Рішення № 21430164, 10.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2012 р.Справа № 5013/2586/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/2586/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК", м. Кіровоград

про стягнення 200 783,46 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №1/01 від 10.01.11 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.04.11 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" на користь позивача суми основного боргу в розмірі 190 264,37 грн., пені в розмірі 4 223,20 грн. за порушення строку оплати за поставлений товар, суми 24% річних в розмірі 6 295,89 грн., всього в розмірі 200 783,46 грн.

Згідно письмового відзиву на позов від 18.01.12 р. відповідач зазначає, що позивачем поставлено товар загальною вартістю 396612,97 грн. Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 208348,60 грн. Станом на 16.01.12 р. сума дебіторської заборгованості відповідача складає 188264,36 грн. Зазначена дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем є простроченою, однак, даний факт є наслідком виникнення у товариства значних фінансових труднощів; відповідач не ухиляється від своїх зобов'язань та сплачує заборгованість перед своїми контрагентами одразу після надходження коштів на поточний рахунок товариства; сплата ж штрафних санкцій негативно відобразиться на платоспроможності відповідача. Тому, посилаючись на ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

До того ж, зважаючи на викладені у відзиві доводи, відповідач просить розстрочити виконання рішення господарського суду в частині сплати основного боргу в сумі 188264,36 грн. згідно графіку погашення дебіторської заборгованості, викладеного у відзиві на позов (а.с. 38-39).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

01.06.11 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 35М/11 (далі - Договір, а.с. 9-12).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити пакувальний матеріал (далі-товар) у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного Договору на підставі Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що асортимент, кількість та ціна товару кожної окремої партії визначається сторонами у Замовленні та вказується в накладних.

У розділі 4 Договору сторони погодили ціну Договору та порядок здійснення розрахунків за Договором. Так, орієнтовна ціна Договору становить 5000000,00 грн. (п. 4.1.).

Ціна Договору складається із усіх накладних на товар, який постачається за даним Договором окремими партіями (п. 4.2.).

Ціна кожної окремої партії зазначається у накладній (п. 4.3.).

Покупець сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний в Договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України (п. 4.4.).

Покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 30 календарних днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана у накладній (п. 4.5.).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.4. Договору, поставка товару здійснюється Постачальником на склад Покупця за адресою: м. Кіровоград, пр-т Інженерів, 15; право власності на товар, а разом з цим і ризик його випадкової загибелі переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару від Постачальника.

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.11 р., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний Постачальником та Покупцем, скріплений круглими печатками сторін.

Сторонами також підписано Специфікацію, якою узгоджено кількість та номенклатуру товару, що поставляється за Договором. При цьому, зазначено, що остаточна кількість товару, що поставляється, вказується в накладних на відпуск товару (а.с. 13).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № 3443 від 14.06.11 р. та рахунку № 4469 від 14.06.11 р. на суму 121348,61 грн., видаткової накладної № 5027 від 18.08.11 р. та рахунку № 6515 від 18.08.11 р. на суму 100000,00 грн., видаткової накладної № 5745 від 21.09.11 р. та рахунку № 7537 від 21.09.11 р. на суму 175264,36 грн., позивач на виконання умов Договору поставив Покупцю товар на загальну суму 396612,97 грн. (а.с. 14-19).

Отримання відповідачем вказаного в накладних товару підтверджується також довіреностями № 53 від 14.06.11 р., № 91 від 18.08.11 р. та № 101 від 21.09.11 р. (а.с. 22-24).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням вимог п. 4.5. Договору, відповідач повинен був виконати умови Договору по остаточній сплаті заборгованості за поставлений товар в такі терміни: за видатковою накладною № 3443 від 14.06.11 р. - до 14.07.11 р. (включно), за видатковою накладною № 5027 від 18.08.11 р. - до 17.09.11 р. (включно) та за видатковою накладною № 5745 від 21.09.11 р. - до 21.10.11 р. (включно).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, прострочивши оплату вартості отриманого товару у визначені Договором строки.

Так, як вбачається з виписки з рахунку позивача за період з 14.07.11 р. по 27.10.11 р. відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 206 348,60 грн. (а.с. 25).

Таким чином, станом на 30.11.11 р. за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 190 264,37 грн. (396 612,97 грн. - 206 348,60 грн. = 190 264,37 грн.).

Разом з цим, у письмовому відзиві на позов відповідач повідомив господарський суд про часткове погашення заборгованості в сумі 2 000,00 грн., здійснене Покупцем 16.12.11 р. згідно платіжного доручення № 623 (а. 40).

Оскільки вказана проплата здійснена відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом та не врахована позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості, вимоги про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. основного боргу є безпідставними та задоволенню, в цій частині, не підлягають.

Отже, на день звернення до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 188 264,37 грн.

Крім того, у судовому засіданні відповідачем надано до суду платіжні доручення № 675 від 18.01.12 р. на суму 5000,00 грн., № 696 від 30.01.12 р. на суму 5000,00 грн. та № 703 від 02.02.12 р. на суму 5000,00 грн., що засвідчують часткове погашення відповідачем основної заборгованості за Договором в загальній сумі 15 000,00 грн. (а.с. 62-64).

Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на те, що часткове погашення заборгованості в сумі 15 000,00 грн. здійснене відповідачем після порушення провадження у справі, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене, сума основного боргу відповідача складає 173 264,37 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 173 264,37 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 4 223,20 грн. пені та 6 295,89 24% річних.

При цьому, відповідач, вказуючи, що сплата штрафних санкцій негативно відобразиться на платоспроможності підприємства, просить суд на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих відповідачу.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. У випадку затримки оплати більше ніж на 5 календарних днів понад встановлене даним Договором відстрочення платежу, Покупець сплачує на користь Постачальника додатково 24% річних від простроченої суми заборгованості. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України. Штрафні санкції нараховуються до моменту фактичної сплати заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Застосовуючи припис, викладений в ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку (пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Враховуючи фактичні обставини спору та вимоги чинного законодавства, а також незначну порівняно з сумою основного боргу суму пред'явленої до стягнення пені, господарський суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є винятковими, а тому не вбачає правових підстав для зменшення нарахованої суми пені.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені в сумі 4223,20 грн. та 24% річних в сумі 6295,89 грн. відповідає фактичним обставинам справи, умовам Договору та вимогам чинного законодавства України, вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню (а.с. 4-5).

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення в частині сплати основного боргу в сумі 188 264,36 грн., згідно графіку, наведеного у відзиві на позовну заяву.

Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач вказує на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" орієнтоване на виробництво упаковки для сезонної групи продовольчих товарів; враховуючи несприятливі погодні умови влітку 2011 року, підприємство не змогло вийти на запланований рівень продажів, і, як наслідок, опинилось у скрутному фінансовому становищі; платоспроможність підприємства на даний момент дуже низька і сплата всієї суми боргу може призвести до банкрутства підприємства.

Дослідивши доводи представників сторін, фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

При цьому, слід мати на увазі, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд вважає, що сам лише факт тяжкого фінансового становища боржника не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

При цьому, господарським судом враховано, що, в порушення вимог ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження існування обставин, що дійсно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.02.2012 року оголошувалась перерва до 10.02.2012 року.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" (25007, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215, код 31562569, р/р 26009301340324 в філії ПАТ "Промінвестбанк" в м. Кіровограді, МФО 323301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, Харківське шосе, 23 км., б. 4, р/р 2600130127287 ПАТ "Банк Національний Кредит" в м. Києві, МФО 320702) заборгованість в сумі 183 783,46 грн., з яких: 173 264, 37 грн. - основний борг; 4 223,20 грн. - пеня; 6 295,89 грн. - 24 % річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 675,66 грн.

Провадження в частині позовних вимог про стягнення 15 000,00 грн. основного боргу припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 15.02.2012 року.