008 року не було передбачено такого забезпечення виконання зобовязання як пеня, то суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 13815, 14 грн. та збитки від інфляції у розмірі 53246, 14 грн. за період з 19.10.2009 року по 18.05.2011 року.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти задоволення вказаних позовних вимог, відповідач зазначає, що Постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 № 59 “Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку “Надра” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (10.02.2009-10.02.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 10.02.2009 до 10.08.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобовязань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та збитків від інфляції.

Так, відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобовязання (Постанова ВСУ № 4/719 від 08.11.2010 року).

Враховуючи зазначене, перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1058, 1060, 1061 ГК України, статтями 625 ЦК України, статтями 33, 35, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Госпрозрахункове бюро «Енергія»(69123, м. Запоріжжя, вул. Г. Сапожнікова, 8-Б; код ЄДРПОУ 19269348), проценти за користування вкладом у сумі 101311 (сто одна тисяча триста одинадцять) грн. 03 коп., збитки від інфляції у розмірі 53 246 (пятдесят три тисячі двісті сорок шість) грн. 14 коп., 3 % річних у розмірі 13815 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 14 коп., 1 683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 69 коп. державного мита та 160 (сто шістдесят) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 07.02.2012 року.