Єдиний державний реєстр судових рішень
02.02.12
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел.678-853
Іменем України
РІШЕННЯ
31 січня 2012 року Справа №5028/8/126/2011
За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14005
до відповідача:Корпорації "Чернігівоблагропромбуд", вул..Шевченка, 42, м.Чернігів, 14027 (поштова адреса: вул. Любченко, 11, м.Чернігів, 14007)
про стягнення 27368грн.
Суддя Т.Г. Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: ОСОБА_1 підприємець (особисто)
Від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт, довіреність №140/04 від 30.12.2011р.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 27368грн. боргу по оплаті наданих послуг, повязаних з роботою крану на гусеничному ходу РДК 160-3 та крану на пневмоходу КС 5363.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання.
Відповідач в письмовому відзиві позовні вимоги визнав частково в сумі 21484грн.
Клопотання сторін про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколах судових засідань.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача та представника відповідача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
Як зазначив позивач в позовній заяві (а.с.2) в листопаді 2010 року між ним та відповідачем було укладено два договори б/н про надання послуг з експлуатації механізмів на крани КС 5363 та РДК-160-3. Зазначені договори були належним чином підписані позивачем, завірені печаткою та по два примірники кожного договору направлено для підпису голові правління Корпорації «Чернігівоблагропромбуд», які до цього дня не повернуті позивачу.
У відзиві на позов відповідачем зазначено, що письмовий договір про надання послуг з експлуатації механізмів на крани КС 5363 та РДК-160-3 між позивачем та відповідачем не укладався.
В ході розгляду даної справи жодною із сторін договір про надання послуг з експлуатації механізмів на крани КС 5363 та РДК-160-3, викладений у формі єдиного письмового документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, до матеріалів справи не надано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір, викладений у формі єдиного письмового документа, між сторонами не підписувався.
Разом з тим, як стверджує позивач, ним були надані відповідачу послуги з експлуатації крану на гусеничному ходу РДК-160-3 та крану на пневмоходу КС 5363, загальною вартістю 42368грн. На підтвердження факту надання послуг позивач посилається на акти здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) №№15/10, 16/10 від 05.11.2010р. (копії а.с.8-9), №17/10, 18/10 від 15.11.2010р. (копії а.с.10, 12), №19/10 від 30.11.2010р. (копія а.с.14), №20/10 від 09.12.2010р. (копія а.с.16), №37/11 від 19.07.2011р. (копія а.с.18) та №39/11 від 03.08.2011р. (копія а.с.19).
Як вбачається з банківської виписки з рахунку позивача (копія а.с.28-29) та платіжних доручень №248 від 17.11.2010р. та №6 від 18.01.2011р., в рахунок оплати отриманих послуг відповідачем сплачено позивачу 15000грн., що не заперечується сторонами.
За твердженням позивача, у звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань за відповідачем на даний час рахується заборгованість за отримані послуги з роботи кранів РДК-160-3 та КС 5363 в розмірі 27368грн., яку позивач й просить стягнути в судовому порядку.
За своєю правовою природою відносини, які виникли між сторонами з приводу надання послуг з роботи кранів РДК-160-3 та КС 5363, є фактично правовідносинами з надання послуг, які регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Дослідивши надані позивачем акти здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), судом встановлено, що всі акти, окрім актів №37/11 від 19.07.2011р. (копія а.с.18) та №39/11 від 03.08.2011р. (копія а.с.19), підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не довів належними доказами факт надання відповідачу послуг по перебазуванню механізмів на базу виконавця, визначених в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) №37/11 від 19.07.2011р. та №39/11 від 03.08.2011р., відповідачем факт замовлення та отримання цих послуг заперечується, в звязку з чим суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання послуг відповідачу лише по актах №№15/10, 16/10 від 05.11.2010р. (копії а.с.8-9), №17/10, 18/10 від 15.11.2010р. (копії а.с.10, 12), №19/10 від 30.11.2010р. (копія а.с.14), №20/10 від 09.12.2010р., загальною вартістю 36484грн.
Як встановлено судом вище, в рахунок оплати послуг з роботи кранів РДК-160-3 та КС 5363 відповідачем сплачено позивачу лише 15000грн.
Отже, залишок вартості послуг які прийняті відповідачем та не оплачені ним, становить 21484грн. (36484грн. 15000грн.), а не 27368грн., як стверджує позивач.
Аналіз актів здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), а також рахунків-фактур на оплату, копії яких знаходяться в матеріалах справи, свідчить, що сторонами строк оплати отриманих послуг не узгоджувався.
Оскільки сторонами не узгоджено строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті отриманих послуг, а тому в силу ст.530 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати виконання відповідачем обовязку в будь-який час, а відповідач в свою чергу мав виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення йому такої вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, в звязку з неоплатою відповідачем отриманих послуг, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 08.11.2011р. (копія а.с.20) з вимогою погасити борг до 25 листопада 2011 року, яка отримана останнім 09.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення адресату рекомендованої кореспонденції (копія а.с.21).
Вказана претензія розцінюється судом як вимога про оплату боргу в розумінні ст.530 Цивільного кодексу України, при цьому встановлення позивачем більш тривалого порівняно з визначеним законом терміну виконання відповідачем обовязку по оплаті вартості отриманих послуг, не порушує права та охоронювані законом інтереси останнього та не суперечить вимогам чинного законодавства. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач мав оплатити вартість отриманих послуг до 25.11.2011р.
Однак відповідач на вимогу позивача вартість отриманих послуг повністю не оплатив.
В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязання по оплаті вартості отриманих послуг, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості відповідач суду не представив, в звязку з чим вимога позивача підлягає задоволенню частково з урахуванням підтвердженого матеріалами справи обсягу отриманих відповідачем послуг та здійсненої часткової їх оплати.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 21484грн. боргу.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду. На момент звернення позивача до господарського суду розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, складав 1411грн.50коп. Як вбачається із платіжного доручення №285 від 08.12.2011р. позивачем фактично сплачено 1506грн. судового збору. Оскільки при поданні позовної заяви позивачем судовий збір сплачений в розмірі більшому, ніж встановлено Законом, то сума переплати 94грн.50коп. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (Корпорація «Чернігівоблагропромбуд»), вул.Шевченка, 42, м.Чернігів (ідентифікаційний код 03089986, поштова адреса: вул..Любченка, 11, м.Чернігів, п/р 26000001047011 в ПАТ «КБ Хрещатик»м.Київ, МФО 300670) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки у банківських установах відсутні) 21484грн. боргу, 1108грн.03коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки у банківських установах відсутні) з державного бюджету (рах.№31212206700002 в ГУДКС у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) 94грн.50коп. зайве сплаченого судового збору, який перерахований до державного бюджету на підставі платіжного доручення №285 від 08.12.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5028/8/126/2011 господарського суду Чернігівської області.
Суддя Т.Г. Оленич
Повне рішення складено та підписано 02 лютого 2012 року.
26.12.08
Суддя Т.Г. Оленич
Судове рішення № 21431199, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 02.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/126. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: