Рішення № 21431188, 31.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2012 року справа №5028/6/125/2011

За позовом: дочірнього підприємства фірма „Екотехніка-М”,

пр-т. ак. Палладіна, 44, корп. 8, м. Київ, 03680,

до відповідача: приватного підприємства „Бренд-Сервіс”,

вул. Щорса, буд. 53, м.Чернігів, 14017,

про стягнення 25956,17 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 13.05.2011 року,

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнім підприємством фірма „Екотехніка-М” подано позов до приватного підприємства „Бренд-Сервіс” про стягнення 25956,17 грн. боргу, в тому числі: 24628,90 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки №93/2303 від 23.03.2011 року, 44,29 грн. інфляційних нарахувань, 1074,93 грн. пені, 208,05 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. При цьому представник позивача зазначив, що після звернення позивача з даним позовом в суд, відповідач частково оплатив в рахунок погашення заборгованості 1000 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 26.12.2011р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 11.01.2012 року, які були направлені рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і яка відповідає адресі, що вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м. Чернігів, вул. Щорса, буд. 53, повернуті на адресу суду з довідкою Укрпошти, що організація за даною адресою вибула.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 року №02-5/289 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2011 року між дочірнім підприємством фірма „Екотехніка-М” (постачальник) та приватним підприємством „Бренд-Сервіс” (покупець) укладено договір поставки №93/2303.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязується в порядку та строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до даного договору.

Пунктом 8.3 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору, передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно п. 1.1 додатку №1 до договору покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку через 30 календарних днів (з відстрочкою платежу і т. п.) за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, або у вексельній формі оплати за згодою сторін.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №ЧЕ00001944 від 21.07.2011 року на загальну суму 9113,52 грн., №ЧЕ00001964 від 26.07.2011 року на загальну суму 1001,91 грн., №ЧЕ00002007 від 28.07.2011 року на загальну суму 2628,32 грн., №ЧЕ00002075 від 04.08.2011 року на загальну суму 5938,50 грн., №ЧЕ00002106 від 09.08.2011 року на загальну суму 491,73 грн., №ЧЕ00002161 від 16.08.2011 року на загальну суму 145,47 грн., №ЧЕ00002164 від 16.08.2011 року на загальну суму 567,00 грн., №ЧЕ00002428 від 13.09.2011 року на загальну суму 177,00 грн. та №ЧЕ00002448 від 15.09.2011 року на загальну суму 4810,07 грн., всього на загальну суму 24873,52 грн. Факт поставки товару також підтверджується копіями податкових накладних та копіями подорожніх листів, які містяться в матеріалах справи.

Як вказано вище, за видатковою накладною №ЧЕ00001944 від 21.07.2011 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 9113,52 грн. Як зазначає позивач, сума 244,62 грн., зайво перерахована відповідачем за раніше отриманий товар, була врахована в оплату товару за видатковою накладною №ЧЕ00001944 від 21.07.2011 року.

Отже, при проведенні розрахунку, за даною накладною сума поставленого товару складає 8868,91 грн.

Вказаний товар отриманий представником відповідача, що підтверджується підписом та відтиском штампу підприємства на вказаних видаткових накладних.

В звязку з тим, що відповідач не виконав свого грошового зобовязання по оплаті отриманого товару від позивача відповідно до договору поставки №93/2303 від 23.03.2011 року, позивач звернувся до суду про стягнення 24628,90 грн. вартості переданого товару.

Позивачем направлялись на адресу відповідача претензії від 05.09.2011 року та від 09.12.2011 року з вимогою оплатити вартість отриманого товару, переданого на підставі договору поставки №93/2303 від 23.03.2011, які залишені без відповіді і реагування.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаними видатковими накладними, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобовязання сплатити вартість отриманого товару.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг по оплаті відповідачем отриманого товару на суму 24628,90 грн.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

На підставі п. 8.3 договору позивачем нараховано та предявлено до стягнення пеня за період з 24.08.2011 року по 19.12.2011 року в сумі 1074,93 грн.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача 44,29 грн. інфляційних нарахувань за період з 24.08.2011 року по 19.12.2011 року та 208,05 грн. 3% річних за період з 24.08.2011 року по 19.12.2011 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про те, що позивач правомірно здійснив нарахування пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

За твердженням представника позивача, що підтверджується матеріалами справи, після звернення позивача з даним позовом в суд, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 1000 грн., а саме: 20.12.2011 року 500 грн. та 17.01.2012 року 500 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті отриманого товару своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 24956,17 грн., в тому числі 23628,90 грн. основного боргу, 44,29 грн. інфляційних нарахувань, 1074,93 грн. пені та 208,05 грн. 3% річних.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1000 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Бренд-Сервіс” (вул. Щорса, буд. 53, м. Чернігів, ідентифікаційний код 36430420, р/р 26004962482824 у відділення №1 в Чернігові філії ЗАТ „ПУМБ” м. Київ, МФО 322755) на користь Дочірнього підприємства фірма „Екотехніка-М” (пр-т. ак. Палладіна, 44, корп. 8, м. Київ, р/р 26005301772 в ПАТ „БАНК ФОРУМ” м. Київ, МФО 322948, ідентифікаційний код 24363204) 23628,90 грн. боргу, 1074,93 грн. пені, 44,29 грн. інфляційних нарахувань, 208,05 грн. 3% річних та 1411,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

31.01.12