Рішення № 21433814, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/44107.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 325,38 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 7 від 03.01.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 401/12-02 від 04.01.2012 р.

У судовому засіданні 07.02.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 325,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.09.10 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011114/4002/0000066. Відповідно до умов вказаного договору було застраховано автомобіль Fiat Linea, реєстраційний номер НОМЕР_1.

16.12.10 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Fiat Linea, реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

Сума, що була виплачена позивачем в якості страхового відшкодування страхувальнику за договором, складає 30 325,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 004187 від 04.02.11 р.

Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 (винуватець ДТП) на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом № ВЕ/5528588, тому відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України та ст.ст. 9, 27 Закону України "Про страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму в розмірі 30 325, 38 грн в порядку регресу.

Ухвалою суду від 16.12.11 порушено провадження у справі № 40/441 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.12.

У судове засідання, призначене на 17.01.12, представник позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав частково.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Судом досліджено матеріали справи та вирішено направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 07.02.12. у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребувати додаткові докази по справі.

30.01.12 через канцелярію суду надійшла відповідь на запит суду з єдиної центральної бази даних МТСБУ щодо умов полісу ВЕ/5528588.

у судове засідання 07.02.12 з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача усно заперечував проти позовних вимог, зазначивши про відсутність у відповідача полісу ВЕ/5528588 у зв'язку з його втратою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва встановив:

15.12.2010 р. о 19 год. 35 хв. по вул. Грекова, 16 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобілів «Мітсубісі» д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, «Форд» д.н. НОМЕР_2, під керуванням Данько Д.М., та «Фіат» д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва № 8742542 від 21.12.2010 р. про обставини дорожньо-транспортної пригоди.

ДТП сталось в результаті порушення водієм Новосельцевим Жаном Вадимовичем Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2011р. № 3-1254/11.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Фіат» д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3

Відповідно до звіту № 36б/12/10 від 16.01.11 про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого власнику колісного транспортного засобу, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Фиат»д.н. НОМЕР_1 склав 30 978,34 грн.

Пошкоджений автомобіль «Фиат» д.н. НОМЕР_1 був застрахований у ПрАТ “Страхова компанія “УНІКА” (позивач) на підставі Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011114/4002/0000066 від 29.09.10. терміном дії з 30.09.2010р. по 29.09.2011р., страхувальник та вигодонабувач - ОСОБА_3

16.12.10 ОСОБА_3 (страхувальник) звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту № 00058228 від 03.02.2011р. позивач, на виконання умов договору № 011114/4002/0000066 від 29.09.10, сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 30 325,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 004187 від 04.02.2011р.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

В матеріалах справи наявна інформація з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, з якої вбачається, що згідно Полісу серії ВЕ № 5528588 (тип 1) між відповідачем, як страховиком, та громадянином ОСОБА_4 як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 10.07.2010 р. до 09.07.2011р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 500,00 грн, розмір франшизи 2 % (510 грн), забезпечений транспортний засіб Мітсубісі Лансер д.н. НОМЕР_3.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою, відповідно до якої просив здійснити виплату в порядку регресу фактичних витрат позивача в сумі 30 325,28 грн. Листом від 25.07.11 № 1241 відповідач повідомив позивача про неможливість врегулювання вказаної регресної вимоги у звязку з не надсиланням позивачем повного комплекту документів, а саме: відсутні копій сертифікату субєкта оціночної діяльності, кваліфікаційного свідоцтва судового експерта, що мають додаватись до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, відсутня копія довідки ВДАЇ про пошкодження транспортного засобу «Фіат» д.н. НОМЕР_1, на копії фотознімку VIN-коду пошкодженого транспортного засобу не видно жодного символу.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем Мітсубісі Лансер д.н. НОМЕР_3, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2011 у справі № 3-1254/11.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Мітсубісі Лансер д.н. НОМЕР_3 , була застрахована у страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/5528588).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фіат» д.н. НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/5528588), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011114/4002/0000066 від 29.09.10, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.

Можливе неповідомлення страховика, яким застраховано цивільну відповідальність винної особи про настання страхового випадку також не звільняє страхову компанію від обовязку здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки положення закону надають право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: г) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п. 38.1.1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу регресну вимогу, що була отримана відповідачем (копія відповіді відповідача на регресну вимогу в матеріалах справи).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/5528588) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн, франшиза 2%, тобто 510 грн. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи: 25 500,00 грн 510 грн = 24 990,00 грн.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача щодо недостатності документів наданих позивачем, які викладені відповідачем у листі № 1241 від 25.07.2011р.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 24 990,00 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070 м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, кв. 13, ідентифікаційний код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034 м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідентифікаційний код 20033533) 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяноста) грн 00 коп. страхового відшкодування, 1 163 (одну тисячу сто шістдесят три) грн 08 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 07.02.2012 р.