Рішення № 21430581, 14.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р.Справа № 22/5025/66/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м.Бориспіль, Київська область

до публічного акціонерного товариства "Хмельницький механічний завод", м. Хмельницький

про стягнення 3516,65грн. заборгованості, з яких 3493,96 грн. - основного боргу та 22,69 грн. - 3% річних

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - за довіреністю від 04.07.2011р., ОСОБА_2 - за довіреністю від 04.07.2011р.

відповідач: не з'явився

Повне рішення складено та підписано 14.02.2012 р.

Суть спору: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача - відкритого акціонерного товариства "Хмельницький механічний завод", в якій просить суд стягнути з останньої 3516,65грн. заборгованості, з яких 3493,96 грн. - основного боргу та 22,69 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі накладної №9240 від 21.01.2009 р. позивачем поставлено відповідачу масло для використання в промисловому, стаціонарному обладнанні (надалі - товар), а відповідачем було отримано товар згідно довіреності №АФВ 4 від 20.01.2009р. на суму 3993,96 грн. Відповідачем частково оплачено за отриманий товар в сумі 500,00 грн.

Сума в розмірі 3493,96 грн. залишена відповідачем без проведення оплати.

10.10.2011р. позивачем направлено відповідачу досудове попередження (претензія) №108 із проханням погасити суму заборгованості на протязі 7 календарних днів з моменту її отримання.

19.10.2011р. відповідачем дане досудове попередження (претензія) отримане, однак ніякого реагування з боку відповідача на попередження не було, заборгованість не погашена.

На підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 22,69 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному об'ємі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.01.2012р. не виконав, про причини суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача вказану в ЄДР рекомендованою кореспонденцією. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( згідно спеціального витягу з ЄДР станом на 31.01.2012 р. юридична адреса відповідача - м. Хмельницький, вул. Північна, будинок2), а тому вважається що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Госпордарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м.Бориспіль, Київська область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки з ЄДРПОУ АБ №360607 від 01.02.2011р.

Публічне акціонерне товариство "Хмельницький механічний завод", м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою м. Хмельницький, вул. Північна, будинок2.

Позивачем - ТзОВ "Промислові мастила" м.Бориспіль, Київська область, на адресу відповідача - ПАТ "Хмельницький механічний завод", м. Хмельницький, у відповідності до усної між сторонами домовленості, було здійснено поставку товару на суму 3993,96грн., що підтверджено накладною №9240 від 21.01.2009р. підписаною представником відповідача по довіреності №АФВ 4 від 20.01.2009р.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар, що підтверджено платіжним дорученням №2 від 02.07.2009 р. на суму 500,00грн.

10.10.2011р. позивачем направлено відповідачу досудове попередження (претензія) №108 із проханням погасити суму заборгованості на протязі 7 календарних днів з моменту її отримання.

19.10.2011р. відповідачем дане попередження отримано, однак ніякого реагування з боку відповідача на попередження не було, заборгованість не погашена.

Позивачем було проведено звірку взаємних розрахунків станом на 31.05.2011 р., згідно якої заборгованість відповідача перед відповідачем становить 3493,96 грн. Вказаний акт підписано представниками сторін та скріплено гербовими печатками.

На підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 22,69 грн.

За таких обставин, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3516,65грн., з яких 3493,96 грн. - основного боргу та 22,69 грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару за накладною №9240 від 21.01.2009р. на суму 3993,96 грн. та довіреністю №АФВ 4 від 20.01.2009р.

Наявні в матеріалах позову накладна, довіреність, зміст досудового попередження (претензії), період нарахованих трьох процентів річних свідчить проте, що оскільки за накладною №9240 від 21.01.2009р. на суму 3993,96 грн. до відповідача перейшло право власті на товар позивача, то саме вказана накладна на думку позивача є підставою для стягнення неоплаченого відповідачем товару.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується отриманням 19.10.2011р. відповідачем досудового попередження (претензії) від 10.10.2011р.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплатити вартості отриманого товару за накладною №9240 від 21.01.2009р. на суму 3493,96 грн., з врахуванням часткової сплати відповідачем боргу у розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Наявні в матеріалах справи накладна №9240 від 21.01.2009р. та довіреність №АФВ 4 від 20.01.2009р. свідчать про отримання відповідачем товару на загальну суму 3993,96 грн.

Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 3493,96 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаними накладною, довіреністю, досудовим попередженням (претензією), платіжним дорученням №350 від 02.07.2009 р., актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3493,96 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних від суми прострочення в сумі 22,69 грн., розрахованих за період з 26.10.2011р. по 12.01.2012р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок 3% річних наведений позивачем в позовній заяві, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 22,69 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 3516,65грн., з яких 3493,96 грн. - основного боргу та 22,69 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м.Бориспіль, Київська область до публічного акціонерного товариства "Хмельницький механічний завод", м. Хмельницький про стягнення 3516,65грн. заборгованості, з яких 3493,96 грн. - основного боргу та 22,69 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Хмельницький механічний завод", м. Хмельницький (вул.Північна, 2, код 01350239) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м.Бориспіль, Київська область (вул. Запорізька, 16, код ЄДРПОУ 20601546) 3493,96 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто три гривні 96 коп.) заборгованості, 22,69 грн. (двадцять дві гривні 69 коп.) три процента річних, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2,3 - позивачу (08300, м.Бороспіль, Київська обл., вул. Запорізька, 16, та 07300, м.Вишгород, Київська обл., вул. Ватутіна, 69Б), 3 - відповідачу (м.Хмельницький, вул. Північна, 2, рекомендованим) Повне рішення складено та підписано 14.02.2012р.