Рішення № 21430262, 13.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа № 5017/38/2012 За позовом Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна";

ддо відповідача Закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія"

про стягнення 8419,29грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 8419,29 гривень із Закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року порушено провадження у справі №65/133 та призначено до розгляду на 21 листопада 2011 року.

21 листопада 2011 року господарський суд міста Києва прийняв ухвалу про передачу справи за підсудністю в порядку ст..17 ГПК України та надіслано справу до господарського суду Одеської області.

Згідно реєстрації вхідної кореспонденції справа №65/133 надійшла до господарського суду Одеської області 3 січня 2012 року та ухвалою суду від 4 січня 2012 року порушено провадження у справі та присвоєно справі №5017/38/2012 та призначено до розгляду на 23 січня 2012 року.

Позивач на позовних вимогах наполягає. Про розгляд справи без участі представника Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" не заперечував, про що свідчать клопотання від 23.01.2012 року за вх. №2081/2012.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

16 лютого 2011 року на вулиці Привокзальній в м. Києві, автомобілем марки „Фіат” державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який належить ОСОБА_2. здійснено дорожньо транспортну пригоду, у результаті якої застрахований страховою компанією Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" автомобіль „Шевролет”, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, (договір страхування № 310515261.10 від 02.08.2010р.) отримав механічні ушкодження.

Відповідно до довідки ВДАІ про ДТП та постанови Дарницького районного суду м. Києва №3-2822/11 від 04.04.2011р. ДТП мало місце з вини водія ОСОБА_1.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт № 0034 від 15 березня 2011 року, відповідно до якого матеріальний збиток заподіяний власникові автомобіля, склав 8929,29 гривень та умовами договору передбачена франшиза в сумі 510 гривень.

На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв'язку з чим було виплачено страхове відшкодування, з вирахуванням франшизи в сумі 325 гри. та витрат, що не відносяться до страхового випадку, на підставі рахунка-фактури № 5 від 20 лютого 2011 року СПД Сердюк А.Л. у розмірі 12 566 грн.

Оскільки, автомобіль марки „Фіат” державний номер НОМЕР_1, був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, на момент ДТП, була застрахована в Закритому акціонерному товаристві "Міська страхова компанія" за договором про страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, компанія позивача звернулася до відповідача з відповідною претензією № 4687 від 09.08.2011р., однак відповіді не надійшло.

Враховуючи вищенаведене, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" суму основної заборгованості у розмірі 8419,29 грн.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виданий станом на 1 червня 2011 року за кодом 30244124 значиться Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія", таким чином суд вважає що стороною - відповідачем по справі є - Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія".

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарським судом встановлено, що 16 лютого 2011 року на вулиці Привокзальній у місті Києві, автомобілем марки „Фіат” д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ОСОБА_2, вчинено ДТП, у результаті чого автомобіль „Шевролет” , державний номер НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження.

Автомобіль „Шевролет” державний номер НОМЕР_2 застраховано Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", про що свідчить договір страхування № 310515261.10 від 2 серпня 2010 року.

ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України, що підтверджується Постановою Дарницького районного суду м. Києва по справі № 3-2822/11.

Згідно даних рахунку-фактури №5 від 20 лютого 2011 року вартість відновлення пошкодженого автомобіля складає 12566 гривень, вказаний рахунок складено СПД Сердюк А.Л. та 27 лютого 2011 року власник пошкодженого автомобіля Шульга В.М. звернувся до голови правління АСК „ІНГО Україна” з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 12566 гривень.

Судом досліджено, що розмір страхового відшкодування, в результаті вчинення правопорушення, становив 8929,29 грн., про що свідчить Звіт про оцінку розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 0034.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" суму страхового відшкодування виплатило у розмірі 12241 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №1021 від 25 березня 2011 року.

9 серпня 2011 року Позивач звернувся з регресною вимогою до Відповідача, як до страховика, що застрахував цивільно - правову відповідальність по автомобілю „Фіат” д/н НОМЕР_1, що підтверджується листом-претензією за вх. № 4687, однак дана вимога була залишена Відповідачем без розгляду.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особи відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку та особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з виші іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 22 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІУ від 23.09.1999р. (далі Закон № 1105) визначено, що страховий ризик це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок па виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону № 1105, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно п.1 ст. 37 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Відповідач повинен сплатити страхове відшкодування протягом місячного строку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", що кореспондується із нормою ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи звіт №0034 про оцінку автомобіля „Шевролет” д/н НОМЕР_2 матеріальний збиток складає 8929,29 гривень та умови полісу страхування передбачає франшизу в сумі 510 гривень, таким чином відповідач повинен відшкодувати 8419 гривень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму основної заборгованості у розмірі 8419 (вісім тисяч чотириста девятнадцять) гривень 29 копійок; 102 (сто дві) гривни державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної силив порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13 лютого 2012 року.

Суддя Гуляк Г.І.