Рішення № 21429669, 25.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.12 р. Справа № 11/377

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 00174088,

до відповідача: Державного підприємства “Шахта №17-17 “біс”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 30701383,

про стягнення 2 120,49 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.12.2011р. по 25.01.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості, м.Макіївка Донецької області, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Шахта №17-17 “біс”, м.Донецьк, про стягнення 2 120,49 грн., у тому числі 2 028,00 грн. основного боргу, 75,79грн. пені, 2,03 грн. інфляційних витрат та 14,67 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на навчання і перевірку знань посадових осіб та фахівців за 40-годинною програмою «Охорона праці та безпечна технологія спеціальних робіт» №0092011381 від 08.08.2011р., в частині оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних витрат.

В підтвердження своїх доводів позивач представив копії наступних документів: договору на навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців №0092011381 від 08.08.2011р., протоколу узгодження договірної ціни навчання та перевірки знань посадових осіб і фахівців, акту №1 від 19.08.2011р. про виконання робіт за договором №0092011381 від 08.08.2011р., претензії на суму 2 040,06 грн., а також розрахунки суми позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №11/377.

13.12.2011р. представником Позивача представлено суду довіреність на представника, копії документів, що підтверджують правовий статус установи, лист №01/10422 від 08.12.2011р. та наказ №385к від 01.12.2011р.

20.12.2011р. Позивачем до матеріалів справи долучено лист №16-1900 від 15.12.2011р. та копію довіреності на представника.

21.12.2011р. представником Відповідача надано відзив на позовну заяву №01/392 від 14.12.2011р., відповідно до якого позовні вимоги у сумі 2 120,49 грн., у тому числі 2 028,00 грн. основного боргу, 75,79грн. пені, 2,03 грн. інфляційних витрат та 14,67 грн. 3% річних, визнав у повному обсязі. Підтвердив виконання послуг Позивачем за спірним правочином належним чином.

В судове засідання 25.01.12р. позивач та відповідач явку своїх представників не забезпечили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Представників відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст.20, 22 ГПК України.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянув матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача господарський суд встановив наступне.

08.08.2011р. між Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості (Виконавець) та Державним підприємством “Шахта №17-17 “біс” (Замовник) був укладений договір на навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців №0092011381.

Відповідно до пункту 1.1. договору, предметом укладеного правочину є навчання та перевірка знань посадових осіб і фахівців ДП «Шахта «17-17 «біс» за 40-годинною програмою «Охорона праці та безпечна технологія спеціальних робіт» в Головному галузевому учбовому центрі МАКНДІ.

Згідно п.2.1 договору, вартість навчання та перевірки знань одного слухача за 40-голинною програмою «Охорона праці та безпечна технологія спеціальних робіт» - 563,33грн., податок на додану вартість 112,67 грн., всього 676,00 грн.

Договірна ціна навчання згідно з протоколом узгодження договірної ціни, що підписаний т скріплений печатками з обох сторін, складає 2 028,00 грн.

За приписами п.2.3 договору Замовник здійснює 100% оплату Виконавцю не пізніше трьох банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Обов’язком Відповідача, зокрема, визначено зробити 100% оплату згідно п.2.3 договору (п.3.1.2).

Строк дії договору встановлено до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором (п. 8.1 договору).

Означений договір підписаний сторонами з прикладанням печаток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Надавши належну правову оцінку договору на навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців №0092011381 від 08.08.2011р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи за означеним вище правочином загальною вартістю 2 028,00 грн., що підтверджується актом виконання роботи №1 від 19.08.2011р.

Вказаний акт підписано представниками сторін з прикладанням печаток підприємств без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

Свої зобов’язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав. До цього часу ним залишаються несплаченими виконані роботи за договором №0092011381 від 08.08.2011р. загальною сумою 2 028,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у такій сумі.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеною заборгованість у сумі 2 028,00 грн.

За таких обставин, керуючись приписами ст.625 Цивільного кодексу України та на підставі п.4.4. договору №0092011381 від 08.08.2011р. Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 75,79грн. пені, 2,03 грн. інфляційних витрат та 14,67 грн. 3% річних.

Представником відповідача надано відзив на позов №01/392 від 14.12.2011р., в якому відповідач визнав позовні вимоги повністю у загальній сумі 2 120,49 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Факт заборгованості визнано відповідачем та підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення заборгованість, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 4, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м.Макіївка Донецької області, до відповідача, Державного підприємства “Шахта №17-17 “біс”, м.Донецьк, про стягнення 2 120,49 грн., у тому числі 2 028,00 грн. основного боргу, 75,79грн. пені, 2,03 грн. інфляційних витрат та 14,67 грн. 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта №17-17 “біс” (83011, м.Донецьк, вул.Кірова, код ЄДРПОУ 30701383, р/р35239005001178 у ГУДКУ у Донецькій області м.Донецька, МФО 834016) на користь Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (86108, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лихачова, б.60, ЄДРПОУ 00174088, р/р26006301748097 у Макіївському без балансовому відділені філії «Головне управління ПАТ ПІБ у Донецькій області», МФО 334635) 2 120,49 грн., у тому числі 2 028,00 грн. основного боргу, 75,79грн. пені, 2,03 грн. інфляційних витрат та 14,67 грн. 3% річних.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта №17-17 “біс” (83011, м.Донецьк, вул.Кірова, код ЄДРПОУ 30701383, р/р35239005001178 у ГУДКУ у Донецькій області м.Донецька, МФО 834016) на користь Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (86108, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лихачова, б.60, ЄДРПОУ 00174088, р/р26006301748097 у Макіївському без балансовому відділені філії «Головне управління ПАТ ПІБ у Донецькій області», МФО 334635) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 411,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 30.01.2012р.

Суддя Соболєва С.М.