Рішення № 21434208, 23.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/41223.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізард" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобітрейд Юей"

про стягнення 38 629,94 грн. заборгованості по договору оренди

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 03.01.2012;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізард" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мобітрейд Юей"про стягнення 38 629,94 грн. заборгованості по договору оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежитлового приміщення згідно Договору оренди № Л-01/2010 від 01.12.2010 р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 36715,89 грн. боргу, 1603,66 грн. пені, 310,39 грн. 3% річних та 1506,00 грн. судового збору.

Ухвалою від 23.12.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.01.2012.

В судове засідання 23.01.2012 представник відповідача не зявився, причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 17.01.2012 наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.01.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди Л-01/2010 (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 189,10 м2, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 84 А (далі- приміщення), а відповідач зобовязався використовувати надане приміщення відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору приміщення передається відповідачеві на підставі акту прийому-передачі протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Договору.

Згідно п.3.1. Договору плата за користування приміщенням становить 16500,00 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць та складається з орендної плати, що становить 11823,56 грн. та компенсації вартості експлуатаційних витрат, що становить 4676,44 грн.

Як слідує з пп.3.1.1 Договору сума плати за користуванням приміщенням розрахована без врахування індексу інфляції та індексується щомісячно з урахуванням зростання індексу інфляції.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що крім плати за користування приміщенням відповідач зобовязався сплачувати позивачеві такі компенсаційні платежі, як компенсацію вартості електроенергії та компенсацію вартості комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення).

З пп.3.3.2. Договору слідує, що компенсація вартості комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) розраховується пропорційно до займаної площі та складає: компенсація вартості теплопостачання 4368,21 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць в опалювальний період; компенсація вартості водопостачання та водовідведення 138,05 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць.

Згідно п.3.8. Договору плату за користування приміщенням за поточний місяць та інші платежі, визначені пунктом 3.2. Договору, відповідач зобовязався сплатити не пізніше десятого числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно п. 3.9. Договору по закінченню поточного місяця сторони складають акт наданих послуг який підписується уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщенням у останнього за період червень-липень 2011 року перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 36715,89 грн., серед якої 23895,42 грн. заборгованість зі сплати орендної плати, 12820,48 грн. заборгованість зі сплати компенсаційних платежів, що підтверджується актами наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.9.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1603,66 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що за порушення встановлених п.3.8. Договору термінів оплати орендної плати та компенсаційних платежів, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,1 % від суми несплаченої орендної плати та компенсаційних платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період стягнення пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 1603,66 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 310,39 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив 3.8. Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 310,39 грн. - 3% річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобітрейд Юей"(04111, м.Київ, вул. Щербакова, 53, код ЄДРПОУ 34487521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізард" (04053, м.Київ, вул. Воровського, 15, код ЄДРПОУ 30552701) 23895 (двадцять три тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 42 коп. - заборгованості зі сплати орендної плати, 12820 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 48 коп. - заборгованості зі сплати компенсаційних платежів, 1603 (одну тисячу шістсот три) грн. 66 коп. пені, 310 (триста десять) грн. 39 коп. 3% річних та 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізард" (04053, м.Київ, вул. Воровського, 15, код ЄДРПОУ 30552701) з Державного бюджету України 94 (девяносто чотири) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судовово збору, перерахованого платіжним дорученням №675 від 01.12.2011, оригінал платіжного доручення №675 від 01.12.2011 знаходиться в матеріалах справи № 7/412.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 06.02.2012