Рішення № 21433658, 09.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.12 Справа № 20/5009/7992/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Логістік Компані” (83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, 7) до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування ”Рефма” (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 15)

про стягнення суми 19 200 грн. штрафу

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність №32 від 03.02.2012р.);

Від відповідача ОСОБА_2. (довіреність №196/юр від 07.02.2012р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 19 200,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/5009/7992/11, судове засідання призначено на 18.01.2012р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.02.2012р.

У судовому засіданні 09.02.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані наступним. Згідно з укладеним сторонами договором доручення № DZ/0356 від 21.06.2011р., заявки додатку №1 від 23.06.2011р. позивач зобовязався надати відповідачу послуги по організації перевезення вантажу автотранспортом по маршруту м.Прокоп”вск (Росія) м.Мелітополь (Україна). 30.06.2011р. автомобіль з вантажем відповідача прибув на прикордонний перехід між Росією та Україною, де простояв з вини відповідача (замовника) до 14.07.2011р. у звязку з тим, що останній всупереч п.3.2.5 договору своєчасно не здійснив оплату попередньої декларації. Умовами договору та Додатком-заявкою встановлено, що кожну додаткову добу позанормативного простою автотранспортного засобу, яке виникло з вини замовника під час доставки вантажу, він сплачує штраф у розмірі 800 грн. Відповідачу була надіслана вимога про сплату штрафу у розмірі 19 200 грн. з розрахунку: 24 дні понаднормативного простою х 800 грн. Вимога залишена без відповіді та задоволення, у звязку з чим заявлений даний позов. На підставі ст.ст.530, 610, 611 ЦК України, ст.218 ГК України позивач просить заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач у письмовому відзиві зазначив, що в тексті позовної заяви позивач вказує, що кількість днів простою з 30.06.201р. по 14.07.2011р. склала 14 днів, однак в розрахунок штрафу здійснює виходячи з 24 дів (24х800=19200 грн.). Крім того, в пункті 3.2.4 договору встановлений обовязок замовника оформити документи протягом 48 годин з моменту прибуття транспорту, отже даний час не може вважатися простоєм. Таким чином, у даному випадку сума штрафу може бути стягнута за 12 днів, за умови надання позивачем відповідного обґрунтування, розрахунку та підтвердження його належними доказами. Ні з умов договору, ні з СМR не вбачається, що мав місце саме простій, коли саме він почався і коли повинні були бути оформлені документи в митних органах.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс Логістік Компані” (Експедитор, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (Замовник, відповідач) укладено договір-доручення №DZ/0356 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, за яким Експедитор діючи за дорученням Замовника, в межах даного договору надає Замовнику послуги, в тому числі: здійснює організацію перевезень найманим вантажним транспортом по території України та закордонних країн на підставі відповідних заявок. Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються у заявці (п.п.1.1,1.2, 2.2.).

Відповідно до заявки-додатку №1 від 23.06.2011р. до вказаного договору ПАТ “Рефма” замовило здійснення перевезення вантажу електродвигунів, упакованих у деревяні ящики у кількості 9 штук, по маршруту: Російська Федерація, Кемеровська область, м.Прокоп”євськ Україна, Запорізька область, м.Мелітополь; дата подачі автомобіля 27.06.2011р.

Згідно з п.п.3.1.4, 3.2.4, 3.2.6 договору Замовник зобовязався забезпечити навантаження/розвантаження транспортного засобу, його митну обробку та оформлення усіх необхідних документів; забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного, ветеринарного, карантинного, екологічного та іншого контролю та здачі вантажу вантажовідправнику, а також нести витрати, повязані з проходженням такого контролю. Експедитор, в свою чергу, зобовязаний невідкладно інформувати Замовника про будь-які затримки та проблеми, що виникають при транспортуванні вантажу.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексуУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Частиною 1 ст.530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як вбачається з умов укладеного сторонами договору про надання експедиційних послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, (Замовник, клієнт) взяв на себе зобовязання щодо своєчасного оформлення усіх необхідних митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного контролю.

Матеріали справи свідчать, що 30.06.2011р. (за два робочих дні до початку вихідних) автомобіль Газель д/н НОМЕР_1 із вантажем, вказаним у заявці від 23.06.2011р., прибув на прикордонний перехід між Росією та Україною, де простояв до 14.07.2011р., що підтверджується відповідними відмітками митних органів на СМR №897360. ТОВ “Транс Логістік Компані” на адресу відповідача була направлена претензія вих.№001/07 від 06.07.2011р., в якій експедитор повідомляв, що автомобіль із вантажем простоює на прикордонному переході Гоптовка-Нехотєївка в очікуванні необхідного попереднього повідомлення від ПАТ “Рефма”, та просило прийняти термінові заходи для проходження автомобілем кордону. У відповідь на дану претензію відповідач листом №652/ко від 08.07.11р. сповістив, що простоювання автомобіля спричинено тимчасовою відсутністю коштів для оплати митних платежів та відсутністю інформації про наявність TIR CARNET на автомобіль, яким здійснюється перевезення. Листом №703/КО від 22.07.11р. відповідач гарантував оплату частини фрахту в розмірі згідно з умовами заявки, а також оплату простоювання.

03.10.2011р. позивач направив на адресу відповідача вимогу від 26.09.2011р. про перерахування суми 19200 грн. штрафу за понаднормативний простій автотранспортного засобу при здійсненні доставки вантажу по маршруту м.Прокоп”євськ (Росія) м.Мелітополь (Україна) згідно СМR №897360. При цьому, зі змісту даної вимоги вбачається, що сума штрафу була розрахована всього за 24 дні: в тому числі 14 днів простоювання на прикордонному переході з 30.06.2011р. по 14.07.2011р., а також 10 днів знаходження автомобіля на Запорізькій митниці в очікуванні митного очищення та розвантаження, яка, як зазначено у вимозі, була здійснена лише 25.07.2011р.

У пункті 6.1 договору №DZ/0356 сторони обмовили, що Замовник оплачує експедитору понаднормативне простоювання транспортного засобу, що виникають з вини Замовника, на шляху слідування або на місцях завантаження/навантаження з розрахунку 800 грн. за кожну розпочату добу простоювання, якщо інше не обумовлено в заявці. Вихідні і святкові дні включаються у понаднормативне простоювання, якщо транспортний засіб поданий за два робочих дні до їх початку. В заявці-додатку №1 від 23.06.2011р. встановлено, що за кожну додаткову добу понаднормативного простою Замовник сплачує штраф у розмірі 800 грн. для тентованого автомобіля та 1000 грн. для рефрижератора. При цьому, в пункті 3.2.4 договору встановлено, що виконання цього обовязку відповідач повинен забезпечити протягом 48 годин (2 доби) із моменту прибуття автомобіля.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Із змісту наданого суду листування сторін вбачається, що відповідач свою вину у простоюванні автомобіля з вантажем на прикордонному переході Гоптовка-Нехотєївка на митниці не заперечував, визнавав, що затримка сталася, зокрема, через відсутність коштів для здійснення необхідних митних платежів та оформлених документів.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

По-перше, зміст позовної заяви має суперечності. Так, позивач у тексті заяви спочатку зазначає, що автомобіль простояв на митниці з вини відповідача у звязку з несплатою попередньої декларації з 30.06.2011р. по 14.07.2011р., тобто 14 днів. Таким чином, із позовної заяви вбачається, що підставою позову обрано саме порушення відповідачем обовязку сплатити попередню декларацію на кордоні між Росією та Україною. У подальшому в тексті позовної заяви позивач вказує, що кількість днів понаднормативного простою 24 дні і, враховуючи встановлену в договорі суму штрафу 800 грн. за 1 добу простоювання, в прохальній частині просить стягнути суму 19200 грн. штрафу. Така ж сума штрафу була зазначена в направленій відповідачу вимозі від 26.09.2011р., в якій, між тим, крім 14 днів простою з 30.06.11р. по 14.07.11р. йшлося про те, що після прибуття вантажу 14.07.11р. на Запорізьку митницю, його очистку та вивантаження було здійснено лише 25.07.11р., що в загальній кількості і складало 24 днів. Однак, всупереч ст.ст.33,34 ГПК України позивачем не надано належних доказів у підтвердження наявності простою на Запорізькій митниці в кількості 10 днів та наявності в цьому вини відповідача, тобто взагалі не зазначені причини затримки на Запорізькій митниці в період з 15.07.2011р. по 25.07.2011р., не доведено факт порушення відповідачем в цей період своїх зобовязань які саме документи відповідачем не надані або які саме оплати не здійснено. Надані позивачем документи, навпаки, суперечать викладеним ним обставинам. Так, відповідно до підписаного сторонами Акту №ОУ-0000248 здачі-приймання робіт (наданих послуг) транспортно-експедиційні послуги з транспортування вантажу маршрутом м.Прокоп”євйськ (Росія) м.Мелітополь (Україна) автомобілем НОМЕР_1 було прийнято 21.07.11р., а не 25.07.11р. Рахунок №СФ-000238 на оплату штрафу за простій автомобіля в кількості 24 днів в сумі 19200 грн. був виставлений позивачем 13.07.2011р., дійсний до сплати до 20.07.2011р. Яким чином позивачу було відомо 13.07.2011р. що простій буде становити саме 24 дні (до 25.07.2011р.) ТОВ “Транс Логістік Компані” не обґрунтовано і не доведено.

По-друге, відповідно до Заявки додатку №1від 23.06.2011р. до договору №DZ/0356 від 21.06.2011р. адресою розвантаження вказано м.Мелітополь, вул.Профінтерна,15, тобто територія відповідача. Згідно з листом відповідача №703/КО від 22.07.2011р.(а.с.55) він просив провести розвантаження автомобіля на складі ПАТ

“ Рефма” 22.07.2011р. Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано і в судовому засіданні не доведено, що простій автомобіля на Запорізькій митниці відбувся з причин, які залежали від замовника - відповідача у справі. Згідно з п.3.1.4 договору саме позивач зобовязався негайно інформувати замовника про будь-які затримки і проблеми, які виникають при транспортуванні вантажу. Доказів такого повідомлення про причину затримки автомобіля в період з 15.07.2011р. по 25.07.2011р. позивач суду не надав. Тобто, позивач не надав доказів про те, що простій (затримка вантажу) в період з 15.07.2011р. по 25.07.2011р. залежав від відповідача.

По-третє, позивачем не враховано та залишено поза увагою встановлений у договорі нормативний строк для вчинення відповідачем відповідних дій із оформлення документів для митного проходження 48 годин (2 доби).

Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем зобовязання протягом 12 діб (із 02.07.11р. по 13.07.11р. включно. 14.07.2011р. не включається до простою, оскільки згідно з відмітки на СМR №897360 вивіз із Росії дозволено 13.07.2011р. і Харківську митницю (Україна) автомобіль пройшов 14.07.2011р.).

Доказів належного виконання своїх зобовязань щодо своєчасного оформлення митного проходження вантажу у встановлені строки або відсутності своєї вини у простоюванні автомобіля на митниці в період із 02.07.11р. по 13.07.11р. включно відповідач не надав. Таким чином, у даному випадку позивач має право на стягнення з відповідача штрафу в розмірі 9 600 грн. (12х800) за 12 діб понаднормативного простоювання автотранспортного засобу. В іншій частині позовні вимоги є недоведеними, тому позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При предявленні даного позову до заяви було додано платіжні доручення №599 від 28.11.11р. на суму 384 грн., №618 від 07.12.11р. на суму 1122 грн. про сплату судового збору в загальному розмірі 1506 грн. Отже, позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 94 грн. 50 коп. Таким чином, відповідно до ст.44 ГПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” зайво сплачена згідно з платіжним дорученням №618 від 07.12.2011р. сума 94 грн. 50 коп. підлягає поверненню із державного бюджету.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування ”Рефма” (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 15, код ЄДРПОУ 00217857, п/р26001976713717 у відділенні №1 м.Мелітополь філії ПАТ “ПУМБ”, м.Запоріжжя, МФО 313623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Логістік Компані” (83049, м.Донецьк, вул.Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 32994410, п/р26009166534 у “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, МФО 380805) суму 9 600 (девять тисяч шістсот) грн.. штрафу, суму 705 (сімсот пять) грн. 75 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Транс Логістік Компані” (83049, м.Донецьк, вул.Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 32994410) із державного бюджету суму 94 (девяносто чотири) грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням №618 від 07.12.2011р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 14.02.2012р.