Постанова № 21432086, 14.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5004/2131/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. , судді Грязнов В.В. при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1., дов.б/н., від 08.08.2011 року

Від відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен" на рішення господарського суду Волинської області від 10.01.12 р. у справі №5004/2131/11 (суддя Філатова Світлана Тимофіївна )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпроф Система Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен"

про стягнення в сумі 32 388 грн. 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.01.2012 року у справі №5004/2131/11 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен", м.Луцьк, вул.Вахтангова, 12а, код ЄДРПОУ 21749914 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпроф Система Україна", м.Київ, вул.Шолуденка, 3, офіс 204, код ЄДРПОУ 36698738; 23 074,49грн. заборгованості, 230,74грн. витрат по сплаті державного мита та 168,14грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові на суму 9 313,62 грн. заборгованості відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпроф Система Україна", м.Київ, вул.Шолуденка, 3, офіс 204, код ЄДРПОУ 36698738 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен", м.Луцьк, вул.Вахтангова, 12а, код ЄДРПОУ 21749914; 718,91грн. в повернення витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Алювіжен" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати. При цьому позов визнає в частині 1513 грн. 17 коп.. Вважає, що в решті позовних вимог пропущений строк позовної давності.

Відповідач не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що перебіг позовної давності за зобов'язаннями по поставкам ТзОВ «Алювіжен»товарів згідно видаткових накладних №АЛ-0000692 від 13.03.2008 року, №АЛ-0001200 від 05.05.2008 року, № АЛ-0001507 від 04.06.2008 року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008 року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008 року, №АЛ-0002027 від 18.07.2008 року, №АЛ-0002184 від 30.07.2008 року, №АЛ-0003155 від 10.10.2008 року, переривався у зв'язку з підписанням ТзОВ «Алювіжен»без зауважень та скріпленням печаткою актів звірки розрахунків № АС-0337 від 11 серпня 2010 року (розрахунки проводились між ДП «Алюпроф-Україна»та ТзОВ «Алювіжен»на загальну суму 23074,49 грн.); № АС-0070 від 08 січня 2009 року (розрахунки проводились між ДП «Алюпроф-Україна»та ТзОВ «Алювіжен»на загальну суму 23074,49 грн.); № АС-0142 від 18 травня 2010 року (розрахунки проводились між ДП «Алюпроф-Україна»та ТзОВ «Алювіжен»на загальну суму 23074,49 грн.), а також актом від 31 грудня 2010 року, складеним між ТзОВ «Апюпроф Система Україна»та ТзОВ «Алювіжен»на загальну суму 23074,49 грн., який відповідачем не підписаний, а отже визначена в ньому заборгованість останнім не визнана.

Не зрозуміло, на підставі чого суд першої інстанції прийшов до висновку, що борг ТзОВ в сумі 21560,78 грн. (23074,49 грн. - 1513,71 грн. = 21560,78 грн.) виник саме по причині поставок товарів згідно видаткових накладних №АЛ-0000692 від 13.03.2008 року, №АЛ-0001200 від 05.05.2008 року, № АЛ-0001507 від 04.06.2008 року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008 року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008 року, №АЛ-0002027 від 18.07.2008 року та №АЛ-0002184 від 30.07.2008 року.

Адже, ДП «Алюпроф-Україна», окрім цих поставок товарів, здійснювало ТзОВ «Алювіжен»чисельну кількість інших, що підтверджується долученими в судовому засіданні платіжними дорученнями № 3685 від 23.10.2008 року, № 3695 від 23.10.2008 року та № 3742 від 30.10.2008 року та відповідними рахунками-фактурами.

Крім того, в період з 13.03.2008 року по 10.10.2008 року (період, коли здійснювались поставки товарів у спірних правовідносинах) також неодноразово відбувались поставки між цими підприємствами. Свідченням наведеного є наступні первинні облікові документи:

1) рахунок-фактура №АЛ-0002024 від 16.07.2008 року на суму 21570,43 грн., видаткова накладна №АЛ-0002026 від 18.07.2008 на суму 21570,43 грн.;

2) видаткова накладна № АЛ-0001508 від 04.06.2008 року на суму 3593,07 грн., платіжне доручення № 2778 від 19.06.2008 року на суму 3593,07 грн. та інші.

Вищевказані документи не надавались відповідачем у зв'язку з тим, що суд першої інстанції зобов'язав ТзОВ «Алювіжен»представити лише ті документи, що стосуються виключно поставок товарів, котрі були предметом судового розгляду.

Всупереч вимогам ч.1 ст. 33 ГПК України ТзОВ «Алюпроф Система Україна»не надано жодних допустимих доказів наявності у ТзОВ «Алювіжен»боргу в розмірі 32388 грн. 11 коп., який обґрунтований в позові. Дані про заборгованість ТзОВ «Алювіжен» перед ДП «Алюпроф-Україна»на суму 32388 грн. 11 коп., вказані у договорі № 06-09-1/10 купівлі-продажу права вимоги від 06 вересня 2010 року, не можуть бути визнані допустимими доказами у справі, оскільки цей договір не відноситься до первинних облікових документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

До того ж, в цьому договорі наявні суттєві протиріччя щодо суми заборгованості ТзОВ «Алювіжен»перед ДП «Алюпроф-Україна».

Так, згідно п. 1.1 договору, загальна сума боргу становить 32388 грн. 11 коп.

Разом з тим, відповідно до положень 2.1 договору, його ціна (договору) становить 23074,49 грн., яка з точністю до копійки дорівнює сумі боргу у відносинах постачання між цими підприємствами, вказаній у трьох вищенаведених актах звірки розрахунків.

Більш того, згідно актів прийому-передачі документів, який є невід'ємним додатком до договору про відступлення права вимоги від 06 вересня 2010 року, заборгованість з оплати поставлених ДП «Алюпроф-Україна»товарів на адресу ТзОВ «Алювіжен»становить 1513,71 грн., тобто сума, зазначена в акті звірки розрахунків № АС-0070 від 08.01.2009 року.

Доводи суду першої інстанції про те, що заборгованість в сумі 23074,49 грн. встановлена на підставі видаткових накладних №АЛ-0000692 від 13.03.2008 року, №АЛ-0001200 від 05.05.2008 року, №АЛ-0001507 від 04.06.2008 року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008 року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008 року, №АЛ-0002027 від 18.07.2008 року, №АЛ-0002184 від 30.07.2008 року, №АЛ-0003155 від 10.10.2008 року, не можна прийняти до уваги, оскільки ці документи взагалі не підтверджують наявність боргу. Не є допустимим доказом вимога ТзОВ «Алюпроф Система Україна»№ 249 від 16.06.2011 року про сплату боргу, в якій лише йдеться мова про існування такого боргу.

Вимога позивача про повернення ТзОВ «Алювіжен»боргу в сумі 32388,11 грн. від 23 вересня 2011 року № 282 направлена з відділення поштового зв'язку 21 жовтня 2011 року, що підтверджується відповідним штемпелем на описі вкладення у цінний лист.

Цього ж числа, тобто 21 жовтня 2011 року, позивачем з відділення поштового зв'язку на адресу ТзОВ «Алювіжен»надіслана позовна заява про стягнення заборгованості в розмірі 32388,11 грн.

Отже, з врахуванням положень, ч.3 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.1 ГПК України, на час звернення позивача з позовом до суду, спору про право між позивачем та відповідачем в частині сплати ТзОВ «Алювіжен»боргу в сумі 9313,62 грн. (32388,11 грн. - 23074,49 грн. = 9313,62 грн.) не існувало, оскільки товариство мало виконати обов'язок в такій сумі у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто після фактичного подання позову до суду. Так як спірних правовідносин не виникло, то у ТзОВ «Алюпроф Система Україна»не було підстав для звернення з позовом до суду в частині стягнення з ТзОВ «Алювіжен»заборгованості в розмірі 9313,62 грн.

Після складання акту звірки розрахунків АС-0337 від 11 серпня 2010 року між ТзОВ «Алювіжен»та ДП «Алюпроф Україна»із заборгованістю замовника (ТзОВ «Алювіжен») в розмірі 23074,49 грн. і до укладення останнім договору № 06-09-1/10 купівлі-продажу права вимоги від 06 вересня 2010 року з ТзОВ «Алюпроф Система Україна»фактично сплинув один місяць. Однак, позивачем не надано доказів того, що вказана сума заборгованості не була погашена ТзОВ «Алювіжен»до укладення названого договору.

В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Явка сторін обов"язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Позивач в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду доводи апелянта заперечує. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив, що предметом спору є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпроф Система Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алювіжен» про стягнення 32 388,11грн. заборгованості за алюмінієві профілі і комплектуючі, отримані по видатковим накладним №АЛ-0000692 від 13.03.2008 року, №А/1-0001200 від 05.05.2008 року, №АЛ-0001507 від 04.06.2008 року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008 року, №А/1-0002184 від 30.07.2008, №АЛ-0002027 від 18.07.2008 року, №АЛ-0003155 від 10.10.2008 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Дочірнім підприємством "Алюпроф-Україна" по вказаним видатковим накладним було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Алювіжен" алюмінієві профілі і комплектуючі. Отримання товару відповідачем стверджується відмітками відповідача на видаткових накладних да довіреностями ЯОР №522537 від 30.04.2008р., ЯОР №522634 від 03.06.2008р., ЯПК №534465 від 26.06.2008р., ЯПК №534512 від 29.07.2008р., НБЛ №286036 від 17.07.2008р., ЯПК №534722 від 10.10.2008р.

06.09.2010р. між Дочірнім підприємством "Алюпроф-Україна" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алюпроф Система Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги №06-09-1/10, згідно якого продавець передає покупцю, а покупець приймає право вимоги оплати заборгованості по зазначеним накладним у Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен" на суму 32 388,11грн.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДП "Алюпроф-Україна" відпустило ТзОВ "Алювіжен" товар по видатковим накладним №АЛ-0000692 від 13.03.2008 року, №А/1-0001200 від 05.05.2008 року, №АЛ-0001507 від 04.06.2008 року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008 року, №А/1-0002184 від 30.07.2008, №АЛ-0002027 від 18.07.2008 року, №АЛ-0003155 від 10.10.2008 року на суму 74 708,83грн.

Одержання товарів по вказаним видатковим накладним стверджується відмітками про отримання на вказаних видаткових накладних та довіреностями ЯОР №522409 від 12.03.2008р., ЯОР №522537 від 30.04.2008р., ЯОР №522634 від 03.06.2008р., ЯПК №534465 від 26.06.2008р., ЯПК №534512 від 29.07.2008р., НБЛ №286036 від 17.07.2008р., ЯПК №534722 від 10.10.2008р.

У видаткових накладних міститься посилка на рахунки-фактури та не встановлені дати проведення оплат.

Умова продажу згідно видаткової накладної №АЛ-0000692 від 13.03.2008р. - безготівковий розрахунок, по накладних №АЛ-0001200 від 05.05.2008р., №АЛ-0001507 від 04.06.2008р., №АЛ-0001831 від 27.06.2008р., №№АЛ-0001834 від 27.06.2008р., №АЛ-2184 від 30.07.2008р., №АЛ-0002027 від 18.07.2008р., №АЛ-0003155 від 10.10.2008р. - попередня оплата.

08.01.2009р. між ДП "Алюпроф-Україна" (первісний кредитор) та ТзОВ "Алювіжен" проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.10.2008р. по 31.12.2008р., оформлену актом звірки розрахунків №АС-0070 від 08.01.2009р., підписаним без зауважень та скріпленим печатками сторін, яким визначена заборгованість за ТзОВ "Алювіжен" на початок періоду в сумі 21 560,78грн. та поточний відпуск товару та розрахунки за нього. Заборгованість на кінець періоду становила 23 074,49грн. (а.с. 51).

В подальшому між сторонами 18.05.2010р., 11.08.2010р. були проведені звіряння розрахунків, оформлені актами звірки розрахунків №АС-0142 від 18.05.2010р., №АС-0337 від 11.08.2010р., підписаними без зауважень та скріпленими печатками сторін, якими підтверджується заборгованість в сумі 23 074,49грн. (а.с. 50, 52).

06.09.2010р. між ДП "Алюпроф-Україна" (первісний кредитор) та ТзОВ "Алюпроф Система Україна" (кредитор) укладено договір купівлі-продажу права вимоги №06-09-1/10, згідно з яким первісний кредитор передав кредитору, а кредитор прийняв право вимоги оплати заборгованості у ТзОВ "Алювіжен" по видатковим накладним №АЛ-0000692 від 13.03.2008р., №АЛ-0001200 від 05.05.2008р., №АЛ-0001507 від 04.06.2008р., №АЛ-0001831 від 27.06.2008р., №№АЛ-0001834 від 27.06.2008р., №АЛ-2184 від 30.07.2008р., №АЛ-0002027 від 18.07.2008р., №АЛ-0003155 від 10.10.2008р. на загальну суму 32 388,11грн. Ціна продажу права вимоги - 23 074,49грн. (а.с. 38-40).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Пунктом 1 ст. 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Письмову вимогу про заміну кредитора надіслано новим кредитором 16.06.2011р. за вих. №249, якою повідомлено про заміну кредитора та сплату боргу в розмірі 23 074,49грн. на користь ТзОВ "Алюпроф Система Україна" (а.с. 23). До вимоги долучений акт звірки розрахунків №АС-0337 від 11.08.2010р., яким стверджується борг в сумі 23 074,49грн.

23.09.2011р. ТзОВ "Алюпроф Система Україна" у листі №282 повідомило відповідача про помилкове зазначення у вимозі №249 від 16.06.2011р. суми боргу: замість 32 388,11грн. помилково вказана сума 23 074,49грн. та вимагало сплатити борг у сумі 32 388,11грн. на користь нового кредитора (а.с. 26).

Відповідач борг заперечив, посилаючись одночасно на відсутність боргу та передачу по договору №06-09-1/10 від 06.09.2010р. боргу в сумі 1513,71грн. згідно акту прийому-передачі документів до договору, пропуск строку позовної давності відповідно до ч.1 ст.692, абз.2 ч.5 ст.261 ЦК України; відсутність боргу в сумі 9 313,62грн. відповідно до актів звірки №АС-0070 від 08.01.2009р., №АС-0142 від 18.05.2010р., №АС-0337 від 11.08.2010р.

Згідно поданих позивачем накладних та довіреностей відпуск товарів відбувся в період з 13.03.2008р. по 10.10.2008р. У накладних визначена попередня оплата. Рахунки до даних накладних суду не надані. Рахунки, долучені до заперечень від 06.01.2012р. №АЛ-0003125 від 21.10.2008р., №АЛ-0003145 від 22.10.2008р., №АЛ-0003232 від 30.10.2008р. не стосуються спірних накладних та виходять за межі позовних вимог.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права (ст.ст. 257, 261 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В силу ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи на те,що договірні відносини між сторонами не існували, а в накладних передбачена попередня оплата, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття. Саме з моменту прийняття товару у продавця виникло право на предявлення вимоги, яке повинно бути реалізовано в межах строку позовної давності - 10.10.2011р. Позивач звернувся до суду згідно поштового штемпеля 21.10.2011р.

Проте, до матеріалів справи відповідачем до відзиву долучені акти звірки розрахунків №АС-0070 від 08.01.2009р., №АС-0142 від 18.05.2010р., №АС-0337 від 11.08.2010р., підписані без зауважень та скріплені печатками сторін, якими стверджується борг відповідача в сумі 23 074,49 за період з 01.10.2008р. станом на 31.07.2010р. (а.с. 50-52).

В силу ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Акти звірки розрахунків є первинною формою фіксації юридично значимих дій сторін, і ними, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Актами №АС-0070 від 08.01.2009р., №АС-0142 від 18.05.2010р., №АС-0337 від 11.08.2010р. встановлено непогашену заборгованість відповідача перед первісним кредитором, що свідчить про визнання останнім боргу в сумі 23 074,49грн. станом на 31.07.2010р. та переривання строку позовної давності.

Вказана правова позиція знайшла відображення у Постанові Верховного Суду України від 24.04.2007р., Постанові Вищого господарського суду України №14/609 від 10.10.2007р. тощо.

Зважаючи на те, що відповідачем визнано борг в сумі 23 074,49грн., саме стосовно цієї суми і перервано строк позовної давності.

Пунктом 1 ст. 261 ЦК України визначено початок перебігу строку позовної давності, який починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку перебіг позовної давності стосовно 9 313,62грн. заборгованості почався з 10.10.2008р. і закінчився 10.10.2011р. Звернення до суду відбулося 21.10.2011р. (згідно поштового штемпеля).

Згідно п.п. 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем заявлено про сплив позовної давності та клопотання про її застосування.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про пропуск строку позовної давності в частині стягнення 9313 грн. 62 коп. відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права. Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо відсутності боргових зобов"язань та фактичного боргу в сумі 1513,71грн. на час уступки права вимоги згідно акту прийому-передачі документів до договору купівлі-продажу права вимоги, оскільки ці твердження спростовуються змістом п.1.1 договору та 1.3 акту прийому-передачі, згідно яких передано право вимоги по видатковим накладним №АЛ-0000692 від 13.03.2008р., №АЛ-0001200 від 05.05.2008р., №АЛ-0001507 від 04.06.2008р., №АЛ-0001831 від 27.06.2008р., №№АЛ-0001834 від 27.06.2008р., №АЛ-2184 від 30.07.2008р., №АЛ-0002027 від 18.07.2008р., №АЛ-0003155 від 10.10.2008р. на загальну суму 32 388,11грн.

Твердження про відсутність заборгованості належними доказами (платіжними дорученнями, банківськими виписками) не підтверджено. Вимоги суду щодо представлення відповідачем доказів часткової оплати (платіжні доручення, банківські виписки тощо) та зустрічного розрахунку оплат за товар, отриманий по видатковим накладним №АЛ-0000692 від 13.03.2008року, №А/1-0001200 від 05.05.2008року, №АЛ-0001507 від 04.06.2008року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008року, №А/1-0002184 від 30.07.2008, №АЛ-0002027 від 18.07.2008року, №АЛ-0003155 від 10.10.2008року відповідачем не виконані.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в підтвердження боргу надав суду первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні та довіреності. Відповідач, заперечуючи борг, на вимогу суду, доказів оплати суду не надав, зустрічний розрахунок заборгованості не представив.

Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів спростовуються доданими до позовної заяви видатковими накладними, довіреностями.

Таким чином є доведеною заборгованість в сумі 23 074,49грн., яка стверджується видатковими накладними №АЛ-0000692 від 13.03.2008року, №А/1-0001200 від 05.05.2008року, №АЛ-0001507 від 04.06.2008року, №АЛ-0001831 від 27.06.2008року, №АЛ-0001834 від 27.06.2008року, №А/1-0002184 від 30.07.2008, №АЛ-0002027 від 18.07.2008року, №АЛ-0003155 від 10.10.2008року, довіреностями ЯОР №522409 від 12.03.2008р., ЯОР №522537 від 30.04.2008р., ЯОР №522634 від 03.06.2008р., ЯПК №534465 від 26.06.2008р., ЯПК №534512 від 29.07.2008р., НБЛ №286036 від 17.07.2008р., ЯПК №534722 від 10.10.2008р., актами звірки розрахунків №АС-0070 від 08.01.2009р., №АС-0142 від 18.05.2010р., №АС-0337 від 11.08.2010р., підписаним без зауважень та скріпленими печатками сторін, договором купівлі-продажу права вимоги №06-09-1/10 від 06.09.2010р., вимогою №249 від 16.06.2011р., відповідачем належними доказами не оспорена та підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен" в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

До апеляційної скарги апелянт додав копії рахунку-фактури №АЛ-0002024 від 16.07.2008 року, видаткову накладну №АЛ-0002026 від 18.07.2008 року на суму 21570 грн. 43 коп., видаткову накладну №АЛ-0001508 від 04.02.2008 року на суму 3593,07 грн. Неможливість представлення даних документів суду першої інстанції пояснює тим, що суд першої інстанції зобов"язував представити лише ті документи, що стосуються виключно поставок, котрі були предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Заявник недовів неможливість надання вказаних документів суду першої інстанції. Він не був позбавлений права крім витребуваних судом документів, що стосуються поставок по договору уступки вимоги надати інші документи які вважав за необхідне. Суд першої інстанції такої заборони не вчиняв.

Місцевим господарським судом розподілені судові витрати та витрати на послуги адвоката відповідно до ст.49 ГПК України.

Оскільки відповідачем понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2500грн. стверджується угодами про надання правової допомоги №05/32-11 від 04.11.2011р., №05/37-11 від 17.11.2011р., квитанціями №05/32-11 від 04.11.2011р. на суму 1000грн., №05/37-11 від 22.11.2011р. на суму 1 500грн., ордером на ведення господарської справи від 17.11.2011р., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №451 від 23.06.2010р., довідкою про кількість робочого часу, затраченого адвокатом на ведення справи від 22.11.2011р. відповідно до Постанови КМ України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" №590 від 27.04.2006р., позовні вимоги задоволені частково, витрати на оплату послуг адвоката відповідача слід покласти на позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 718,91грн. згідно зі ст. 49 ГПК України.

Оскільки спір до суду, в частині задоволених вимог, доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 230,74грн. та 168,14 грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно сумі задоволених вимог) покладені на нього.

Таким чином, підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алювіжен" на рішення господарського суду Волинської області від 10 січня 2012 року по справі №5004/2131/11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 10 січня 2012 року по справі №5004/2131/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5004/2131/11 повернути в господарський суд Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

2242/12