Рішення № 21434445, 25.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/43225.01.12 За позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО

Україна»

До:Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про стягнення 4260,60 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 551 від 31.12.10 р.

ОСОБА_2. дов. № 25 від 10.01.12 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення 4260,60 грн. суми страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 08.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/432 та призначено її розгляд на 21.12.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити; заявив клопотання про здійснення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України з метою витребування інформації стосовно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано автомобіль «Audi», державний номер НОМЕР_1, який діяв станом на 21.10.08 р.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив та направив судовий запит до МТСБУ з метою витребування інформації стосовно вищезазначеного полісу.

Представник відповідача у судове засідання не звився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов суду не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 21.12.11 р. з метою здійснення судового запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України, суд вважає за необхідне відкласти розгляд даної справи № 37/432 розгляд справи було відкладено на 25.01.2012 р.; витребувано шляхом направлення відповідного судового запиту у Моторного (транспортного) страхового бюро України в строк до 20.01.12 р. інформацію стосовно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Audi», державний номер НОМЕР_1, зазначивши серію та номер полісу, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, імя та по-батькові /найменування страхувальника; повторно зобовязано відповідача надати суду письмовий відзив на позов з доказами направлення на адресу позивача.

19.01.12 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, яку було долучено до матеріалів справи.

20.01.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю ат розглядати справу № 37/432 за його відсутності.

У судовому засіданні 25.01.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.12 р. не зявився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2008 р. по проспекту М.Бажана в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Audi», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3., та автомобіля «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом «Audi», державний номер НОМЕР_1, під час розїзду не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, складена старшим інспектором відділу оформлення ДТП з обслуговування Дарницького району підпорядкованого УДАФ ГУ МВС України в м. Києві, та постанова Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2008 року в адміністративній справі № 3-54692/08, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2008 року в адміністративній справі № 3-64692/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4. та який належить ОСОБА_5

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна». Яка була перейменована на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності № 310553457 від 11.03.08 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, замовив ТОВ «Естімейт»проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, засланого власнику вищезазначеного автомобіля.

29.10.08 р. було складено акт огляду транспортного засобу «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2 № НОМЕР_3.

Звітом з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 2257 від 31.10.2008 р., складеним спеціалістом ОСОБА_6. (вища технічна освіта, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМ України МФ № 5151 від 02.06.07 р., свідоцтво ФДМ України про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5447 від 07.08.07 р.), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, яка становить 3793,49 грн.

На підставі повідомлення про автоаварію, заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 31.10.08 р., звіту № 2257 від 31.10.2008 р. та рахунку СП «Автомобільний дім Україна-Мерседес-Бенц»Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО України»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 37527 від 10.11.2008 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 4260,60 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності № 310553457 від 11.03.08 р. виконав належним чином, перерахувавши платіжним дорученням № 11667 від 02.12.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 4260,60 грн. на рахунок СП«Автомобільний дім Україна-Мерседес-Бенц»за ремонт автомобіля «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2.

Враховуючи те, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2008 року в адміністративній справі № 3-54692/08 ОСОБА_3, який керував автомобілем «Audi», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки автомобіля «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю автомобіля «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2.

Відповідальність власника транспортного засобу «Audi», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВА/2249674.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на підставі на підставі договору страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності № 310553457 від 11.03.08 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.10.2008 р. по проспекту М. Бажана в м. Київ, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_5 власнику автомобіля «Mersedes-Benz B 200», державний номер НОМЕР_2, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 - Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4260,60 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Audi», державний номер НОМЕР_1, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 18/31-10-11 від 31.10.11 р.

Проте Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки позивачем не надано суду необхідних доказів розрахунку своїх позовних вимог.

Судом не приймаються зазначені доводи відповідача, оскільки в матеріалах справи № 37/432 містяться всі необхідні документи і докази в обґрунтування позовних вимог позивача, та в силу норм Закону України «Про страхування»відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу суму витрат понесених на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, на підставі договору страхування автотранспорту № 1029-а/08М від 12.07.08 р.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2249674 передбачена франшиза у розмірі 510 грн., що підтверджено інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

У відповідності до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно зі ст. 12. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4260,60 грн. підлягають задоволенню частково, в розмірі 3750,60 грн., оскільки позивач не врахував суму франшизи за полісом ВА/2249674 у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(вул. Глибочицька, буд. 33-37, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(вул. Воровського, 33, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 16285602) 3 750 (три тисячі сімсот пятдесят) грн. 60 коп. збитків у вигляді суми невиплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 30.01.2012 р.