Рішення № 21429758, 08.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.12 р. Справа № 24/366

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіра-Трейдінг», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 21146,09 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіра-Трейдінг» про стягнення 21146,09 грн. боргу за договором купівлі-продажу №01/11-10 від 01.11.2010р., з яких 20397,60 грн. сума основного боргу, 635,84 грн. пеня, 130,65 грн. 3% річних.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору № -1/11-10 від 01.11.2010р., копію рахунку від 28.09.2011р. №7, копію накладної від 28.09.2011р. №7, копії актів звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2011р., на 03.10.2011р., копію податкової накладної, копію акту про надання послуг №617 від 28.09.2011р. між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Кіровоградське автотранспортне підприємство «Агробудавтосервіс», копії товарно-транспортних накладних від 28.09.2011р., копію посвідчення якості вугілля, копію претензії від 26.01.2012р. та рахунку від 28.09.2011р. №7 з доказами направлення, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому справа розглядається у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

01.11.2010р. між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем укладено договір №01/11-10 (а.с.7), за умовами якого позивач зобовязався продати, а відповідач прийняти та оплатити вугільну продукцію, обсяг поставки, марочний склад, вартість і якість якого узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору (п.1.1 договору). Поставка товару здійснюється автотранспортом у справних транспортних засобах, пригодах для перевезення даного виду товару (п.4.3 договору). По кожній партії товару позивач зобовязався надати відповідачу по факту оплати наступні документи: видаткову накладну, сертифікат (посвідчення) якості, податкову накладну, товаро-транспортну накладну, лист про передачу товара у власність (п.4.6 договору). Сторони погодились здійснювати оплату за поставлений товар в порядку, обумовленому в додатках (специфікаціях) до цього договору по кожній поставці товару згідно виставленого позивачем рахунка, оплата якого здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (п.5.1, п.5.2 договору). Щомісячно, не пізніше 2 числа місяця, наступного за місяцем поставки, сторони здійснюють звіряння поставок товару та розрахунків за нього, яка оформляється відповідним актом за підписом обох сторін (п.5.3 договору). Пунктом 6.5 договору сторони встановили, що у разі прострочки платежу за поставлений товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, але не більше ніж 5 % від загальної вартості неоплаченого товару. У пунктах 9.3, 9.4 сторони визначили строк дії договору до 31.12.2010р. з можливістю подальшої пролонгації у випадку якщо за один місяць до закінчення його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення або зміну договору

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу за накладною №7 від 28.09.2011р. вугілля марки АС кількістю 18,87 т. на загальну суму 20379,60 грн., про що свідчать наявні у справі товарно-транспортні накладні від 28.09.2011р., акт надання послуг №617 від 28.09.2011р. між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Кіровоградське автотранспортне підприємство «Агробудавтосервіс», податкова накладна №8 від 28.09.2011р. (а.с.25-29)

03.10.2011р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків (а.с.24), згідно якого станом на 03.10.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за накладною №7 від 28.09.2011р. становить 20380,60 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 21146,09 грн. боргу за договором купівлі-продажу №01/11-10 від 01.11.2010р., з яких 20397,60 грн. сума основного боргу, 635,84 грн. пеня, 130,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 названої статті встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

В силу ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем грошових зобовязань за договором № 01/11-10 від 01.11.2010р. стосовно поставленої за накладною від 28.09.2011р. №7 вугільної продукції у розмірі 20379,60 грн.

За поясненнями позивача від 25.01.2012р. (а.с.17), він не звертався до відповідача з листами, претензіями або іншими документами з пропозицією добровільно сплатити заборгованість, також, посилаючись на рішення Конституційного суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002р. (справа про досудове врегулювання спорів) стверджує, що кожна особа має вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту своїх прав у тому числі судовий захист, тому позивач одразу звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

Господарський суд враховує, що за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002року №15-рп/2002, встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист,а ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" зазначено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Судом встановлено факт отримання відповідачем від позивача вугілля, а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 20379,60грн., докази погашення якої в матеріалах справи на момент прийняття рішення відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним вугілля.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних суд виходить з наступного.

Як вбачається, позивач нарахував відповідачу на суму боргу за період з 28.09.2011р. по 14.12.2011р. пеню у розмірі 635,84 грн. (виходячи з подвійної облікової ставки НБУ) та 3% річних у сумі 130,65 грн. (а.с.17-18).

Господарський суд вважає цей розрахунок необґрунтованим, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Розділом 5 «Порядок розрахунків» договору № 01/11-10 від 01.11.2010р., строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, і позивач не був обмежений у праві вимагати його виконання у будь-який час. Разом з тим, до матеріалів справи позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогами про сплату боргу та у своїх поясненнях не заперечує факту не звернення до відповідача з такими вимогами. Матеріали справи свідчать, що позивач направив відповідачу претензію та відповідний рахунок лише 27.01.2012р., тобто, після порушення провадження у справі і розгляду її по суті (а.с.35-38). З огляду на приписи ч.2 ст.530 ЦК України суд дійшов висновку, що на час звернення з відповідним позовом до суду, право позивача на нарахування пені та 3% річних не виникло.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіра-Трейдінг», м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 21146,09 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіра-Трейдінг» (83001, м.Донецьк, пр.-т Театральний, 9, ЄДРПОУ 36617397, р/р 260002060299356 в Славянському відділенні Краматорського філіалу «Приват-Банк», МФО 335548) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) 20379,60 грн. боргу, 1355,41 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2012р.

Суддя Величко Н.В.

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу

(062)381-91-20