Рішення № 21434203, 02.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/64-201202.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрмістобуд"

про стягнення 47828, 80 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 18.01.2012;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрмістобуд"про стягнення 47828, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм спеціалізованої техніки згідно Договору № ОР/ТЕХ/1/2011 оренди техніки від 01.01.2011 р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 30000,00 грн. боргу, 17828,80 грн. пені, а також 1411,50 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 05.01.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.02.2012.

В судове засідання 02.02.2012 представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № ОР/ТЕХ/1/2011 оренди техніки (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у тимчасове платне користування спеціалізовану техніку для виготовлення каркасів буронабивних паль: верстат протяжний 6523, підйомний кран КС-160, кран-балка (далі-майно), а відповідач зобовязався використовувати передане майно виключно для виготовлення каркасів та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Згідно п. 3 Договору майно передається відповідачеві за актом передання-приймання не пізніше 01.01.2011.

Майно вважається переданим відповідачеві з дати підписання акту приймання-передачі майна (п. 6.1. Договору).

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що строк оренди майна визначається від дати передання майна в оренду до 31.12.2011, але не менше, ніж 90 календарних днів від дати передання майна.

Як слідує з п. 5.3. Договору та Додатку №1 до Договору, орендна плата за користування майном є фіксованою та становить 5000,00 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ 833,33 грн.

У пункті 5.4. Договору сторони погодили, що амортизаційні відрахування по відношенню до майна залишаються у розпорядженні позивача.

Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата сплачується відповідачем в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача в строк до 5 числа кожного місяця.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування майно, що підтверджується актом приймання-передачі, належним чином завірена копія якого міститься у матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що відповідач лише частково сплатив суму орендної плати, заборгувавши позивачеві за період з березня 2011 по жовтень 2011 року 30000,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зокрема, сторонами у пункті 5.2. Договору встановлено строк сплати відповідачем орендних платежів до 5 числа кожного місяця.

З метою виконання відповідачем обовязку зі сплати орендної плати, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №1 від 05.09.2011 (копія міститься в матеріалах справи).

Як вбачається з листа вих. № 197 від 20.10.2011 (копія міститься в матеріалах справи) відповідач гарантував сплатити заборгованість за Договором до 14.11.2011.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.11.5 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 17828,80 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 11.5 Договору сторони визначили, що у випадку прострочення відповідачем сплати орендної плати, останній сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на дату несплати від суми боргу за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 17828,80 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрмістобуд" (03150, м. Київ, вул. Горького, 97, код ЄДРПОУ 33398567) на користь Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (01010, м. Київ, пров. Інженерний 4-А, код ЄДРПОУ 03360880) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 17828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 80 коп. пені, та 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (01010, м.Київ, пров. Інженерний 4-А, код ЄДРПОУ 03360880) з Державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. помилково сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що перераховані платіжним дорученням № 601 від 15.12.2011, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 5011-7/64-2012.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 06.02.2012