Рішення № 21430296, 01.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 р.                                                                      Справа №18/2969/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп", м.. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Кременчук,Полтавська область,39600

про Стягнення грошових коштів в сумі 21 889,52 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 –довіреність №0725/1 від 25.07.2011 р., ОСОБА_3-довіреність № 1109/1 від 09.11.2011року

від відповідача: ОСОБА_4 –довіреність від 09.11.2011 року, ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий 10.06.1998 року Автозаводським РВ КМУ УМВС України у Полтавській області.

В судовому засіданні 01.12.2011 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 21889,52 грн., у т.ч. 21864,36 грн. заборгованості за послуги з технічного обслуговування та ремонт автомобілю, 25,16 грн. річних за користування коштами.

У судовому засіданні представники позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов від 10.11.2011р.(а.с.21) та у поясненні від 01.12.2011р.(а.с.31), де зокрема зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами Договору №14-А/03-023 від 01.04.2010 року та ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт», обсяг вартість робіт визначаються сторонами шляхом підписання наряду-замовлення та рахунку-накладної; зазначені документи позивачем не складались та відповідачем не підписувались, в зв’язку з чим вважає, що вартість та обсяг робіт у встановленому порядку не погоджена, фактичність виконаних робіт ним особисто не перевірялась; дії вчинені його працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (зокрема щодо передачі автомобілю в ремонт, підписання документів, що підтверджують фактичне виконання відповідачем робіт та їх вартість, зокрема акту прийому-передачі виконаних робіт № ОК-000000339 від 28.01.11 р. на суму 21 864,36 грн.) без належних на то повноважень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, зокрема, що між ТОВ «Аванті Груп»(позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) існували договірні стосунки, пов'язані з наданням послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів відповідача.

Так, в порядку проведення технічного обслуговування і ремонту автомобіля марки MAN TGM 18.280, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, позивач надав відповідачу послуги, які передав на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт № ОК-000000339 від 28.01.2011 р. на суму 21 864,36 грн. Надані послуги отримані представником відповідача на підставі довіреності № б/н від 26.01.2011 р., але не відповідачем не оплачені.

Відповідач надав гарантійний лист, яким гарантував здійснення оплати за технічне обслуговування та ремонт вантажного автомобіля MAN TGM 18.280, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розстрочку до 28.02.2011 р.. Після зазначеної у гарантійному листі дати відповідач заборгованість не погасив.

27.08.2011 року позивач направив відповідачу направлено претензію № 27-А/03-161 від 26.08.2011 р. з проханням погасити заборгованість по оплаті виконаного ремонту транспортного засобу, у відповідь на яку відповідач повідомив, що заборгованості перед ТОВ «Аванті Груп»не має.

В зв’язку з наведеним позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в 21 864,36 грн. та 25,16 грн. річних за користування коштами, обчислених за період з 07.09.2011 року по 20.09.2011 року відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України.

Суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Договірні стосунки між сторонами виникли на підставі договору №14-А/03-023 від 01.04.2010 року (надалі - Договір) (а.с.69-72), відповідно п.1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ-Груп»(Виконавець) зобов’язується надавати послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Замовника) згідно доданого списку з вказівкою у ньому типів і моделей, номерів шасі і державних транспортних засобів (Додаток №1 до цього Договору), а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити вказані послуги. Відповідно до Додатку №1 до Договору транспортним засобом, що підлягає сервісному обслуговуванню є вантажний автомобіль MAN TGM 18.280, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - автомобіль). Згідно п.9.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 року.

24.12.2010 року сторонами підписано наряд - замовлення №ОК-000002752 з переліком робіт, що підлягають виконанню та акт прийому-передачи ДТЗ в ремонт (а.с.76). Як вбачається з пояснення відповідача (а.с.31), зазначені документи, з боку відповідача підписані його працівником ОСОБА_6, що діяв на підставі укладеного з відповідачем трудового договору (а.с.33).

28.01.2011 року сторонами підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт №000000339 (а.с.10-11), якім підтверджено, що виконавець в повному обсязі виконав перелічені в цьому акті роботи з використанням запасних частин та матеріалів загальною вартістю 21864,36 грн., а замовник прийняв ці роботи без претензій по строкам виконання та якості робіт. Цією ж датою сторонами підписано рахунок фактуру на оплату виконаних робіт №000000480 на суму 21864,36 грн. (а.с.8-9). З боку відповідача зазначені документи підписані водієм ОСОБА_5, що діяв на підставі укладеного з відповідачем трудового договору (а.с.32) та довіреності відповідача від 26.01.2011 року (а.с. 12). Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_5 уповноважений відповідачем отримати автомобіль з ремонту.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до п.1.ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема є договори та інші правочини. Згідно ч.1 ст.202 цього ж Кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правовідносини, що виникли між сторонами за своєю правовою природою є підрядними.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умови договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно п.34 «Передання-прийняття дорожніх транспортних засобів та їхніх складових після технічного обслуговування та ремонту»Правил надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №792 від 11.11.2002 р. (надалі –Правила), процедура приймання ДТЗ (його складових) Замовником включає в себе зокрема аналіз документації , оформленої Виконавцем та перевірку відповідності наданих Виконавцем послуг.

В даному випадку отримуючи з ремонту автомобіль, замовник одночасно отримує і результат виконаних виконавцем робіт. Враховуючи наведене, отримані гр. ОСОБА_5 за довіреністю від 26.01.2011р повноваження щодо отримання автомобілю з ремонту, з огляду на п.34 Правил та положення ст.853 Цивільного Кодексу України охоплюють повноваження щодо перевірки відповідності наданих Виконавцем послуг оформленої виконавцем документації (зокрема наряду - замовленню №ОК-000002752 від 14.12.2010 р., Акту прийому-здачі виконаних робіт №000000339 від 28.01.2011 р., рахунку - фактурі №000000480 від 28.01.2011р.).

Довіреністю від 26.01.2011 року ОСОБА_5 уповноважений відповідачем отримати автомобіль з ремонту, отже видаючи цю довіреність відповідач висловив свій намір отримати від відповідача не тільки належний йому автомобіль, але і результат виконаних позивачем ремонтних робіт.

Факт отримання автомобілю після ремонту разом з результатом виконаних позивачем робіт відповідачем не спростований.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України, правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У наданому позивачеві гарантійному листі позивач фактично визнає, що автомобіль з 14.12.2010 року передано відповідачу на сервісне обслуговування, не висловлює претензій щодо якості, обсягу, вартості виконаних робіт, натомість визнає факт здійснення робіт та заборгованість за виконані роботи в повному обсязі та просить встановити строк її погашення до 28.02.2011 року.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що відповідач прийняв до виконання, а отже схвалив правочини, вчинені його працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (зокрема дії щодо передачі автомобілю в ремонт, підписання документів, що підтверджують фактичне виконання відповідачем робіт та їх вартість). Таким чином, твердження відповідача про непогодження ним обсягу та вартості робіт судом до уваги не приймаються .

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.08.2011 року відповідач направив позивачу претензію № 27-А/03-161 від 26.08.2011 р. з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи в сумі 21864,36 грн., що підтверджується чеком «Укрпошти»№ 1907 від 27.08.2011 р. (а.с. 15). У встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України строк відповідач заборгованість не погасив.

В зв’язку з наведеним, заборгованість в сумі 21864,36 підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином 25,16 грн. річних за користування коштами, обчислені позивачем згідно наданого у позовній заяві розрахунку також підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи наведене, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Груп»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 16-А, поштова адреса 03170, м. Київ, вул. В.Кільцева,2, ідентифікаційний код 30440060 , п/р 2600200001463 в АКБ «Правекс-Банк»у м. Києві, МФО 321983) 21864,36 грн. боргу, 25,16 грн. річних, 218,90 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.

повне рішення складено 05.12.2011 року

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією