Рішення № 21434356, 02.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-40/308-201202.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 8041,76 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю від 28.11.11 р.;

від відповідача: ОСОБА_2. - за довіреністю № 08-03-28/36-12 від 13.01.12.

У судовому засіданні 02.02.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 8 041,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.06.08 р. між відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/013655.

22.04.09 в результаті ДТП транспортному засобу страхувальника було завдано шкоду на суму 8386,76 грн, відповідно до страхового акту № 31/38/9878 від 07.05.09 р позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 8041,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3047 від 22.06.09.

Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. (іншого учасника ДТП) на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом № ВС/4370373, тому відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму в розмірі 8041,76 грн. в порядку регресу.

Ухвалою суду від 11.01.12 порушено провадження у справі № 5011-40/308-2012 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.02.12.

У судове засідання 02.02.12 представники сторін з'явились, представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог на 510,00 грн, зменшені позовні вимоги в розмірі 7531,76 грн підтримав в повному обсязі. Представник відповідача зменшені позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва встановив:

19.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», що змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (позивач, страховик) та фізичною особою ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/013655.

Відповідно до умов договору позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля a Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1. До страхових випадків за вказаним договором, зокрема, відноситься дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Відповідно умов договору страхування наземного транспорту № 32-31/38/013655 останній діє з 06.06.08 по 05.06.09.

З довідки № 2468 від 27.04.09 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області вбачається, що 22.04.2009 в м. Донецьку на перехресті вул. Челюскінців та просп. 25-річчя РККА сталась ДТП за участю наступних транспортних засобів: автомобіль el»д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. та автомобіль Auris», д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4., під керуванням ОСОБА_5. ДТП сталась внаслідок того, що ОСОБА_3 не переконався в безпеці своїх дій, виконуючи рух заднім ходом, та здійснив зіткнення з автомобілем Auris», д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вина ОСОБА_3. підтверджується постановою Будьоннівського районного суду міста Донецька від 21.05.09 у справі 3-1287/09.

Згідно Висновку спеціаліста № 31/38/9878 розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля a Auris», д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час ДТП складає 8386,76 грн.

Відповідно до страхового акту № 31/38/9878 від 07.05.2009р., пошкодження транспортного засобу Auris», д.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 8041,76 грн.

Згідно платіжного доручення № 3047 від 22.06.2009 р. позивачем було сплачено страхове відшкодування в сумі 8041,76 грн. на рахунок ТОВ «Автогалс» згідно заяви страхувальника від 23.04.09.

Як вбачається з матеріалів справи згідно Полісу серії ВС № 4370373 від 26.12.2008 р. (тип 3) між відповідачем, як страховиком, та фізичною особою ОСОБА_3. як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 27.12.2008 р. до 26.12.2009 р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 35 000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль » д.н. НОМЕР_2.

Позивач звернувся до відповідача із претензією (заявою на виплату відшкодування в порядку регресу) № УН 644 від 14.04.2010 р., що була отримана відповідачем 19.04.11, відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 8 041,76 грн. Проте відповідач відповіді на претензію не надав, страхове відшкодування в порядку регресу позивачу не виплатив.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем » д.н. НОМЕР_2, підтверджується постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21.05.2009 у справі № 3-1287/09.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Auris», д.н. НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС № 4370373), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/013655, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в межах ліміту відповідальності з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в розмірі 7 531,76 грн.

Позовні вимоги відповідачем визнані. Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 531,76 грн страхового відшкодування.

Відповідно до п.4.6 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48А, ідентифікаційний код 20113829) 7 531 (сім тисяч пятсот тридцять одну) грн 76 коп. страхового відшкодування, 1 316 (одну тисячу триста шістнадцять) грн 47 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 07.02.2012 р.