Рішення № 21434312, 03.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/50703.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 4 від 03.01.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 0301/12-20 від 03.01.2012р.);

В судовому засіданні 03.02.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(надалі СТДВ «Гарантія», відповідач) суми збитків у розмірі 20368, 12 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Уніка»на підставі договору страхування, що оформлений страховим сертифікатом № 011100/0431/0000037/від 23.01.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Honda Civic, державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована СТДВ «Гарантія»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 20368, 12 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив про відсутність підстав вважати обгрунтованими вимоги позивача, оскільки ним до заяви не було додано всіх необхідних документів для прийняття рішення про здійснення страхової виплати, окрім того розмір відшкодування має бути зменшений на розмір франшизи передбачений договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/8363248).

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування, що оформлений страховим сертифікатом № 011100/0431/0000037/ від 23.01.2010р. у ЗАТ «СК «Кредо-Класик», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Honda Civic, державний номер НОМЕР_2, страхувальником по договору є ОСОБА_3, вигодонабувачем ПАТ «ОТП Банк».

Під час розгляду адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_4 Київським районним судом міста Одеси, підтверджено факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди 18.12.2010р. зіткнення за участю автомобіля Audi, державний номер НОМЕР_1 з автомобілем Honda Civic, державний номер НОМЕР_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4. вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Київського районного суду міста Одеси від 16.02.2011р., справа 3-428 2011 рік.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Honda Civic, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 889 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, що складений 06.01.2011р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ОСОБА_5 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1217 від 29.02.2008р.), складає 20368, 12 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля 23311, 07 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 18.12.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00058390 від 31.01.2011р. по договору страхування № 011100/0431/0000037/ від 23.01.2010р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 22631, 07 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 003789 від 02.02.2011р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб автомобіль Audi, державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Honda Civic, державний номер НОМЕР_2, взято на страхування СТДВ «Гарантія»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8363248.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Audi, державний номер НОМЕР_1 підтверджується постановою Київського районного суду міста Одеси від 16.02.2011р..

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Audi, державний номер НОМЕР_1 була застрахована у СТДВ «Гарантія»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/8363248).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Honda Civic, державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8363248), а до ПАТ «СК «Уніка»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 011100/0431/0000037/ від 23.01.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до СТДВ «Гарантія»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийняття рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Honda Civic, державний номер НОМЕР_2.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика. Розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Honda Civic, державний номер НОМЕР_2 у ДТП 18.12.2010р., що визначений у висновку № 889 експертного автотоварознавчого дослідження, що складений 06.01.2011р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку підтверджена таким висновком.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8363248) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 19856, 12 грн. (20368, 12 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста) 510 грн. розмір франшизи за полісом ВС/8363248), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява на виплату страхового відшкодування за від 05.04.2011р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем не заперечується, підтверджено відповіддю за вих. № 1303 від 03.01.2011р..

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1369, 15 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, оф. 13, ідент. код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська 37, ідент. код 20033533) 19856, 12 грн. (девятнадцять тисяч вісімсот пятдесят шість гривень 12 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1369, 15 грн. (одну тисячу триста шістдесят девять гривень 15 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 07.02.2012